Додаткові можливості: як зерновідходи пропустити через птахівництво

20 квітня 2023, 05:50 6653

Птахівниче господарство на Волині, де утримується стадо білих гусей у 5 тис. голів, мало запит від потенційних клієнтів, які готові були закупити 100 тис. тушок за раз. Але для цього необхідно організувати потрібну кількість птиці та її забій. Усі інші умови прості: випас та кормова база.

Про це AgroPortal.ua розповів птахівник Денис Шеремет, який утримує одне з найбільших стад гусей в Україні. 

propData.content.image

У Європі жорсткі обмеження з вирощування птахів у клітках, дозволений лише випас, а площ там для цього бракує. При цьому гусяче м'ясо завжди цінували, особливо попит зростає перед Новим роком. Єдина пересторога — перевірка на залишкову дію антибіотиків у м'ясі, але у гусей на випасі всі показники завжди в нормі.

Гусей вигідно вирощувати і на власних, і на покупних кормах

Усі зерновідходи, що є у кожного фермера, — це придатна їжа для гусей, оскільки вони добре перетравлюють клітковину. Тому Денис Шеремет має ідею організувати кооператив, щоб усі зернові господарства вирощували також і гусей.

«Годівля птиці у вирощуванні — це 70% успіху. Максимально якісно гусеня потрібно годувати лише один місяць. Решту чотири воно буде поїдати всі зерновідходи, які часто фермерами викидаються чи продаються за копійки. При цьому, якщо рахувати економіку, то гусей вигідно вирощувати як на власних, так і на покупних кормах», — розповідає експерт.

Водночас власна кормова база не є обов'язковою: «Це є плюс, але птахівництво — серйозна галузь, тому потрібно завжди розраховувати, що все купується. Зараз ціна на зерно впала, але подібна ситуація штучна і принципово на прибутковість птахівництва не вплинула. Піднявши запліднюваність яйця на 2-3%, можна перекрити суттєві коливання цін на корми. Тому краще зосередити зусилля на покращенні стада».

Денис Шеремет розповідає, що його господарство тривалий час працювало із відомими закордонними преміксами, але не могли досягнути бажаних результатів. Потім зрозуміли, що європейські надбудови до раціону не завжди підходять для української харчової бази. 

«Недогодоване батьківське покоління в результаті не додає у десять разів більше, ніж недоотримало. Твердження про те, щоб гуси не зажиріли, їх не потрібно годувати, — це міф. Голодна гуска не дасть необхідної продуктивності, а гусак — і поготів. Тому, коли у нас було небагато голів, влаштовували підгодівлю гусаків методом підвішування більш калорійної їжі на вибір», — ділиться досвідом птахівник.

За його словами, у два місяці на гарній відгодівлі гусенята вже важать до 4 кг. Хто бажає інтенсивно відгодовувати гусей, то за два місяці можна досягнути ваги 3,5-4 кг, а восени — 5-7 кг.

«Їх комбікормом трохи підгодують, і на випасі вони в будь-якому випадку виростуть та досягнуть забійної маси за 4-5 місяців. З бройлерами ситуація протилежна — потрібно згодувати по 6-7 кг комбікорму. Звісно, гусаку важко конкурувати з бройлером, який досягає необхідної маси за 42 доби, проте якість м'яса у гуся вища. Минулого року робили тушкованку, то за неї готові були платити 250 грн за пів літра. Подібний продукт з бройлера отримати неможливо», — вважає Денис Шеремет.

Починати варто з тисячі голів 

За словами фахівця, основна помилка новачків-птахівників — початок з великого стада. Оптимально ж варто починати з тисячі голів. 

Витрати наступні. Одне гусеня навесні коштує 120-150 грн. На перший місяць йому потрібно близько 2 кг якісного корму, тобто 2 т на стадо в 1 тис. голів (18-19 тис. грн/т). Надалі — 150-200 г будь-якого зерна на день, а також ветеринарні витрати. 

Гусям потрібен випас: на 5 м² висаджують 200-250 гусенят, що не досягли 3-тижневого віку, а далі вони на вільному випасі. Якщо випас обмежений, то його варто розділити на чотири частини та робити ротацію.

Також для гусенят потрібне капітальне приміщення, а для дорослих птахів достатньо накриття з трьома стінами. 

«За моєю технологією гусенята з третього дня отримують зелену масу жита, яке сіємо на зиму, оскільки воно найдешевше і найкраще набирає зелену масу. Згодом вони пасуться на цих площах. Гусак без випасу — це вже не гусак», — пояснює Денис Шеремет.

Далі з тисячі гусей можна буде відібрати 600-700 голів на стадо і залежно від потреб ринку пропонувати яйце або гусенят.

Від м'ясного виробництва до реалізації інкубаційного яйця

Основний профіль птахопідприємства Дениса Шеремета — реалізація гусячого інкубаційного яйця. 

«Спочатку займалися м'ясним виробництвом, потім це була реалізація гусенят, але згодом зрозуміли, що краще зосередитись на інкубаційному яйці, вже напрацювали клієнтську базу. Собі лишаємо матеріал на ремонт стада. Такий спосіб господарювання не є повним циклом, але умови змушують бути гнучкими», — зазначає птахівник.

У господарстві використовують старі інкубатори радянських часів і цілком ними задоволені. Вартість — близько $2 тис., тоді як сучасний японський інкубатор коштує $50 тис. 

Яку породу гусей обрати для прибуткового розведення

Сьогодні на ринку гусенят найбільший попит мають сірі та рябі (саме таке забарвлення білих гусей у добовому віці). Найгірше продається чисто жовте гусеня. Проте цього року на ринку відчувалася нестача молодняка. 

«У березні була тиша, і я усіма способами утримував яйцекладку. У квітні гуски занеслися, і все яйце було реалізоване. І хоча ціни на яйце знизили до 47 грн, щоб гуртовики купували, враховуючи складні часи, гусенята так само були дорогими — по 150 грн, і всі миттєво розкуповувалися», — розповідає Денис Шеремет.

У господарстві вирощували різні породи гусей: велика сіра, лінда, кубанська, італійська, лeгарт. У процесі виявили, що породи сірих гусей гірші за показниками яйценосності, тому зупинилися на білих. 

«Їх складніше продавати гусенятами, проте біла тушка має кращий товарний вигляд, тож краще продається», — зазначає птахівник.

За його словами, чистопородним вирощуванням гусей зараз в Україні майже ніхто не займається. Знайти чисту породу можна лише серед сірих гусей, та зараз це вже під питанням. 

Серед білих гусей переважає легарт. Втім, насправді такої породи не існує. Денис Шеремет пояснює: «Це білий крос гусей, яких колись завезли з Данії й дали назву легарт. По суті ж це великі білі гуси, досить продуктивні. Щоб тримати чисту породу, потрібно постійно оновлювати стадо, а надійних джерел отримання нової якісної генетики немає. На гусей зараз ставки ніхто не робить, оскільки бройлер більш популярний. П'ять років тому я почав самостійно проводити селекцію, і коли продаю птицю, так і говорю, що це великий білий гусак відселекціонований. Адже правило гібридизації спрацьовує в будь-якому випадку, стадо формується з найкращими ознаками».

Яйценосність білих гусей — 50-60 шт. за весну, жива вага — 5-7 кг, гарна виживаність.

А от декоративна холмгорська порода — це еліта серед гусей, як «Мерседес» серед машин. Вона складна у вирощуванні, малопродуктивна, оскільки гуски несуть лише 7-10 яєць на рік, тож у недосвідчених руках великої вигоди від цієї породи не буде.


Світлана Цибульська, AgroPortal.ua