Роботи стають інструментом вирішення ключових проблем — дефіциту робочої сили, зростання витрат, потреби в точності та ефективності. Однак приклад нового японського робота для збирання полуниці демонструє парадокс галузі: технічний прогрес в аграрній робототехніці вже відбувся, але масове впровадження ще попереду.
Про це повідомляє Robotics & Automation News.
У Японії команда дослідників з Осацького міського університету створила автономного робота для збирання полуниці. Він поєднує у собі 3D-камери, штучний інтелект і автономну мобільну платформу. Система самостійно орієнтується у теплицях, визначає стиглі ягоди та обережно їх збирає. Управління здійснюється дистанційно через мобільний пристрій, що дає змогу керувати процесом з будь-якої точки.
За словами розробників, робот здатен працювати безперервно, суттєво знижуючи залежність від людської праці у вирощуванні однієї з найбільш трудомістких культур Японії. Ця розробка стала символом ширшої тенденції: робототехніка покликана не лише підвищити продуктивність, а й вирішити хронічні кадрові проблеми агросектору.
Слід зазначити, що роботи для збирання полуниці вже були розроблені іншими компаніями, зокрема Agrobot, і низкою європейських стартапів. Проте їх комерційне застосування залишається обмеженим. Причина — загальна закономірність аграрної галузі: навіть найпросунутіші технології стикаються з бар’єрами ринкового прийняття, тож технічні можливості часто випереджають готовність фермерів до їх використання.
Попри підвищену увагу до агроробототехніки, більшість стартапів у цій галузі перебувають на ранній стадії комерціалізації. Історії таких компаній як FarmWise, яка була змушена продати свої активи Taylor Farms, або Robotics Plus, яку придбала Yamaha, свідчать про іншу реальність ринку. Самостійно масштабуватись стартапи не здатні. Щоб вижити, їм доводиться інтегруватися у великі агропромислові структури, які мають налагоджені канали збуту, сервісну мережу та фінансову стабільність.
Сільськогосподарські роботи мають працювати в жорстких і динамічних умовах — на відкритому повітрі, у змінному кліматі, на різних типах ґрунтів. Крім того, вони повинні забезпечувати швидку окупність для агровиробників, які часто діють у жорстких бюджетних межах. Саме це пояснює, чому навіть добре розроблені системи, зокрема для таких спеціалізованих культур як полуниця, поки що не здобули широкого розповсюдження.
Попри всі складнощі, деякі компанії змогли закріпитися на ринку.
Часто увага зосереджується на роботах-збирачах, але найбільш впливовими технологіями в точному землеробстві залишаються ті, що менш видимі. Це GPS-навіговані трактори, платформи моніторингу ґрунту, системи управління змінними нормами внесення добрив. Їхня перевага — інтеграція в наявні процеси без потреби радикально змінювати агровиробництво.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua за матеріалами Robotics & Automation News

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Частка українських виробників на ринку яблук зросла до 80%, хоча ще десять років тому близько 60% продукції на полицях супермаркетів складав імпорт. Водночас 2026 року імпорт забезпечує 80–90% українського ринку груш, що відкриває можливості для розвитку вітчизняного виробництва.

Міністерство аграрної політики та продовольства України розпочало виконання функцій у сферах насінництва, розсадництва та охорони прав на сорти рослин.
В Україні загальна площа гарбузів під урожай 2026 року орієнтовно оцінюється в межах 30 тис. га — переважно завдяки господарствам населення.

У США відновлюють вирощування старовинних сортів яблук, частина яких майже зникла з комерційних садів. Якщо на початку XX століття в країні було відомо близько 14 тис. сортів, вирощуваних протягом попереднього століття, то нині понад 60% виробництва припадає на п’ять різновидів: Gala, Red Delicious, Honeycrisp, Granny Smith і Fuji.

Американська компанія Aigen розробила систему симуляції Alchemy, яка дає змогу навчати автономних агророботів працювати з новими культурами менш ніж за тиждень.

За місяць у Німеччині розпочнеться найбільша світова виставка, яка об'єднує провідні рішення для всіх галузей тваринництва — EuroTier. Цьогоріч подія проходить під головним гаслом «Intelligence in Animal Farming» — «Інтелект у тваринництві» та фокусується на впровадженні інтелектуальних технологій, автоматизації, штучного інтелекту й роботизованих систем для досягнення максимальної ефективності, сталості та високого рівня добробуту тварин.

Головна В2В-виставка технологій для харчової й агропереробної галузей України Agro2Food щороку об'єднує постачальників харчових технологій з виробниками продуктів харчування та напоїв з усієї країни, щоб знаходити нові можливості для розвитку бізнесу, налагоджувати партнерства та укладати стратегічно важливі угоди.

Українські виробники садівничої та ягідної продукції презентують свою продукцію на міжнародній виставці Fruit Attraction 2026 в Мадриді. Україна представлена єдиним національним стендом.

До 2022 року українська елеваторна інфраструктура значною мірою була побудована навколо експортної моделі: великі обсяги зерна концентрувалися в потужних комплексах і прямували до південних портів. Повномасштабна війна змінила цю логіку — зернові потоки стали менш передбачуваними, зросло значення західних областей, альтернативних експортних маршрутів та енергетичної автономності.

Міжнародна виставка EuroTier 2026 відбудеться 10–13 листопада у Ганновері, Німеччина. У 13 павільйонах понад 2,1 тис. експонентів із 55 країн представлять технології та рішення для професійного тваринництва.