Цього року не буде різкого просідання ринку добрив, але й вагомого зростання порівняно з 2023 роком теж очікувати не варто.
Про це AgroPortal.ua розповів комерційний директор компанії «Крафт Мінерал» Вадим Кулик.
«Азотні добрива — найбільш ризикова та спотова група, на яку неможливо наперед чітко прогнозувати ціну, оскільки вона залежить як від внутрішніх, так і світових цін на аміак і газ, від світових великих тендерів, від співвідношення попиту та пропозиції тощо. Прогнозуємо, що на ринку можливий дефіцит азотних добрив, тому що сьогодні бачимо відкладений попит, не всі аграрії готові вкладати гроші в продукцію на два-три місяці наперед», — зазначає Вадим Кулик.
За його словам, на азотну групу попит точно буде, оскільки аграрії не пропускають це добриво. В Україні є національний виробник, який забезпечує більшу частину потреби по аміачній селітрі та КАС. А от карбамід буде імпортуватися однозначно, оскільки внутрішнього виробництва недостатньо.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Зроcтання цінового спреду на карбамід фіксують на українському ринку.

Ціни на азотні добрива різко впали з рекордних максимумів, досягнутих під час війни в Ірані, ще до того, як судна почали вільно курсувати через Ормузьку протоку.

Партія карбаміду вперше за останні 7 років була відвантажена через порт Чорноморськ для міжнародних покупців у країнах Середземноморського регіону.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

В Україні комплексні добрива випускалися на «Сумихімпром» та «Дніпровському заводі мінеральних добрив», які наразі простоюють і через воєнні ризики навряд чи запустяться. Тому українське виробництво представлене компаніями, які змішують, гранулюють чи компактують готову продукцію.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболева щодо критичної ситуації із забезпеченням агросектору азотними добривами напередодні весняної посівної.

Компанія «Каспіт Трейд» імпортувала першу партію узбецького калію хлористого обсягом 2145 т у біг-бегах.

Ринок гранульованого калію в Україні до повномасштабного вторгнення мав обсяг понад 150 тис. тонн. 2022 року він впав до 40 тис. тонн, і минулого року, якщо взяти до уваги всі калійні групи, у країну заїхало близько 100 тис. тонн. Тобто Україна вийшла на 60% довоєнних показників.