На цьому наголосив у ході дискусії на тему «Формування ринку землі: реалії та перспективи», яка відбулася у Києві 22 лютого, народний депутат України, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.
Зокрема, він озвучив, що на першому етапі варто «запровадити мораторій (на 10 років) для юридичних осіб та фізичних осіб-іноземців; максимальний розмір ділянки для купівлі-продажу має становити від 250 до 500 га; пріоритетне право на купівлю землі надається місцевим жителям; аукціони з купівлі-продажу земель мають проводити органи місцевих громад або професійні громадські об’єднання — земельні спілки».
За словами Козаченка, запровадження ринку землі потрібно розпочати з пілотного проекту в двох регіонах України.
«У світі найкращою заставою для отримання кредитів є земля. Якщо фермер надає під заставу землю, банк видасть йому довгостроковий кредит на вигідних умовах, — додав Леонід Козаченко, наголошуючи: — Якщо залучити в український агросектор $70 млрд інвестицій, ми зможемо збільшити виробництво сільськогосподарської продукції втричі».
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Зупинка експорту агропродукції через морські порти України вплине на агросектор, втрати будуть великі.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Відкриття українського агрохабу в Африці — це можливість врятувати людей від голоду, а також величезні економічні перспективи.

Загальні втрати капіталізації агросектору від військової агресії рф наразі оцінюються у більш ніж $120 млрд, тоді як прямі збитки становлять $11,5 млрд.

Критичні погодні умови на початку лютого поточного року можуть призвести до суттєвих втрат озимих культур — приблизно п’ята частина з 5 млн га озимих посівів перебуває в зоні ризику.