Про це повідомив голова правління Асоціації виробників «Мелітопольська Черешня» Геннадій Подживалов в етері «Суспільного».
За його словами, через неврожай та погану якість ягоди, цьогоріч фермери не змогли вийти на ринок під брендом «Мелітопольська черешня», котрий Асоціація виробників запатентувала у вересні 2020-го року.
«Для виробників черешні Мелітопольського району цей рік був найбільш невдалим за останні 5-7 років. Річ у тому, що ми сподівалися, що врожай буде хорошим тому, що цвітіння було пізніше, була тепла погода. Але в період дозрівання плодів пішли масові опади», — каже Геннадій Подживалов.
І пояснює, що корінь рослини — це своєрідна помпа, яка вбирає занадто багато вологи. Ягоди нею насичувалися і в цей період було прохолодно. А щойно потеплішало, ягоди почали тріскатися, втрачати товарний зовнішній вигляд і смакові якості. Особливо висока температура спостерігалася вночі, все це викликало гниття ягід на деревах.
«Опади були протягом місяця, з паузою, перервами 3-4 дні. Випали, практично, тримісячні норми в нашому регіоні. Тому врожай ягід був великий, але ми не змогли його зібрати. У зв'язку з тим, що ягода була розтріскана, був неякісний продукт», — зауважує Геннадій Подживалов.
За його словами, багато фермерів намагалися врятувати ягоду, обробляли препаратами, стримуючи негативні явища. Але, з огляду на те, що дощі були системними, ці препарати погано спрацювали.
«Ми не змогли ягоду відвезти далеко, одиниці змогли її відвезти. Тому в цьому році ситуація дуже плачевна і витрати, які були пов'язані зі збором врожаю. На деревах не можна було залишати розтріскану ягоду, її потрібно було зняти тому, що це негативні наслідки для дерев», — наголошує Геннадій Подживалов.
Він зауважив, що норма сухих речовин в ягоді має бути 15-17% то в цьому випадку було 5-7%. Ягода була перенасичена вологою. Вона була м'яка, тендітна і везти її на далекі відстані та давати їй стрес охолодженням було дуже небезпечно.
Нині фермери та виробники черешні думають про використання нових технологій, але поки що вони занадто дорогі: «Ми живемо в зоні ризикованого землеробства: у нас то дощі, то град, то перепади температури. Є технологічні способи, якими можна продовжувати дозрівання або захищати ягоду від розтріскування, але це все не так вже й дешево. Не кожен фермер може це собі дозволити на сьогодні».

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Компанія «Хані Баджер», яка виробляє крафтові алкогольні напої, заклала кизиловий сад.

Робоча група з питань розвитку садівництва Міністерства економіки та довкілля одноголосно підтримала пропозицію профільних асоціацій про скасування обов’язкових норм щодо залучення сезонних працівників під час створення садів і теплиць за грантовими програмами.

Профілактика хвороб — важливий складник успішної технології вирощування плодових культур. Тому сьогодні, коли погодні умови сприяють поширенню патогенів, важливо проводити профілактичні обприскування і своєчасний контроль уже наявних хвороб.

Мінливі погодні умови агросезону-2026 провокують розвиток грибкових хвороб плодових культур і винограду. У садах набувають поширення парша, борошниста роса, кокомікоз, моніліоз, клястероспоріоз, плодові гнилі. На винограді фіксуються прояви мілдью, оїдіуму, подекуди — чорної гнилі.

У більшості країн Північної півкулі погодні умови сприяли формуванню високого врожаю черешні, що забезпечило більшу пропозицію продукції порівняно з минулим роком. Водночас зростання обсягів виробництва посилило цінову конкуренцію практично на всіх ключових ринках, тоді як локальні погодні аномалії, дефіцит робочої сили та зміна експортних потоків продовжують впливати на ситуацію в окремих країнах.

Сезон черешні в Україні цього року виявився непередбачуваним. Попри весняні приморозки урожай черешні виявився досить високим, що негативно вплинуло на ціни.

На території Семидубської територіальної громади на Рівненщині розпочали застосовувати гучні пристрої для захисту фруктових насаджень від пернатих шкідників.

Українська урядова делегація закликала Генеральну асамблею Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) відреагувати на привласнення росією географічного зазначення «Мелітопольська черешня».

«Роспатент» видав «свідоцтво про «виключне право» на український бренд «Мелітопольська черешня» на користь окупаційної адміністрації.

Окупанти «націоналізували» ДП «Дослідне господарство «Мелітопольське» Мелітопольської дослідної станції садівництва Інституту садівництва НААН України — одне з провідних підприємств з вирощування черешні Мелітопольського району.