російське судно завантажило в тимчасово окупованому Криму 27 тисяч тонн зерна і спробувало продати його Єгипту, але після відмови змінило напрямок на Ліван та Сирію.
Про це спершу повідомив портал «Миротворець» із посиланням на дані трекінгової системи суден MarineTraffic, інформацію підтвердили в уряді у коментарі ЕП.
Так, судно «Матрос Позинич» завантажило 27 тис. т зерна в окупованому Криму і прямувало з ним до єгипетського порту Александрія. «Матрос Позинич» входить до підсанкційної «Об'єднаної суднобудівної корпорації».
Судно пройшло Босфор 23 квітня і вирушило до Керченської протоки, після чого до 27 квітня знаходилося в Керченській протоці на якірній стоянці порту Кавказ без вантажних операцій. 27 квітня судно вимкнуло АІС (автоматична система ідентифікації, яка має бути ввімкненою для всіх суден згідно міжнародних морських правил).
Вже 28 квітня «Матрос Позинич» було помічено в окупованому Севастополі біля зернового терміналу стивідорної компанії «Авліта», яка в російських реєстрах значиться як «Авал».
30 квітня судно рушило в напрямку порту Александрія (Єгипет). Міністерство закордонних справ України у коментарі ЕП підтвердило інформацію про вивезені 27 тис. т зерна.
Речник МЗС Олег Ніколенко підкреслив, що українські дипломати завадили росії доставити це зерно в Александрію. «За нашою інформацією, нині російська сторона спрямувала судно із зерном, вкраденим на півдні України, в бік Лівану та Сирії. МЗС вже звернулося до ліванських та сирійських органів, аби вони арештували крадений вантаж, якщо російський сухогруз зайде в їхні порти», — повідомив Ніколенко.
Він також наголосив, що спустошення тимчасово захоплених населених пунктів на Херсонщині, вивезення звідти зерна та сільськогосподарської техніки підриває не лише продовольчу безпеку України, але і значної частини світу, залежної від українського продовольства.
МЗС разом із причетними правоохоронними органами та міжнародними партнерами працюватиме над тим, аби кожна російська компанія, яка буде пов’язана з незаконними оборудками із українським зерном, понесла відповідальність, резюмували у відомстві.
ЕП перевірила, що за останніми даними MarineTraffic судно було на стоянці у порту Кавказ і 4 травня рушило у напрямку Бейрута.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

У Державному аграрному реєстрі (ДАР) із 19 жовтня відновлено приймання заявок для визначення підприємств агропромислового комплексу критично важливими.

Україна обговорює з Туреччиною, Індією та Єгиптом можливість відновлення безпечного судноплавства в Чорному морі для експорту аграрної продукції. Серед пропозицій — гарантувати безпеку суден під прапорами цих країн, які заходили б як в українські, так і в російські порти.

Ракети військ рф у ніч із 18 на 19 жовтня влучили у виробничі потужності заводу «Планета Пластик» у м. Ірпінь поблизу Києва.

Кабінет Міністрів України запроваджує державну компенсацію частини збитків, завданих під час атак на судна.

Українська зернова асоціація закликала уряд не допустити змін, які зменшать кількість працівників, яких можуть забронювати критично важливі підприємства. Зокрема, асоціація виступає проти виключення з розрахунку квоти працівників, які мають законні підстави для відстрочки від мобілізації.

На Кіровоградщині аграрії продовжують збирати кукурудзу та соняшник. Водночас озимими пшеницею та ячменем уже засіяли 280,2 тис. га із запланованих 443,3 тис. га.

На Івано-Франківщині зібрали 72% запланованих площ зернових і зернобобових культур. Аграрії намолотили 579 тис. т зерна із середньою врожайністю 56,1 ц/га.

Станом на 8 жовтня аграрії Тернопільщини зібрали понад 1,5 млн т зерна. Середня врожайність становить понад 54 ц/га — майже на 8 ц/га менше, ніж торік. Частина господарств зберігає врожай через низькі закупівельні ціни та проблеми з експортом.

Фрахтові ставки на перевезення костерами з українських дунайських портів зросли через збільшення часу очікування проходження Сулінського каналу. Після закриття через негоду 26 вересня канал відновив роботу 3 жовтня, однак наразі лише для суден, що прямують на вихід.

Єгипет диверсифікує імпорт пшениці та збільшує закупівлі у Франції, Болгарії та Румунії на тлі перебоїв із постачаннями з України та росії.