Науковець Університету Делавера (США) вирішив проблему вирощування рослин в умовах відсутності природного освітлення.
За умови відсутності потрібної кількості сонячного світла неможливий процес фотосинтезу. А разом з ним і поглинання вуглекислого газу, який є частиною повітря. Це ставило під питання рослинництво на Місяці або на Марсі, пише НВ.
Вирішенням проблеми стало поєднання електрики та хімічного добрива для забезпечення процесу фотосинтезу.
Електрохімік з Університету Делавера Фен Цзяо провів низку випробувань із грибами, водоростями, дріжджами та салатом, які підживлював ацетатами, і все вдалося.
Дослідник з’ясував, що рослини можуть поглинати ацетат, перетворюючи його на цукри та амінокислоти, за допомогою штучного освітлення.
Крім того, дослідження Цзяо могло б бути корисним і на Землі з урахуванням постійно зростаючого населення планети, яке потребує продовольства.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Робоча група з питань розвитку садівництва Міністерства економіки та довкілля одноголосно підтримала пропозицію профільних асоціацій про скасування обов’язкових норм щодо залучення сезонних працівників під час створення садів і теплиць за грантовими програмами.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Витрати на робочу силу в тепличних господарствах Іспанії різко зросли за останні роки.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

Зі стрімким зростанням населення Землі й виснаженням природних ресурсів потреба у трансформації харчових систем стала як ніколи нагальною. Вагенінгенський дослідницький університет об’єднав представників 148 наукових установ світу, щоб вирішити одну з найважливіших проблем сучасності.

Вінницька компанія «Мнагор» долучилася до програм NASA та компанії SpaceX стосовно адаптації цукрової кукурудзи для космічної місії на Місяць та Марс.


Уряд Об'єднаних Арабських Еміратів доручив всесвітньо відомому архітектору і засновнику компанії BIG Бьярці Інгельсу побудувати не що інше, як прототип Марса в пустелі, і проект вийшов приголомшливим.