Синергія відповідальності: як безпечне використання ЗЗР і постійна комунікація з пасічниками посилюють агроекспорт України

Розглянемо, як дотримання агрохімічної етики та цифрові сервіси для взаємодії з бджолярами сприяють зростанню експорту, зокрема українського меду, на європейські та світові ринки.

Проблема фальсифікованих ЗЗР стоїть надзвичайно гостро не лише в Україні, а й у світі. Використання таких препаратів – це гра в рулетку з непередбачуваними та часто руйнівними наслідками. Фальсифіковані пестициди становлять особливу небезпеку, адже їхня дія непередбачувана, а завдана шкода може бути істотною та тривалою.

Фальсифікований ЗЗР – це суміш неперевірених, небезпечних речовин невідомого походження. Такі суміші можуть мати не лише короткострокові негативні наслідки, а й продовжувати завдавати шкоди довкіллю та здоров’ю людини в довгостроковій перспективі, залежно від тривалості розпаду цих невідомих компонентів та ступеню їхнього впливу.

Фальсифікат завдає комплексної шкоди:

• Державі: існування ринку фальсифікованих ЗЗР призводить до недоотримання податків, а також це репутаційні втрати на міжнародних ринках.
• Агровиробництву: зниження якості та кількості врожаю.
• Довкіллю: забруднення ґрунтів та сільгоспкультур невідомими хімікатами, а також знищення бджолиних сімей.
• Людині: ризики для здоров'я оператора, що вносить препарат, а також для кінцевого споживача продукції.

Особливо небезпечні фальсифіковані ЗЗР для бджіл – вони часто містять токсичні речовини, які призводять до масової загибелі бджолиних сімей, порушують запилювальну функцію та знижують біорізноманіття. Навіть невелика кількість пестицидів невідомого походження може спричинити згубні наслідки для екосистеми, адже зменшення популяції бджіл означатиме нижчі врожаї, суттєві економічні збитки для агровиробників і пасічників.

Саме тому критично важливим є використання якісних, зареєстрованих ЗЗР, що внесені до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів України. Не менш важливим є суворе дотримання правил їх внесення, відповідно до законодавства й інструкцій виробника. Це не лише вимога закону, порушення якого тягне за собою штрафи, санкції, а іноді й кримінальну відповідальність, але й запорука безпечного, ефективного та відповідального агровиробництва.

Пам’ятайте – захист рослин має бути ефективним, безпечним і відповідальним! Купуючи ЗЗР лише у перевірених постачальників та дотримуючись регламентів їх застосування, ви демонструєте відповідальність перед довкіллям, пасічниками та споживачами.

За останні роки спостерігається поступове покращення комунікації між агровиробниками та пасічниками. Головні зміни відбулися завдяки тривалій інформаційній кампанії щодо встановлення ефективної взаємодії між пасічниками й агровиробниками, впровадженню цифрових сервісів, підвищенню рівня відповідальності аграріїв та активізації пасічницьких спільнот.

Більшість аграріїв усвідомлюють ризики (включаючи фінансові через скарги пасічників) та дотримуються законодавчих вимог щодо сповіщення про обробки полів. З’являється більше самокерованих ініціатив серед агровиробників, які запроваджують внутрішні стандарти взаємодії з пасічниками.

Останні роки агровиробники та пасічники активніше використовують цифрові сервіси для координації дій:

• запроваджений електронний сервіс завчасного сповіщення про застосування засобів захисту рослин у межах запуску першого етапу «єБджільництво» в Державному аграрному реєстрі (ДАР);
• для повідомлення про планові роботи з внесенням ЗЗР агровиробники почали створювати чат-боти та групи в месенджерах, системи SMS-сповіщення стали популярним засобом комунікації на локальному рівні.

Налагоджена співпраця між аграріями та пасічниками безпосередньо сприяє не лише збереженню здорових бджолосімей, але й значному зростанню експорту українського меду.

У 2024 році український мед, попри складнощі повномасштабної війни, продовжує демонструвати стійку позитивну динаміку на світовому ринку.

Так, за підсумками минулого року Україна в експорті меду займає 4 місце серед традиційних світових лідерів:

• №1: Китай (152,6 тис. т);
• №2: Індія (98,7 тис. т);
• №3: Аргентина (68,9 тис. т);
• №4: Україна (55,4 тис. т);
• №5: Бразилія (28,5 тис. т).

Ключовим ринком залишається Європейський Союз, куди спрямовується левова частка експорту (92% у вартісному еквіваленті, що склало 112 млн доларів у 2023 році).  Тут Україна вже третій рік поспіль утримує друге місце серед постачальників (52 тис. тонн), поступаючись лише Китаю.

Найбільші обсяги продажів було здійснено до: Німеччини (14,1 тис. т), Польщі (8,8 тис. т), Франції (5,9 тис. т), Іспанії (3,3 тис. т), Італії (3,2 тис. т), Греції (2,8 тис. т) та Румунії (2,6 тис. т).  Крім цього, український мед був присутній також на інших ринках, а саме: в США, Туреччині, Великій Британії, Японії, Швейцарії, Канаді, Катарі, Йорданії. Ці результати стали можливими завдяки злагодженій співпраці між агровиробником і пасічником. 

Як бачимо, безпечне та регламентоване використання ЗЗР захищає довкілля, здоров'я людей та бджіл. Постійна й ефективна комунікація між аграріями та пасічниками, підкріплена сучасними цифровими інструментами, дозволяє мінімізувати ризики та вибудувати взаємовигідне партнерство. Робота в цьому напрямку все ще триває, адже ефективні механізми взаємодії – це спільне завдання для всіх учасників ринку заради сталого розвитку агрогалузі.

Ганна Каширіна, координатор комітету захисту рослин та насіння УКАБ