У Івано-Франківський області кілька років розвивають утримання отари під сонячними панелями.
Про це в інтерв’ю AgroPortal.ua розповів ідеолог українського вівчарства, власник племінного господарства «Центр відродження вівчарства», засновник ГО «Асоціація вівчарів» Василь Стефурак.
«Реальний кейс: на площі 3 га 12 голів (2 баранчики і 10 овечок) обійшлися в утриманні в 27 тис. грн з весни до осені — саме стільки було витрачено на сіно та зерно. При цьому бюджет станції на боротьбу з бур’янами та травами склав 100 тис. грн. Економія 73%, плюс на другий рік був приріст у стаді», — констатує він.
Водночас Василь Стефурак додає, що додаткових заходів не потрібно, адже самі панелі є дахом і укриттям для тварин.
«Окрім того, вівці — не кози, по панелях не скачуть. Це також і екологічна складова: у кращому випадку трава коситься, у гіршому — випалюється гербіцидом суцільної дії, проби землі не беруться, виливається неконтрольовано стільки, що нічого живого не залишається не тільки під панелями, а й у значному радіусі від них», — резюмує він.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Хлібопекарське підприємство у Запорізькій області забезпечує понад 50% власних потреб у електроенергії завдяки сонячній електростанції та системі накопичення енергії.

Українські фермери отримали понад 137 млн грн державної допомоги на утримання маточного поголів’я кіз та овець.

В Україні протягом січня – липня 2026 року зареєстровано понад 660 тис. сільськогосподарських тварин.

Volkswagen завів отару овець на величезній сонячній електространції (СЕС), яка забезпечує енергією один із автозаводів у Польщі.

За останні 12 років ведення діяльності ТОВ «Рост Агро» ціна на воду та електричну енергію зросла в геометричній прогресії, що змусило підприємство, яке займається насінництвом і зрошує 1,5 тис. га земель, встановити сонячну електростанцію.

Гуцульська культура, традиційні ремесла, фермерське господарство та автентична кухня — усе це поєднує етнопарк «Полонина Перці», який став однією з найвідоміших туристичних локацій Карпат. Тут гостям пропонують не просто екскурсію, а повне занурення у життя гуцулів: від знайомства з народними ремеслами та музикою до дегустації полонинських сирів і страв, приготованих за давніми рецептами.

На потужній насосній станції Білгород-Дністровської системи встановлено сонячну станцію потужністю 2 МВт. За минулий сезон обʼєкт виробив 1,5 млн кВт електричної енергії.

Інвестиції у «чисте поле», якщо йдеться про розвиток вівчарства, складатимуть $10 тис., і психологічно варто бути готовими два роки у бік окупності не дивитися.

Українське зерно, яке польські фермери висипали прямо на асфальт, стало гострим питанням дискусій для української спільноти. Оскільки у країні, де йде війна, зібране зерно — це не лише праця, а й самопожертва українських фермерів.

В Україні розводять багато порід овець, проте ця галузь досі знаходиться на стадії розвитку. Основою для подальшого поступу вівчарства на теренах нашої держави є генетичні ресурси та племінна база. Варто зауважити, що Україна має природно-кліматичні, історичні, культурні та споживчі передумови для розвитку такого роду промисловості.