Прихована загроза: як тіньовий ринок зерна функціонує в Україні
Наприкінці 2020 р. Центр аграрної логістики та інфраструктури оприлюднив звіт щодо відмивання коштів з використанням легального експорту транснаціональними корпораціями (ТНК). Відповідно до наведеної інформації, через схеми з неповернення валютної виручки та ухилення від податків у процесі експорту зерна Україна за останні 4 роки втратила $6 млрд.
Йдеться, що тіньові схеми, якими користуються під час експорту зерна, є першою ланкою відмивання коштів.
Низка міжнародних компаній купує зерно у трейдерів, що розраховуються з фермерами готівкою. Частка тіньового експорту у найбільших трейдерів у середньому становить 7,89%
Представники Європейської Бізнес Асоціації повідомляють, що сірий ринок зерна за останні кілька років сягнув таких масштабів, що претендує стати основною загрозою не тільки для агросектору, а й для всієї економіки країни.
За різними оцінками, його частка сягає близько 40%. Тож, на думку експертів ЄБА, на законодавчому рівні необхідно впровадити зміни до чинного законодавства, які забезпечать ефективну боротьбу з сірим ринком зерна.
Земля в тіні породжує тіньовий ринок зерна
За інформацією міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка, чверть земель сільськогосподарського призначення перебувають у тіні, й Україна втрачає мільярди доларів через те, що не відслідковує походження і рух зерна, яке вивозять за її межі.
Фактично 8 млн га — це внутрішній офшор у країні — тіньова земля, з якої не сплачуються податки
В Мінекономіки оцінюють, що 30-40% зернових знаходяться в тіні, але зазначають, що це число може змінюватись у залежності від року та обсягу врожайності.
«Насамперед це тіньовий оборот, який оцінюється приблизно у 30-35 млрд грн. Це втрачені бюджетні надходження, які можна було би використовувати для будь-яких з цілей фінансування держави. Наприклад, на соціальний розвиток, боротьбу з COVID-19, школи, пенсії, підвищення соціальних стандартів. Друга загроза — це викривлення конкуренції, яка може призвести до збільшення тінізації в галузі в цілому, а тінізація — це завжди призупинення розвитку. Люди, які працюють легально, стають менш конкурентними і, як результат, менш прибутковими. Відповідно їм самим потрібно переходити в тінь для того, щоб продовжити конкурентну боротьбу, а це знову ж таки негативно і для бюджету, і для розвитку сільських територій», — зазначає заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.
В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» оцінюють тіньовий ринок зерна в Україні на рівні 30-35%. Генеральний директор УКАБ Роман Сластьон пояснює, що цей обсяг включає як зерно, яке було вироблене повністю тіньовими виробниками, так і частину зібраного зерна, яке легальні виробники реалізують за готівку, щоб мати «живі гроші» на певні витрати, зокрема зарплату в конвертах або неоподатковану виплату оренди землі.
«Таке зерно скуповують за готівку і далі «відбілюють» або через реальні с/г підприємства, які завищують урожайність і видають зерно за власно вирощене, або через давальницькі схеми переробки, наприклад, соняшнику на олію та шрот, або через фіктивні підприємства, щоб у підсумку отримати відшкодування ПДВ при експорті», — зазначає Роман Сластьон.
В основі — корупція та повернення ПДВ
В Українській зерновій асоціації (УЗА), яка об’єднує зернотрейдерів і формує ринок зерна в Україні, поки не коментують тему сірого ринку зерна, лише зазначають, що спільно з державними органами ведуть роботу та шукають рішення, щоб ліквідувати це явище.
Водночас компанії, які працюють без тіньових реалізацій, говорять, що відчувають тиск тіні на ринку зерна, адже, за словами директора ТОВ «Дилекс Трейд» Олександра Шпичака, це інша конкуренція та інші ціни.
«Потрібно шукати причини, чому виник тіньовий ринок зерна і далі продовжує працювати в Україні. Для нас як компанії, яка закупає зерно за безготівкою, незрозуміло, чому половина ринку все-таки працює в сірій зоні. Ми розуміємо, що в цьому розвитку немає, це шлях в нікуди», — переконаний Олександр Шпичак.
Він упевнений, що без підтримки контролюючих органів сірий ринок зерна не зміг би існувати в таких обсягах.
Керівник центрального офісу агрохолдингу, заступник керівника «Епіцентр Агро» з елеваторного напрямку, керівник відділу трейдингу Світлана Нікітюк підтверджує, що функціонування в Україні сірого ринку зерна суттєво шкодить всім легальним учасникам зернового ринку. І насамперед державі, яка щорічно недоотримує податкові надходження до бюджету з аоросектору через це явище.
