У Європі точаться дебати щодо кліматичної політики і того, яку роль повинен відігравати аграрний сектор. Ситуація може змінитися після виборів до Європейського парламенту. Українські фермери перебувають у такому ж становищі, як і європейські, намагаючись пристосуватися до нових умов, і у них багато спільних викликів та інтересів.
European Green Deal: чи може курс стати менш зеленим на вимогу фермерів
29 травня 2024, 05:52 924
Європейська зелена угода останнім часом піддається шквалу критики з боку різних секторів економіки спільноти, а також викликає протести фермерів, які вважають, що встановлені вимоги нереалістичні й мають бути змінені.
Про це йшлося під час онлайн-дискусії «Українське сільське господарство та Європейська зелена угода» (Ukrainian Agriculture and European Green Deal).
Протягом тривалого часу Спільна аграрна політика ЄС (САП) була сфокусована на потребах фермерів, і тепер, коли ЄС вирішив врахувати потреби споживачів, це кардинально змінює правила гри, викликаючи обурення з боку фермерів. Водночас — буде реформована САП чи ні, вона суттєво вплине на економіку ЄС, зокрема на агросектор. Це стосується і України як потенційного претендента на членство у спільноті. На цьому наголосив керівник європейського офісу асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Назар Бобицький.
Назар Бобицький, керівник європейського офісу асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»
Тож, по суті, європейські фермери знаходяться між молотом та наковальнею. З одного боку, екологічні експерти звинувачують їх у змінах клімату, а з іншого — ринок вимагає продуктивності. Як можна впоратися з цими викликами, як адаптуватися?
У ЄС прагнуть бути більш дружніми до фермерів
Обговорюючи перше питання дискусії, що стосувалося використання засобів захисту рослин та пестицидів, європейська експертка з використання ЗЗР та пестицидів, старша менеджерка зі зв'язків з інституціями ЄС та експертка зі сталого розвитку в BASF Анья Клатт зауважила, що все більше діючих речовин вилучаються з переліку дозволених для використання, і тому дуже важливо синхронізувати процес нормативних обмежень з надходженням нових препаратів.
Список пестицидів у Європі скоротився орієнтовно з 1000 до 300 найменувань з часу введення обмежень. Проте не всі обмеження є виправданими. Яскравий приклад — заборона використання неонікотиноїдів з 2013 року. Багато досліджень продемонстрували негативний вплив на врожайність, втрати складають до 20%. У Європі визнають, що це призвело до зниження ринкових доходів, збільшення виробничих витрат і зниження продуктивності.
Анья Клатт, старша менеджерка зі зв'язків з інституціями ЄС та експертка зі сталого розвитку в BASF
Отже фундаментальна проблема полягає в тому, що все більше діючих речовин вилучається з ринку, а замінників, які могли б допомогти фермеру в боротьбі зі шкідниками та хворобами, немає. Інструментарій аграріїв значно скорочується. Також зростає число екстрених випадків використання ЗЗР.
За останні кілька місяців відбулося багато фермерських протестів у Європі, що призвело до своєрідного відкату деяких політик у ЄС до більш реалістичних і більш дружніх до аграріїв, визнала Анья Клатт.
Зокрема, це стосується плану, який мав на меті зменшити використання пестицидів та ризик від них на 50%, а також ідеї заборонити всі види засобів захисту в чутливих зонах. Наразі ця ідея офіційно відкликана Європейською комісією.
Тож фермерські протести показали, що деякі політики та зобов'язання, передбачені Європейською зеленою угодою, були нереалістичними і мають бути змінені.
«Минулого тижня ми проклали шлях для багатьох спрощень у межах САП, тепер уже до 2027 року, — додала експертка. — Я пам'ятаю, як 2020 року Вагенінгенському університету було доручено провести оцінку впливу та вивчення того, що станеться, якщо частка органічного виробництва в ЄС досягне 25%, 10% земель будуть зарезервовані для невиробничих цілей у межах стратегії збереження біорізноманіття, а скорочення використання пестицидів відбудеться на 50%. Результати були дуже чіткими, вони підтверджувалися багатьма іншими дослідженнями: врожайність знизиться від 10 до 20%, крім того, ціни зростуть, імпорт збільшиться, а експорт зменшиться».
