У Івано-Франківський області кілька років розвивають утримання отари під сонячними панелями.
Про це в інтерв’ю AgroPortal.ua розповів ідеолог українського вівчарства, власник племінного господарства «Центр відродження вівчарства», засновник ГО «Асоціація вівчарів» Василь Стефурак.
«Реальний кейс: на площі 3 га 12 голів (2 баранчики і 10 овечок) обійшлися в утриманні в 27 тис. грн з весни до осені — саме стільки було витрачено на сіно та зерно. При цьому бюджет станції на боротьбу з бур’янами та травами склав 100 тис. грн. Економія 73%, плюс на другий рік був приріст у стаді», — констатує він.
Водночас Василь Стефурак додає, що додаткових заходів не потрібно, адже самі панелі є дахом і укриттям для тварин.
«Окрім того, вівці — не кози, по панелях не скачуть. Це також і екологічна складова: у кращому випадку трава коситься, у гіршому — випалюється гербіцидом суцільної дії, проби землі не беруться, виливається неконтрольовано стільки, що нічого живого не залишається не тільки під панелями, а й у значному радіусі від них», — резюмує він.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

ТОВ «Понори» у Чернігівській області встановило сонячну електростанцію на молочній фермі.

Дослідники Корнельського університету (США) представили результати двох нових досліджень, присвячених випасу овець на сонячних електростанціях. Перше показало, що за щільності дві вівці на гектар чисельність корисних комах була на 38% вищою порівняно з ділянками, де траву скошували. Друге дослідження присвячене розробці інструменту, який допомагає фермерам ефективніше планувати випас та оцінювати його економічну вигоду.

Спалахи віспи овець і кіз продовжують реєструвати в Румунії, Болгарії та Греції, у зв'язку з чим видано розпорядження про мінімізацію ризиків занесення та поширення цього захворювання на території України.

На фермі в Аделаїдських пагорбах в Австралії зникло новонароджене ягня рідкісної породи, яке може коштувати до $25 тис. (близько 1 млн грн). Власники підозрюють, що тварину могли викрасти.

Компанія «НІБУЛОН» влітку 2026 року встановила наземні сонячні електростанції (СЕС) на Бессарабській, Золотоніській та Денихівській філіях.

Французький фермер Давід Моро інвестував €4 млн у встановлення 6 тис. сонячних панелей над виноградником, щоб захистити лозу від спеки, граду та заморозків. Водночас він втратив право продавати отриману продукцію під захищеним географічним найменуванням Cognac.

Компанія Kernel разом із міжнародними партнерами розгортає мережу децентралізованої сонячної генерації у прифронтових регіонах. У громадах Сумської, Чернігівської та Полтавської областей вже встановлено перші 7 сонячних електростанцій загальною потужністю 345 кВт.

Інвестиції у «чисте поле», якщо йдеться про розвиток вівчарства, складатимуть $10 тис., і психологічно варто бути готовими два роки у бік окупності не дивитися.

Українське зерно, яке польські фермери висипали прямо на асфальт, стало гострим питанням дискусій для української спільноти. Оскільки у країні, де йде війна, зібране зерно — це не лише праця, а й самопожертва українських фермерів.

В Україні розводять багато порід овець, проте ця галузь досі знаходиться на стадії розвитку. Основою для подальшого поступу вівчарства на теренах нашої держави є генетичні ресурси та племінна база. Варто зауважити, що Україна має природно-кліматичні, історичні, культурні та споживчі передумови для розвитку такого роду промисловості.