Про це повідомив заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — торговий представник Тарас Качка на своїй сторінці у Facebook.
«Зернові, де домінують кукурудза (1005), пшениця (1001) і ячмінь (1003), принесли нам за 2020 р. $9,42 млрд. Це на 2,29% менше ніж за 2019 р. Через скорочення врожаю фізичний експорт є меншим, ніж минулого року. Але це зменшення фізичного експорту компенсоване зростанням ціни», — пояснив він.
За словами чиновника, експорт 12 групи, де ключовими є ріпак і соя склав $1,85 млрд, знизившись на 28%.
«15 група, в якій домінує олія соняшникова (позиція 1512) — $5,77 млрд, +21,65% до минулого року, додатковий $1 млрд», — додав Тарас Качка.
Експорт продукції 23 групи — шрот (2303 і 2306) склав $1,58 млрд, що на 6% більше минулорічного показника.
Загалом Україна в 2020 р. отримала від експорту продукції 1,33 трлн грн, що на 2,84% більше, ніж за 2019 рік. А в доларах експорт за рік склав $49,32 млрд, на 1,70% менше, ніж за 2019 рік.
«У кризовий рік такий показник є зовсім непоганим», — підсумував Тарас Качка.

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Україна не може погодитися на модель членства в Євросоюзі, яка б назавжди обмежувала продаж певних харчових продуктів на територію блоку.

Україна та Румунія домовилися зберегти щодобову передачу шести пар поїздів до порту Констанца. Для збільшення перевезень до 10 пар румунська сторона пришвидшить ремонт залізничної та припортової інфраструктури.

Війська рф у Чорному морі атакували комерційне судно під прапором Маршаллових островів, завантажене ріпаковою олією.

Україна з Європейським Союзом уже 10 років живе в режимі максимально вільної торгівлі, проте є один вид аграрної продукції, щодо якого ведуться дискусії.

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

Інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства.

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.