«Страждають і елеватори, що входять до складу «Епіцентр Агро», оскільки ми працюємо виключно офіційно, багато хто з фермерів обирає для зберігання та продажу свого зерна менш вибагливих операторів ринку, які з радістю приймають зерно за кеш. Також це явище шкодить і великим гравцям, які самостійно займаються трейдингом і перевалкою зерна в морських портах. Через відсутність відповідної документації на «сірі» товарні партії до них викинають запитання з боку контролюючих органів. На превеликий жаль, для вирішення цих «проблем» у нашій країні недобросовісні учасники ринку теж навчилися «закривати» питання», — зазначає Світлана Нікітюк.
Президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Стрижак переконаний, що в існуванні тіньового ринку зерна винне повернення ПДВ.
«Якби всі учасники ринку торгували зерном і відправляли на експорт, а в Україні торгує зерном і отримує повернення ПДВ сім операторів, які й створюють корупційну схему. Звинувачення фермерів у створенні цього тіньового ринку необґрунтовані, адже вони не експортують зерно, а продають його на внутрішньому ринку.
Проведемо простий розрахунок. Якщо з України можна фізично завантажити 33-35 млн т зерна, а вивозять 45 млн, то виникає запитання — чим завантажили 12 млн т? З іншого боку, якщо ми зібрали 70 млн т зерна, 12-13 млн з них — потреба внутрішнього ринку, 35-40 млн т відправили — а решта де?» — розмірковує Микола Стрижак.
Якби не було корупційного повернення ПДВ, ніхто б не створював тіньовий ринок зерна
Причини та наслідки
Як відмітив Тарас Висоцький, найбільший ризик від існування сірого ринку зерна полягає у тому, що частка тіньового ринку буде й надалі зростати, унаслідок чого не буде інвестицій у нові напрямки сільського господарства. Всі сконцентруються на сировині: виростив — продав, тому що не можна інвестувати додану вартість, якщо у тебе нелегальний вхід сировини чи нелегальне первинне виробництво.
Основні ризики сірого ринку зерна полягають у тому, що він стримуватиме розвиток сільського господарства і зростання аграрного ВВП на часі інвестування в додану вартість. Нам потрібно ще більше і краще розвиватися, а це можливо тільки в легальній площині за відсутності тіньового ринку
Про те, що тіньовий ринок — це мільярдні збитки для держави та місцевих бюджетів і водночас негативний вплив на ринкову конкуренцію, говорить і Роман Сластьон.
«Крім того, це суттєвий удар по репутації нашої країни, адже міжнародні партнери також знають цю ситуацію і не схвалюють такі принципи ведення бізнесу. Якщо не проводити ефективну боротьбу з тіньовим обігом зерна, його частка буде лише зростати. Це поглибить проблеми в секторі та призведе до подальшої деградації сільських громад, адже у багатьох із них левову частку бюджету наповнює саме легальний аграрний бізнес», — наголошує Роман Сластьон.
Бій з тінню
Роман Лещенко коротко окреслює, як можна вплинути на ситуацію з тіньовим ринком зерна: «…потрібен жорсткий контроль, система оподаткування, відкритий простір даних, мінімізація кількості чиновників, а найголовніше — чітка послідовність походження товару».
Тарас Висоцький розповідає, що минулого року міністерство вже анонсувало декілька ініціатив, які направлені на покращення ситуації з сірим ринком зерна.
«Перша — зниження ставки ПДВ до 14% — законопроєкт №3656, який вже прийнято, наразі чекаємо на підписання Президентом для його вступу в дію. Завдяки зниженню ПДВ стане невигідно купувати ПДВ та продавати за готівку. Щоб перекрити податкові зобов’язання, треба буде більше продавати офіційно, оскільки ставка ПДВ буде знижена. Друга ініціатива — єдиний податок на гектар. Стане невигідно орендувати «тінь», відповідно, коли буде офіційна оренда, треба буде показувати всі видатки і надходження та менше продавати в тіні. І третє — це вибудовування повної системи простежуваності за рухом зернових. Ці ідеї зараз на етапі розробки. Тут іде мова про електрону транспортну накладну, яка допоможе розуміти кожний момент, де і як відбувається рух зерна, а фіскальним органам — контролювати весь процес», — розповідає Тарас Висоцький.
В УКАБ вбачають одразу декілька шляхів боротьби з тіньовим ринком.
«Можна покращити фінансовий моніторинг і боротьбу зі скрутками ПДВ через систему електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ). Вивести з тіні сільськогосподарську землю і всіх сільгоспвиробників через контроль та оподаткування земельних ділянок, які використовуються для товарного виробництва. А також запровадження системи обліку та простежуваності зерна від виробника до порту або іншого кінцевого пункту», — резюмує Роман Сластьон.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua