Джерело фото: LSM
Міністерство землеробства Латвії подало на розгляд уряду пропозицію оголосити надзвичайну ситуацію у сільському господарстві на всій території країни з 4 серпня по 4 листопада 2025 року. Рішення мають прийняти цього тижня.
Такі заходи мають допомогти запобігти наслідкам тривалих заморозків, злив і повеней, які загрожують урожаю, пише LSM.
Повідомляється, що з травня 2025 року в Латвії внаслідок тривалих несприятливих погодних умов у багатьох місцях затопило посіви та насадження, що призвело до суттєвого зниження врожайності або повного знищення частини врожаю.
Зважаючи на ситуацію, президент Латвії Едгар Рінкевич закликав уряд оголосити надзвичайну ситуацію в сільському господарстві, що дало б змогу фермерам більш ефективно отримувати необхідну підтримку.
У Міністерстві землеробства зазначають, що це вже третій рік поспіль, коли на сільськогосподарську галузь впливають несприятливі метеорологічні умови, і ситуація загалом завдає значних збитків, загрожуючи життєздатності багатьох постраждалих господарств. На фермерів також суттєво впливають високі ціни на виробничі ресурси, наприклад, на засоби захисту рослин і мінеральні добрива.
У міністерстві зазначають, що до 10 липня 2025 року фермери подали до Служби підтримки села інформацію про постраждалі або незасіяні сільськогосподарські площі в розмірі понад 51 тис. га, при цьому загальний попередній збиток становить майже 64 млн євро, однак він, імовірно, ще збільшиться за мірою подання заявок фермерів.
У міністерстві вважають, що оголошення надзвичайної ситуації допоможе фермерам, які 2025 року постраждали через несприятливі кліматичні умови, уникнути штрафних санкцій через невиконання зобов'язань і зберегти платоспроможність.
Мінземлеробства також представило Європейській комісії розрахунки щодо впливу несприятливих кліматичних умов 2025 року на фермерів і закликало знайти можливість компенсувати постраждалим латвійським фермерам збитки з бюджету ЄС.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Український агросектор нині стикається з кризами зберігання, ліквідності та логістики через блокаду Чорного моря. Держава працює над мінімізацією їхніх наслідків і готує додаткові заходи підтримки.

Фінансові результати діяльності підприємств сільського, лісового та рибного господарства за підсумками 1 півріччя становили 5,3 млрд грн (до оподаткування).

Франція виділить понад €1 млрд на підтримку фермерів, які зазнали значних втрат через посуху, спеку та лісові пожежі цього літа.

Латвія та Литва збираються найближчим часом розглянути заборону транзиту російського зерна через свої порти.

Базовий індекс світових цін на продовольчі товари у серпні дещо зріс, оскільки високі погодні ризики викликали занепокоєння щодо перспектив постачання.

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

На Полтавщині станом на кінець серпня намолотили 1,6 млн т зернових і зернобобових культур — на 165 тис. т більше, ніж торік. Пшениці зібрали 1,2 млн т.

Агропромхолдинг «Астарта» у січні – червні 2026 року отримав €226,5 млн виторгу, що відповідає аналогічному показнику минулого року.

Міністерство економіки та довкілля виплатило 12 млн грн підвищеної компенсації 40% за заявками агровиробників у прифронтових регіонах, поданими у червні в межах програми часткової компенсації вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання.

Латвія продовжила дію заборони на імпорт зерна та кормової продукції з росії та білорусі до 1 липня 2027 року.