Заборона неонікотиноїдів у ЄС значно ускладнила контроль деяких шкідників включно з оранжерейною/персиковою попелицею (Myzus persicae).
Вчені запропонували «інсектицид», що буде небезпечним винятково для цього шкідника і не зашкодить корисним комахам, пише AgroPages.
В основі нового рішення — РНК. Розробили його вчені з проєкту ViVe_Beet. Актуальність винаходу пов’язана з тим, що попелиця розносить посівами вірусні інфекції, здатні знизити врожайність цукрового буряку до 50%.
Для розробки свого рішення вчені виокремили кілька генів, що порушують процеси линьки попелиці чи призводять до передчасної гибелі. Для впливу на ці гени-мішені було створено дволанцюгову РНК, яку потім потрібно було зробити стійкою до розкладання під дією навколишнього середовища. У тепличних умовах вдалося досягти смерті 70% особин попелиці, що є дуже непоганим результатом.
Головна перевага технології РНК полягає в тому, що гени є одночасно універсальними та специфічними. Тобто такі біорішення будуть шкідливими лише для одного цільового об’єкта, та цим об’єктом може бути комаха, гриб, вірус, бактерія тощо.

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо учасників організованої групи з Черкащини, які, за даними слідства, виготовляли та продавали контрафактну агрохімічну продукцію під торговельними марками міжнародного бренду.

Павутинний кліщ — серйозна загроза для сої, особливо у спекотні роки. Завдяки значній кількості поколінь і високому рівню шкодочинності він здатен призвести до втрат майбутньої врожайності на рівні до 60-80%. Тому, щоб захиститися від потенційних втрат, необхідно проводити регулярний моніторинг посівів.

Фермер із міста Чучжоу в Китаї втратив увесь урожай кунжуту після того, як скористався порадами штучного інтелекту (ШІ) щодо боротьби з бур'янами та шкідниками.

Спекотний серпень — додатковий виклик у захисті та підживленні польових, плодових, овочевих культур і винограду. Адже такі погодні умови рідко відповідають температурним регламентам застосування більшості пестицидів і агрохімікатів та обмежують можливості для обробок.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Завершується збирання озимих ріпаку та зернових колосових, а от за врожай кукурудзи та соняшнику аграріям ще доведеться поборотися. Адже погодні умови були досить сприятливими для поширення комплексу шкідників, зокрема й лускокрилих видів, контроль яких відзначається підвищеною складністю.

За період 27 липня – 2 серпня 2026 року фахівці Держпродспоживслужби провели 11 783 аналізи відібраних зразків під час фітосанітарних процедур, моніторингу та обстежень. Також було оформлено 3 133 фітосанітарні сертифікати для експорту зернових і олійних культур.

Погодні умови сприяли поширенню павутинного кліща на сої. Особливістю цього сезону є те, що даний шкідник поширився також на соняшник, кукурудзу і навіть цукровий буряк. У багатьох регіонах він завдає шкоди посівам.

У розпал жнив озимих культур аграрії зосереджені на своєчасному збиранні врожаю та мінімізації втрат. Водночас на посівах соняшнику активізувалися клопи, які можуть суттєво вплинути як на врожайність, так і на якість насіння.