Анья Клатт відзначила, що українські фермери дотримуються стандартів, які для них встановлені: «Наразі ми маємо систему, де представлені різні стандарти, але є конкретні стандарти для імпорту продукції, і українські фермери дотримуються їх».
Чи призведе Зелений курс до зникнення фермерів?
Україну часто порівнюють із Румунією в плані сільського виробництва, адже в країн схожа географія, підхід до бізнесу. Тому інсайд від румунського аграрного експерта, аналітика Сезера Георге був дуже слушним.
Він прокоментував вплив регулювання правил застосування ЗЗР на румунських агровиробників, зазначивши, що Європейському Союзу потрібно, перш за все, розглядати інформацію по кожній країні окремо, оскільки не можна накладати певний ліміт на пестициди, не знаючи напевно, як використовується цей засіб у кожній конкретній країні.
Сезер Георге, аграрний експерт, аналітик (Румунія)
Наприклад, у Румунії ми маємо максимум 50% використання пестицидів (порівняно із Західною Європою. — Ред.). Є також список препаратів, які не використовують так широко, як це декларується в ЄС. Не можна оцінювати всіх за одним критерієм, варто застосовувати обмеження відповідно до відсотку використання тих чи інших препаратів.
На думку Сезера Георге, румунські підходи до виробництва зрівнялися з європейськими: фермери дотримуються сівозміни, попереджають про використання інсектицидів та пестицидів під час запилення. Наразі це не призвело до зниження врожайності основних сільськогосподарських культур у Румунії. Проте Сезар Георге навів підрахунок, що якщо виділяти 4% ріллі на невиробничі функції зі збереженням ландшафтних особливостей, як того вимагає європейське законодавство, то це означає недоотримання 11 млн т пшениці, 15-16 млн т кукурудзи чи 6 млн т ріпаку або 1 млн т соняшнику.
Сезер Георге, аграрний експерт, аналітик (Румунія)
Яке ж це марнотратство в той час, коли російські окупанти поставили під загрозу і зробили пшеницю зброєю проти всього людства! І замість того, щоб об'єднатися і використати всі методи, щоб перемогти, ми вводимо цю заборону. Так, фермери мають право вирощувати сою, горох та інші азотфіксуючі рослини, але це створює дисбаланс на ринку, і ціни падають.
Для великих господарств обмеження в 4% не складають великої проблеми, їх можна компенсувати завдяки створенню лісосмуг, але для малих підприємств це суттєві обмеження.
Найбільшою ж проблемою румунських аграріїв є вода, між великими і малими виробниками постійно триває конкурентна боротьба за цей ресурс. З 2020 року країна страждає від посухи.
На думку румунського експерта, цілі Європейської зеленої угоди є занадто оптимістичними.
«Це заходить занадто далеко: страйки, хвилювання фермерів по всій Європі... Це створює додаткові витрати. Не можна виробляти продукти дорого і продавати дешево. Зараз фермерів буквально демонізували і зробили відповідальними за зміну клімату. Але не можна звинувачувати того, хто кладе їжу на вашу тарілку. Зміна клімату, яка була головною проблемою Європейського зеленого курсу, має іншу природу. Вона не є, скажімо, наслідком обробітку землі чи розведення корів. Світ потребує їжі… Україна може її дати. Гаразд, ми хочемо бути «зеленими». Це означає, що ми зникнемо як фермери. Адже я знаю, яких зусиль докладають українські фермери, і які ціни вони отримують за свою продукцію. І це буде дуже важкий процес — інтегрувати українське сільське господарство в ЄС», — наголосив Сезар Георге.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
