Польські аналітики почали обговорювати питання підготовки агроринку до конкуренції з Україною на тлі наближення початку переговорів про вступ України до ЄС.
Як пише польське сільськогосподарське видання Тygodnik rolniczy, захист агропродовольчого ринку та підготовка його до конкуренції з Україною є найбільшим викликом, з яким зіткнеться польське сільське господарство після вступу України до ЄС.
Зазначається, що Україна має величезний сільськогосподарський потенціал — родючий ґрунт і сприятливий клімат. За підрахунками Великопольської сільськогосподарської палати, площа сільськогосподарських угідь в Україні становить 41,3 млн га, що втричі більше, ніж у Польщі.
Окрім того, частка орних земель у загальній площі України є однією з найвищих і становить 54%, тоді як середній рівень у країнах Європи — близько 35%.
Польські фермери побоюються, що після вступу України до ЄС потенціал українського сільського господарства значно розвинеться, і вони не витримають конкуренції з агрохолдингами.
«Ми як фермери не маємо шансів, коли чуємо про переговори про членство України в ЄС», — сказав один із виробників.
«Той, хто не їздив в Україну і не бачив її потенціал, не уявляє, що нас може чекати. Я не маю наміру вирощувати в Судетах полбу чи просо», — додає інший.
У Ягеллонському клубі вважають, що невдоволення фермерів вступом України до ЄС може спричинити серйозну кризу. Адже до нинішніх переваг українського агросектору додадуться субсидії, що надаються відповідно до площі господарства, і повна лібералізація торгівлі.
Однак ринковий аналітик Infograin Мірослав Марціняк наголошує, що цей підхід потрібно змінити, і у вступі України до ЄС потрібно шукати можливості, а не лише загрози.
«І це буде одним із найважливіших завдань майбутнього міністра сільського господарства, щоб підготувати польське сільське господарство до конкуренції з Україною», — вважає Марціняк.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Ще недавно для агровиробника питання купівлі агрохімії здебільшого зводилося до ціни, ефективності та довіри до продавця. Але правила гри змінюються. Україна рухається до європейської системи контролю хімічної продукції, де важливе значення мають не тільки характеристики самого продукту, а й його походження, документи та законність обігу. І це вже не лише питання виробника чи імпортера препарату.

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Угорщина під час засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення у Брюсселі 27 жовтня відмовилася схвалити результати скринінгу переговорних кластерів 4 та 5 у межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Холдинг Kernel («Кернел») у 2025–2026 роках завершив впровадження подвійного моніторингу якості зерна та готової продукції — як за українськими стандартами, так і за вимогами ЄС.

Європейські фермери обмежують закупівлі добрив через високі ціни, що потенційно може знизити врожайність.

Україна веде переговори з Польщею та Молдовою щодо перенесення прикордонного контролю на територію сусідніх держав через загрозу російських атак на прикордонну інфраструктуру.

Європейська комісія схвалила придбання спільного контролю над Baltic Grain Terminal (BTZ) у польському порту Гдиня компаніями Bunge Global SA та CM Holding A/V.

Перевізники відмовляються везти товари групи 1-24 згідно з УКТЗЕД (продукція сільського господарства, тваринництва та харчової промисловості), адже це для них дорого та довго. Оптимізація процесів перетину кордону з Польщею та спрощені умови для транзиту могли би полегшити ситуацію.