
Україна відправила судно з понад 3,8 тис. т кукурудзи до Мозамбіку та 19,2 тис. т до Малаві в межах ініціативи Grain from Ukraine.

Одним із ключових моментів нині стало розуміння того, що хоча уряди країн відіграють важливу роль у встановленні дипломатичних відносин та створенні сприятливого середовища для бізнесу, саме приватний сектор є рушійною силою економічного співробітництва.

У Нігерії не обробляється більше 50% земель, тому українським сільгоспвиробникам, які планують виходити на ринки країн Африки, варто розглядати землеробство. Компанія «Перший млин» вже подала документи в одному зі штатів Нігерії на отримання для обробітку 2 тис. га.

Ринок країн Африки доволі перспективний, оскільки найближчими роками тут прогнозують найвищі темпи зростання населення. Тобто ці країни завжди потребуватимуть продуктів харчування. Питання лише в тому, чи буде Україна в списку імпортерів продовольства.

Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм оголосило тендер із закупівлі 10,74 тис. т пшениці (не нижче 3 класу) українського походження для Республіки Судан.

Африка скоро припинить імпорт агропродукції з інших країн, а ГМ-продуктів на ринку стане більше. Наразі тенденція йде до того, що світові ціни на сільськогосподарську продукцію не підвищуватимуться.

Всесвітня продовольча програма (ВПП) Організації Об'єднаних Націй має намір закупити 290 тис. т кукурудзи у Мексиці та Україні.

Україна передала 1151 т колотого гороху сім'ям в Конго у межах гуманітарної продовольчої програми Grain from Ukraine.

Мозамбік може бути важливою логістичною ланкою в постачанні українського продовольства до інших країн Африки.

На рахунок Національного банку України, відкритий для добровільних внесків на допомогу країнам Африки та Азії, з липня 2023 по квітень 2024 року надійшло близько 170 млн грн.

Україна у межах Grain from Ukraine уже відправила більше 200 тис. т продовольства. Зокрема, 7 суден перевезли понад 195 тис. т зерна та 7,6 тис. т борошна до Сомалі, Ефіопії, Кенії, Ємену, Нігерії.

В Україні та ЄС схоже функціонування ринку пшениці для борошномельної галузі — здебільшого для виробництва борошна використовується локальна сировина, а сам продукт орієнтований на внутрішній ринок з невеликими спробами виходу на зовнішній. Тому українське борошно не несе загрози ринку ЄС, натомість галузь чекає на відновлення контейнерних перевезень, щоб відновити постачання на свої традиційні ринки.

Україна з початку березня суттєво збільшила експорт цукру до країн Африки. Зокрема, до Камеруну, Лівії та Гвінеї.

Понад 7 тис. т пшениці, переданої Україною, допоможуть протягом місяця прогодувати мільйон постраждалих від конфлікту людей у Судані.

25 тис. т українського зерна готують до відправлення з турецького порту Самсун до Нігерії у межах програми Grain from Ukraine.

Україна має намір залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн світу, зокрема на Африканському континенті, і доводить це конкретними кроками, забезпечуючи роботу зернового коридору.

На рахунок Національного банку України, відкритий для добровільних внесків на допомогу країнам Африки та Азії, у липні-вересні 2023 року не надійшло жодних коштів.

Компанія USPA Fruit має намір розширювати присутність у Нігерії.

Ринок органічної продукції в країнах Африки є доволі обмеженим.

Безкоштовного зерна, яке росія пообіцяла поставити в шість африканських країн, буде недостатньо. За дії «зернової угоди» експортувалося 20 млн т зерна, а нинішня пропозиція російського керівництва стосується лише 50 тис. т.