Як говориться у повідомленні компанії, платформа супутникового моніторингу полів — «хмарний» сервіс, який використовує супутникові знімки для стеження за посівами. Він надає фермерам важливу актуальну інформацію про їхній стан.
«EOS Crop Monitoring дозволяє приймати раціональні, підкріплені даними рішення у сільському господарстві. Технологічна платформа повідомляє користувачів про зміни у вегетації, попереджає про різку зміну погоди, автоматизує виставлення пріоритетів. Завдяки супутниковим даним за станом полів можна стежити буквально з дому, зменшуючи потребу контактувати з людьми — це дуже важливо під час карантину», — пояснюють у компанії.
Зазначається, що доступ до платформи став безкоштовним. Це робиться для того, щоб підтримати аграріїв під час пандемії. Пропозиція чинна до 30 квітня 2020 року. Аби скористатися нею, потрібно зареєструватися на сайті платформи та отримати лист з інструкціями для безкоштовного доступу.
«Медики нині борються за наше сьогодні, тоді як фермери працюють задля завтрашнього дня. Навряд чи можна уявити собі світ, де сільське господарство просто перестало працювати. Тому ми хочемо допомогти тим, хто не припиняє працювати навіть у теперішній ситуації», — зазначив директор з розвитку бізнесу EOS Crop Monitoring Олександр Сакаль.
Він додав, що від запуску цієї пропозицїі до неї проявили інтерес чимало фермерів з різних країн.
Для довідки: EOS Data Analytics — міжнародна компанія, яка пропонує аналітичні хмарні рішення та послуги на основі супутникових та геопросторових даних. Серед партнерів компанії — провідні постачальники супутникових даних, які отримують інформацію від проєктів Landsat, MODIS та Sentinel.
EOS Crop Monitoring використовує машинні алгоритми та обробку супутникових зображень, пропонуючи онлайн-рішення для моніторингу та аналітики у сільському господарстві.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Зі стрімким зростанням населення Землі й виснаженням природних ресурсів потреба у трансформації харчових систем стала як ніколи нагальною. Вагенінгенський дослідницький університет об’єднав представників 148 наукових установ світу, щоб вирішити одну з найважливіших проблем сучасності.

Вінницька компанія «Мнагор» долучилася до програм NASA та компанії SpaceX стосовно адаптації цукрової кукурудзи для космічної місії на Місяць та Марс.


Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) та Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) відправили на Міжнародну космічну станцію насіння в межах розробки нових сільськогосподарських культур, здатних адаптуватися до змін клімату на Землі.

Французький стартап Interstellar Lab представив перший прототип космічного модуля для вирощування рослин у космосі.

Проводячи експерименти в надії навчитися вирощувати їжу для довготривалого дослідження космосу, китайські астронавти на борту космічної станції Tiangong зуміли виростити розсаду рису.

Науковець Університету Делавера (США) вирішив проблему вирощування рослин в умовах відсутності природного освітлення.


