Таку думку висловили представники профільних аграрних асоціацій і народний депутат Іван Мірошніченко в ході сьогоднішньої прес-конференції.
«При збереженні поточних експортних цін на ці культури і аналогічних темпів експорту, аграрний сектор недоотримає 9-10 млрд грн. Правка вплине на погіршення іміджу України як надійного торговельного міжнародного партнера. Очікуються незадоволення та штрафні санкції, оскільки більшість угод вже укладені. Крім того, це вплине на погіршення відносин з нашим стратегічним партнером — Європейським Союзом, оскільки 90% експорту ріпаку йшло в ЄС», — заявив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький.
Він підкреслив, що ця правка «означає винищення ріпаку на українських полях».
«У рамках 2-3 років сівозміни ріпак перетвориться на збиткову культуру. Це ще один доказ того, що довгострокове інвестування в Україну дуже ризиковане», — додав Висоцький.
У свою чергу глава Аграрного союзу України Геннадій Новіков висловив думку, кому саме може бути вигідна така ситуація.
«Скасування повернення ПДВ при експорті олійних вигідна виробникам соняшникової олії. Прізвища вам відомі», — зазначив Новіков.
Народний депутат Іван Мірошниченко заявив, що перед голосуванням цього законопроекту уряд не робив жодних спроб обговорити зміни з агровиробниками. Противники таких змін спробували дати поправки, однак такий крок не мав успіху і в результаті законопроект був внесений в сесійну залу.
«Це було повним сюрпризом. Ми отримали законопроект «гарячим» — буквально з принтера. За 10-15 хвилин почали його розглядати. Нам вдалося «збити» близько 40 поправок... Люди, які були в залі, були шоковані, що так може бути — витягли 10 млрд грн з кишень виробників. Це нонсенс! », — сказав Мірошниченко, зазначивши, що парламентарії намагатимуться змінити таку ситуацію законним способом.
Крім того, у бюджеті на 2018 р. було відмінено квазіакумуляцію ПДВ, яку встановили на заміну спецрежиму ПДВ, який діяв до 2017 року. Це рішення, на думку експертів, також негативно позначиться на аграріях.
«Ми вважаємо відміну квазіакумуляцію ПДВ для аграрних виробників абсолютно неприйнятним. Уряд брав на себе зобов'язання, що після скасування спецрежиму ПДВ у тваринників буде держдопомога у вигляді квазі-акумуляції, але нас обдурили», — заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов.
Він зазначив, що спочатку прийняли такий порядок розподілу дотацій, за яким сільгоспвиробники отримували набагато менше, ніж належало, потім у проекті бюджету скоротили фінансування цього виду допомоги в 2 рази, а в підсумку просто повністю знищили цю статтю.
«Це вкрай негативно позначиться на галузі, тому що мова йде про кошти, на які бізнес розраховував, про допомогу без корупційних ризиків, яка сьогодні життєво необхідна тваринництву», — додав Соколов.
Тим часом є і реакція агровиробників. Зокрема, генеральний директор холдингу HarvEast Дмитро Скорняков у соцмережі Facebook написав: «Абсолютно потворна і дискримінаційна норма, яка призведе до падіння закупівельних цін на ріпак і сою всередині країни. Фактично відбудеться перерозподіл прибутку від мільйонів сільгоспвиробників всіх розмірів на користь 2-3 компаній. Потрібно обов'язково боротися за скасування даного положення!»
Для довідки: депутат Іван Мірошниченко (фракція «Самопоміч») оцінив у 10-12 млрд грн втрати для агровиробників в результаті скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних і технічних культур.
Світлана Плішко, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Атаки рф на цивільні судна та портову інфраструктуру фактично зупинили рух до портів Великої Одеси. Україна розширює експорт залізницею, автомобільними шляхами та через Дунай. Однак ці маршрути зможуть забезпечити лише близько половини пропускної спроможності чорноморських портів. Це створює загрозу для експорту українського врожаю та стабільності світових продовольчих ринків.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Через логістичні обмеження пропозиція зерна на внутрішньому ринку суттєво перевищила попит, що спричинило зниження закупівельних цін. Щоб аграрії могли уникнути вимушеного продажу врожаю та профінансувати осінню посівну, Уряд доручив терміново розробити програму доступного кредитування.

Міжнародний валютний фонд оновив документ, який визначає структурні маяки для України.

Земля Бранденбург (Німеччина) з 2028 року втратить близько €85 млн фінансування ЄС, якщо Європейська комісія в односторонньому порядку реалізує свої плани щодо скорочення аграрних компенсаційних виплат.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Кабінет Міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки — середньостроковий фіскальний документ, що визначає засади бюджетної політики держави на наступні три роки.

Кількість платників, яким були заблоковані податкові накладні/розрахунки коригування (ПН/РК), у березні 2025 року становила 8,3 тис., або 5% до тих, хто подавав документи на реєстрацію.

В умовах повномасштабної війни логістика перетворилася на питання виживання економіки, збереження експортного потенціалу та конкурентоспроможності України на світових ринках.