Уряд розробляє нові механізми підктримки агровиробників прифронтових регіонів, зокрема окремий підхід до зон ризикованого землеробства та додаткові інструменти для бізнесу, який працює або релокується з територій бойових дій.
Про це йшлося під час виїзного засідання національної платформи «Діалог влади та бізнесу» у Краматорську Донецької області, повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
«Попри війну агросектор Донеччини продовжує працювати. Завдання держави — втримати його та створити умови для відновлення. Потрібно сфокусувати ресурси там, де вони найбільш необхідні, і разом із бізнесом напрацювати рішення, які реально працюватимуть», — зазначив заступник міністра Тарас Висоцький.
Учасники наради обговорили найбільш актуальні питання та шляхи їх вирішення, серед яких запровадження зони ризикованого землеробства. Під час визначеня статусу враховується розташування поблизу кордону з державою-агресором або лінії зіткнення, а також забруднення вибухонебезпечними предметами.
«Для таких ділянок передбачається фіксована підтримка на гектар. Виплати здійснюються з окремого фонду фінансування, який наповнюється, зокрема, коштом мит на експорт сої та ріпаку. Тому перші виплати очікуються влітку — після того, як у фонді накопичаться ресурси», — додали у міністерстві.
Також уряд розробляє окремий механізм підтримки для земель у 20–50 км від зони бойових дій — там, де вести господарство часто неможливо або економічно невиправдано.
«Основне завдання — покрити мінімальні витрати аграріїв: частину орендної плати та податкове навантаження. Це дозволить зберегти виробництво і, що не менш важливо, стабільні стосунки між власниками паїв і орендарями», — пояснили у міністерстві.
Паралельно на рівні держави формується рішення щодо компенсацій за землі, зайняті фортифікаційними спорудами. Йдеться про системний підхід, який дозволить відшкодовувати втрати як власникам, так і користувачам ділянок. Правову основу для цього має створити законопроєкт №14117. Документ передбачає рамку для подальших компенсаційних інструментів.
Водночас уряд готує зміни, які допоможуть врегулювати правовий статус релокованих підприємств. Це допоможе прибрати бар'єри у роботі з контрагентами, розблокувати податкові процедури і зняти невизначеність для компаній, що зберігають юридичну прив'язку до постраждалих регіонів.
Мінекономіки разом із профільними відомствами опрацьовує механізми, які дозволять релокованим підприємствам швидше отримувати ділянки для відновлення діяльності. Серед рішень — можливість надання землі без аукціонів у визначених випадках і більш гнучкі умови оренди. Однак земля — це обмежений ресурс.
«Потрібно створити справедливу і зважену модель розподілу. Ми маємо розробити це рішення разом з усіма регіонами, які постраждали від війни: визначити пріоритети, обсяги і черговість отримання сільгоспземель», — зазначив Тарас Висоцький.
Також Кабмін розробляє пакет рішень, який передбачає податкові пільги для підприємств у зонах бойових дій та на постраждалих територіях, а також додаткові послаблення. Серед них — перегляд підходів до мінімального податкового зобов’язання, відтермінування окремих платежів і більш гнучкі умови виконання податкових зобов’язань.
Також під час заходу обговорили чинні механізми підтримки: компенсацію вартості української сільгосптехніки та обладнання; програму «Доступні кредити 5-7-9%»; надання грантів на переробку; відновлення та розвиток меліорації.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Світові ціни на пшеницю суттєво зросли за останні вісім тижнів. Серед ключових чинників — погіршення погодних умов у низці регіонів, а також нове загострення ризиків для експорту зерна з України та росії.

Міністерство аграрної політики та продовольства оновило «Матрицю доступних фінансових ресурсів для агровиробника» — практичний посібник, який допомагає аграріям швидко знайти фінансування для розвитку, модернізації або відновлення господарства.

Зерновий термінал «Укрелеваторпром», що належить американській агропромисловій корпорації Archer Daniels Midland (ADM), було пошкоджено внаслідок атаки російських безпілотників по порту Одеси 31 серпня.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, які покликані адаптувати роботу держави, бізнесу та інфраструктури до нової тактики російських повітряних атак.

Оператори протимінної діяльності у серпні в межах бюджетної програми «Гуманітарне розмінування» очистили 3 555 га земель сільськогосподарського призначення.

Черкаська область надає фінансову підтримку на безповоротній основі фермерським та сімейним фермерським господарствам, які вирощували у 2026 році овочі борщового набору.

На Полтавщині станом на кінець серпня намолотили 1,6 млн т зернових і зернобобових культур — на 165 тис. т більше, ніж торік. Пшениці зібрали 1,2 млн т.

Провідні аграрні та харчові асоціації України звернулася до прем’єр-міністра Сергія Корецького з проханням тимчасово адаптувати правила контролю за режимом праці та відпочинку водіїв вантажного транспорту до умов воєнного стану.

Міністерство економіки та довкілля виплатило 12 млн грн підвищеної компенсації 40% за заявками агровиробників у прифронтових регіонах, поданими у червні в межах програми часткової компенсації вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання.

Міністерство аграрної політики та продовольства планує реалізувати у 2027 році законодавчі ініціативи для підтримки агропідприємств, які працюють у прифронтових територіях.