Чинна модель державної програми, яка передбачає відшкодування сільгоспвиробникам вартості лише нової техніки українського виробництва, не відповідає реальним умовам роботи поблизу лінії бойових дій.
Про це йдеться у зверненні Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) до міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболева, повідомляє пресслужба об'єднання.
«Такі критерії державної підтримки абсолютно не підходять переважній частині сільськогосподарських товаровиробників, які здійснюють свою діяльність на прифронтових територіях», — йдеться у листі.
Аграрії пояснюють, що в умовах постійних обстрілів і високого ризику втрати або пошкодження техніки придбання та використання нової техніки є безглуздим і марною тратою коштів.
Натомість у таких умовах агровиробники віддають перевагу дешевшій вживаній техніці, втрати якої є менш критичними, додають у ВАР. Часто вигідніше придбати кілька одиниць такої техніки замість однієї нової. Такий підхід застосовується і Збройними Силами України під час закупівлі пікапів та іншого транспорту, що працює поблизу лінії зіткнення.
«Водночас сьогодні вартість вживаної техніки не підлягає державній компенсації, що суттєво знижує ефективність підтримки прифронтових господарств», — пояснюють у ВАР і закликають запровадити окрему програму, яка передбачатиме часткову компенсацію вартості придбання вживаної техніки для підприємств, що працюють у зоні підвищеного ризику.
При цьому аграрії наголошують, що така підтримка має поширюватися як на українську, так і на іноземну техніку, резюмували в об'єднанні.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Черкаська область надає фінансову підтримку на безповоротній основі фермерським та сімейним фермерським господарствам, які вирощували у 2026 році овочі борщового набору.

Український ринок лізингу з початку 2026 року зріс на 83%, або більш ніж на 18 млрд грн. Найбільший попит формує агросектор.

На Полтавщині станом на кінець серпня намолотили 1,6 млн т зернових і зернобобових культур — на 165 тис. т більше, ніж торік. Пшениці зібрали 1,2 млн т.
Виробник малогабаритної сільгосптехніки KENTAVR вкотре підтверджує свій статус технологічного лідера ринку, що не просто підлаштовується під тренди, а особисто їх створює. Бренд послідовно впроваджує розробки з сегменту важкої преміальної техніки у доступний малогабаритний клас, адже він спеціалізується на сміливих рішеннях, що випереджають ринок.

Збиральна кампанія ріпаку в Україні фактично завершена: аграрії намолотили близько 3,7–3,8 млн т із 99% площ. Це найкращий результат із 2022 року. Водночас на внутрішньому ринку попит на ріпак починає перевищувати пропозицію.

Міністерство економіки та довкілля виплатило 12 млн грн підвищеної компенсації 40% за заявками агровиробників у прифронтових регіонах, поданими у червні в межах програми часткової компенсації вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання.

Ціни на соняшник нового врожаю в Україні восени можуть суттєво знизитися. Одним із головних факторів тиску на ринок залишається обмежена робота глибоководних портів.