Про це під час підписання договору про співпрацю з насіннєвою компанією Maisadour заявив генеральний директор HarvEast Дмитро Скорняков.
За його словами, потужність заводу складе 10 т/год. «Завод буде побудовано здебільшого за канадською технологією, на ньому ми допрацьовуватимемо насіння пшениці, ячменю і бобових», — уточнив Дмитро Скорняков.
При цьому суму інвестицій він не озвучив, зазначивши, що все буде залежати від логістики.
Для довідки: раніше HarvEast володів насіннєвим заводом, але втратив контроль над ним у результаті АТО на сході України.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

«Агро-містечко» (smart village) планують створити у с. Красносілка Одеської області для внутрішньо переміщених осіб із Покровської громади.

Агрохолдинг HarvEast уперше розпочав проєкт із вирощування малини. Цього року компанія висадила перші саджанці після кількох років вивчення ягідного ринку.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

На Донеччині стартувала збиральна кампанія, однак через російську окупацію, мінування полів та будівництво фортифікацій аграрії засіяли лише близько 10% площ порівняно з довоєнним періодом.

Україна у жовтні 2026 року передасть на зберігання до Глобального насіннєвого сховища Шпіцбергена понад 1000 зразків насіння зернових і кормових культур, серед яких кукурудза, бобові, гречка та жито.

Фермер Григорій Наконечний, який мешкає у Лохвицькій територіальній громаді Миргородського району Полтавської області, пропонує постраждалим тваринникам варіант релокації.

Агрохолдинг HarvEast завершив посівну кампанію, яка тривала 25 днів. Ярими культурами цього року засіяли 17,2 тис. га.

У агрохолдингу HarvEast обрали стратегію подальшого розширення площ під зрошенням. На Київщині компанія має під поливом ділянки площею 1,1 тис. га, також з'явилася можливість розвивати зрошення ще на 2 тис. га.

Заходячи зараз у зрошення або розширюючи площі під поливом, аграрії вже розраховують можливий дефіцит водних ресурсів, оскільки внаслідок війни зруйновано багато каналів, дамбу Каховської ГЕС, а частина територій, де історично були зосереджені значні водні ресурси, залишається окупованою. Тож зараз фермери починають конкурувати за воду і розробляють проєкти одразу на великі площі поливу, щоб швидше запустити системи зрошення та законтрактувати за собою певний обсяг води.