Рішення про заборону експорту українського цукру в період з 5 червня по 15 вересня 2023 року виявилось доволі неочікуваним для вітчизняних виробників. Адже ліцензії на експорт цукру Мінекономіки продовжувало видавати протягом травня, жодним чином не обмежуючи бізнес, а цукрові заводи продовжували укладати зовнішньоекономічні контракти. Згідно внутрішніх балансів цукру, не існувало передумов для прийняття такого рішення.
Про це AgroPortal.ua повідомив директор НПЦ «Цукробурякового виробництва» Олександр Коротинський.
«Перед тим, як вводити обмеження, доцільно виробити чіткі та прозорі правила, щоб бізнес зміг підготуватися до нововведень. Ймовірно, компромісним рішенням було б часткове обмеження експорту та впровадження квот, розподілених рівномірно між усіма учасниками ринку. Натомість маємо приголомшливу заборону на експорт у період, коли на європейському ринку найвищі ціни та попит», — зазначає Олександр Коротинський.
За його словами, відповідно до показників 2023 року, середньомісячний експорт з України складав 45 тис. т цукру. Три місяці, на які впроваджено заборону експорту, могли б принести приблизно $65 млн валютних надходжень в українську економіку.
«На сьогодні в Україні достатньо цукру, оскільки маємо значні перехідні залишки. Промисловість та населення не можуть спожити на внутрішньому ринку більше цукру за вже сформовані роками показники. Цукор залишиться і буде лежати на складах до вересня, поки не відновиться можливість експорту. Таким рішенням посадовці можуть підірвати довіру міжнародних партнерів до українського бізнесу як прогнозованого та довготривалого постачальника», — зазначає Олександр Коротинський.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Світові ціни на цукор зросли після того, як аналітики переглянули прогноз балансу світового ринку на сезон 2026/27 із профіциту до дефіциту.

Детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) викрили схему ухилення від сплати податків у агропідприємстві на Харківщині.

Україна посідає третє місце серед постачальників цукру до Європейського Союзу із часткою 11%.

Значним викликом для українських фермерів є можлива заборона використання певних ЗЗР під час вирощування цукрових буряків. Це передбачено умовами в процесі євроінтеграції України.

У цукровій галузі надзвичайно гострою залишається проблема кадрового забезпечення. Виробництво цукру — це складний високотехнологічний процес, що потребує вузькопрофільних фахівців із багаторічним практичним досвідом. Водночас система підготовки таких кадрів в Україні фактично відсутня, а швидко замінити їх на ринку праці, зокрема іммігрантами, неможливо.

Основним покупцем українського цукру сьогодні є країни Близького Сходу, які за результатами 9 місяців 2025/26 МР формують 50% від загального експорту цукру. Частка ЄС в експорті становить 18%, Балканських країн – не членів ЄС — 11%. Останніми місяцями активно зростає експорт до країн Середньої Азії, передусім Узбекистану. Вони вже випередили Балкани, сформувавши 14% експорту.

Угодою про асоціацію України з ЄС передбачено, що квоти переглядатимуться кожні 5 років. У зв’язку з повномасштабною війною і запровадженням режиму ATM терміни змістились, тому перегляд квот очікується з 1 січня 2028 року. Водночас, якщо Україна пришвидшено інтегрується в ЄС, то, можливо, є шанс повернутись до режиму вільної торгівлі цукром.

Лідерами з виробництва цукру поточного сезону були Хмельницька, Тернопільська та Вінницька області. Також значні обсяги цукру виробили на Полтавщині завдяки потужностям агрохолдингу «Астарта».

Виробництво цукру в Україні у 2024/25 МР, зважаючи на погодні умови, становитиме 1,7-1,8 млн т.

Наступний крок у цукровиків — автоматизація окремих виробничих процесів. Адже з огляду на реалії щодо заробітної плати, недостатньої кількості трудових ресурсів — щоб далі працювати, їм потрібно автоматизувати виробництво.