В Україні частка фальсифікату засобів захисту рослин є доволі високою та стабільною — на рівні 20-25%.
Про це в коментарі AgroPortal.ua розповів керівник агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації Віктор Погорілий.
Водночас в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» додають, що використання такої продукції становить небезпеку не лише для того, хто її застосовує, але й для навколишнього середовища та потенційних споживачів обробленої сільськогосподарської продукції.
«Фальсифіковані ЗЗР — це суміш неперевірених небезпечних речовин невідомого походження, яка може мати не лише короткострокові негативні наслідки для довкілля та здоров’я людини, а й продовжувати завдавати шкоди в довгостроковій перспективі залежно від терміну розпаду таких невідомих речовин і ступеня ураження здоров’я людини», — наголошує координатор комітету захисту рослин та насіння УКАБ Ганна Каширіна.
Окрім цього, використання фальсифікатів, недотримання виконання інструкції із застосування ЗЗР, невчасне інформування про їх внесення з боку аграріїв та невчасна ізоляція бджіл у вуликах або вивезення пасіки в безпечне місце на термін, передбачений обмеженнями під час застосування конкретних ЗЗР, призводить до потрави бджіл.
За даними Держпродспоживслужби, кількість загиблих бджолосімей торік склала 1048, зокрема через отруєння пестицидами — 8, у той час як 2018 року ця кількість сягала 12 800, а вже 2020 року — 473.
«Насамперед рівень смертності бджіл знизився завдяки щорічній інформаційній кампанії, спрямованій на налагодження ефективної взаємодії аграрій – пасічник, яку проводить Мінагрополітики разом із Держпродспоживслужбою та асоціаціями», — зазначає керівник агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації Віктор Погорілий.
Цьогоріч перед стартом агровиробничого сезону Мінагрополітики запустило платформу «єБджільництво», що має звести кількість отруєнь до мінімуму.
Якісна синхронізація основних учасників ринку в цьому напрямі дійсно важлива, додають у міжнародній технологічній компанії Syngenta. Компанія в Україні активно впроваджує програми із захисту біорізноманіття, зокрема із фокусом на здоров'я бджіл та інших корисних комах, а також проводить навчання для агровиробників щодо відповідального застосування засобів захисту рослин.
«Наш досвід показує, що тісна співпраця між аграріями, пасічниками та виробниками ЗЗР сприяє збереженню природних екосистем, а це своєю чергою забезпечує стабільність урожаїв і підвищує якість сільськогосподарської продукції. Ми прагнемо досягти балансу між ефективним сільгоспвиробництвом і захистом довкілля», — зазначає керівник групи регіональних технічних експертів компанії «Сингента» Олександр Зозуля.

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

На півночі австралійського штату Квінсленд із пасік трьох бджолярів викрали щонайменше 44 бджолині сім’ї — понад 800 тис. бджіл. Пасічники також ризикують втратити контракти на запилення, вартість яких може сягати тисяч доларів.

Аграрії виступають за те, щоб вступ України до Євросоюзу був передбачуваним, прозорим й економічно стабільним, проте дедалі більше непокояться через надмірно протекціоністський підхід до інтеграції українського сільського господарства.

Озимий ріпак восени має сформувати досить потужну кореневу систему та добре розвинену розетку, але при цьому не повинен перерости. Саме тому регуляція росту є важливим складником осінньої технології вирощування.

Цьогорічні погодні умови не надто сприяли бджільництву, але пасічники не нарікають, урожаєм задоволені. Порівняно з минулим роком липовий медозбір вийшов кращий, але водночас собівартість продукції суттєво не змінилася.

Україна переходить до нової моделі регулювання ветеринарних лікарських засобів, важливою частиною якої є повноцінне впровадження належної виробничої практики – Good Manufacturing Practice, GMP.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, попри обмеження щодо здійснення державного нагляду в умовах воєнного стану, продовжує в межах повноважень контролювати дотримання вимог законодавства та реагувати на виявлені порушення.

Вже сьогодні 10% населення планети стикається з голодом. До 2050 року його чисельність зростатиме, а дисбаланс харчових продуктів за географічним зонуванням посилюватиметься, тому перед аграріями стоїть завдання — як виростити більше з тієї ж площі, оскільки розширювати орні землі нікуди.