Світовий банк (СБ) погіршив прогноз щодо темпів зростання глобальної економіки з 5,5% у 2021 р. до 4,1% у 2022 та 3,2% у 2023 роках.
Про це йдеться у доповіді Світового банку щодо глобальних економічних перспектив.
«Після сильного відновлення в 2021 році світова економіка починає помітно сповільнюватися на тлі нових загроз від штамів COVID-19 та зростання інфляції, боргів та нерівності доходів, що може поставити під загрозу відновлення країн, що розвиваються», — пояснюють у банку, зазначаючи, що відкладений попит згасає, а фіскальна та монетарна підтримка в усьому світі припиняється.
За словами президента групи Світового банку Девіда Малпасса, світова економіка одночасно стикається з COVID-19, інфляцією та невизначеністю політики, а державні витрати та монетарна політика знаходяться на незвіданій території.
«Зростаюча нерівність і проблеми безпеки є особливо шкідливими для країн, що розвиваються», — додав він.
У СБ вважають, що вивести більше країн на сприятливий шлях зростання, потрібні узгоджені міжнародні дії та комплексний набір відповідей національної політики».
«Уповільнення збігатиметься зі збільшенням розбіжностей у темпах зростання між країнами з розвиненою економікою та країнами, що розвиваються», — вважають фінансисти.
Очікується, що зростання в країнах з розвиненою економікою знизиться з 5% у 2021 році до 3,8% в 2022 році та 2,3% в 2023 році — ці помірні темпи будуть достатніми для відновлення виробництва та інвестицій до допандемічних тенденцій в цих економіках.
Проте в країнах з економікою, що розвивається, очікується, що зростання впаде з 6,3% у 2021 році до 4,6% у 2022 році та 4,4% у 2023 році.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

За поточного темпу обмеженого експорту без портів Великої Одеси фактично в листопаді Україна матиме дефіцит внутрішніх потужностей для зберігання зерна, який може становити від 8 до 11 млн т.

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

Закриття портів створить проблеми як для агропродовольчого сектору, так і для інших галузей української економіки. Це призведе до падіння ВВП, зниження доходів бюджету та загального рівня життя українців.

Національний банк України (НБУ) прогнозує, що зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2026 році складе 1,8% (у квітні очікувалось 1,3%), а у 2027–2028 роках — пришвидшиться до близько 3%.

ВВП України може знизитись, якщо російські атаки повністю заблокують діяльність морських портів.

Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання української економіки за результатами цього року до 1,0-1,6%, тоді як у квітневому звіті він оцінював його у 2%, а під час затвердження нової чотирирічної програми розширеного фінансування наприкінці лютого — в діапазоні 1,8-2,5%.

Світовоий банк (СБ) прогнозує, що цьогоріч світові ціни на сировинні товари зростуть до найвищого рівня з 2022 року, оскільки війна в Ірані порушила постачання ключових ресурсів — нафти та металів.

Зростання економіки України у 2026 році сповільниться до 1,2% з 1,8% минулого року.

Війна на Близькому Сході спричинила різке зростання цін на нафту, газ та добрива, яке разом із транспорними проблемами неминуче призведе до подорожчання продуктів харчування та зростання продовольчої небезпеки.

Загальна вартість реконструкції та відновлення України після повномасштабного вторгнення станом на 31 грудня 2025 року становить близько $588 млрд.