Національний банк України спільно з Мінекономіки та Мінфіном впроваджує загальнодержавну систему страхування від воєнних ризиків для населення, бізнес-спільноти тощо.
Про це говориться у повідомленні Міністерства економіки України.
Зазначається, що розроблений проєкт закону «Про систему страхування воєнних ризиків» передбачає захист страхових інтересів фізичних та юридичних осіб та спрямований на забезпечення відшкодування збитків, заподіяних таким особам внаслідок реалізації воєнних ризиків в Україні.
«Відсутність покриття воєнних ризиків є суттєвою перепоною для залучення інвесторів для відбудови України та розвитку нашої економіки. Ми хочемо виправити це, створивши єдину систему страхування від воєнних ризиків.
Вже є низка працюючих інструментів на цьому ринку. Так, наприклад, механізм Unity для страхування суден, де держава виділила невелику частину капіталу для покриття першого ризику, дозволивши суттєво пожвавити ринок і знизити ставки в кілька разів. У нас є успішні великі проєкти з MIGA, запускається співпраця з DFC, є перший договір страхування від воєнних ризиків інвестиційного кредиту від Експортно-кредитного агентства. Наша мета — об'єднати всі діючі програми в єдиний пул, створити зрозумілі правила гри і зрештою мати змогу залучити на цей ринок міжнародних перестраховиків», — зазначив перший заступник міністра економіки України Олексій Соболев.
Комплексна загальнодержавна система страхування воєнних ризиків фінансуватиметься як коштом акумульованих обов'язкових страхових платежів за договорами страхування, так і за фінансової допомоги донорів.
Окремо в проєкті закону передбачено створення Міністерством економіки Державної агенції зі страхування воєнних ризиків, яка буде визначати спільну політику оцінки та прийняття ризиків для страховиків-учасників системи. А також — розробляти стандартизовані страхові продукти, визначати централізовані підходи до ціноутворення та вести Єдину централізовану базу даних у системі страхування воєнних ризиків.
Система покриватиме ризики фізичної шкоди, спричинені війною, зокрема передбачається, що обов’язковому страхуванню підлягатиме майно, передане в заставу, та об’єкти житлового будівництва. Наразі тривають консультації щодо можливого уточнення переліку об’єктів обов’язкового страхування. На подальших етапах планується розширення покриття для більшого кола об'єктів.
Проєкт закону планується передати до профільного комітету Верховної Ради до кінця грудня цього року з урахуванням зауважень бізнес-спільноти та представників страхового ринку.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Світові ціни на пшеницю суттєво зросли за останні вісім тижнів. Серед ключових чинників — погіршення погодних умов у низці регіонів, а також нове загострення ризиків для експорту зерна з України та росії.

Зерновий термінал «Укрелеваторпром», що належить американській агропромисловій корпорації Archer Daniels Midland (ADM), було пошкоджено внаслідок атаки російських безпілотників по порту Одеси 31 серпня.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, які покликані адаптувати роботу держави, бізнесу та інфраструктури до нової тактики російських повітряних атак.

Національний банк України (НБУ) тимчасово збільшив з 120 до 150 днів граничні строки розрахунків за експортом аграрної продукції.

Страхові компанії України в січні – червні 2026 року виплатили клієнтам за воєнними ризиками 176,5 млн грн відшкодувань, зокрема у другому кварталі — 129,4 млн грн проти 47,1 млн грн у першому кварталі.

Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) у січні – липні 2026 року підтримало експорт українських товарів на 8,69 млрд грн.

Щоб підтримати аграрний сектор в умовах заблокованих чорноморських портів, урядом прийняті три рішення: переглянуто мінімальні експортні ціни, змінені умови фінансування аграріїв за програмою «5-7-9%» на обігові цілі та прийнято рішення про надання державних гарантій на портфельній основі.

Національний банк України (НБУ) дозволив банкам не визнавати дефолт боржників у разі короткострокової (до одного року) реструктуризації заборгованості через фінансові труднощі, спричинені війною, а також пом’якшив вимоги до врахування аграрної продукції як застави.

Аграрії зможуть спрямовувати більше коштів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на посівну, збиральну кампанію та інші поточні виробничі потреби.

Для великого та середнього бізнесу запрацювала державна програма підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації, відповідно до якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних потужностей генерації.