«Мій батько займається вирощуванням однорічних культур — зернових та олійних. Ми йому допомагали. Але хотілося посадити щось своє і на роки. Спаржа у 2018 році не користувалася великою популярністю, але ми бачили її перспективу, а ще економічність та фотогенічність. Мені, як професійному флористу, це важливо», — розповіла в прямому ефірі Instagram Олена Панчук.
Розпочала сім’я з 10 соток спаржі. Сьогодні у них уже цілий гектар. За підрахунками Сергія, для того, щоб його закласти, потрібно близько $30 тис.
«Саме ця площа є для нас посильною в догляді та витратах. Ми не хочемо робити промисловий бізнес, прагнемо залишатися сімейною фермою, максимально всі роботи виконувати удвох. Так ми збережемо унікальність нашої продукції і зможемо всю свою спаржу облюбувати», — зазначає фермер.
Олена та Сергій вирощують виключно зелену спаржу. Білу ще не пробували. Для неї потрібна інша схема посадки і зріз тоді, коли пагін під землею. Власне тому вона й біла, що не вступає в процес фотосинтезу.
Олена в сімейній справі відповідає за просування бренду та продаж спаржі, яку, до речі, збувають виключно через Instagram. На Сергієві — всі розрахунки та процес вирощування культури.
«З 2020 року ми збираємо 1 тонну щосезону. Все продаємо через Instagram. На перспективу плануємо відкрити все ж магазин. Зі збутом проблем у нас не було ні у карантин, ні у війну. Люди сиділи вдома і готували. Змінилася лише регіональність споживачів. Раніше нашу спаржу замовляли в Київ, а у війну ми робили більше відправок на захід України», — розповідає Олена.
Минулого і позаминулого року ціна на спаржу в подружжя складала 200 грн/кг. Цього року вони вимушені її підвищити через подорожчання витрат до 300 грн/кг.
«Спаржа — це величезні запаси вітамінів. Нею потрібно наїстися в сезон, оскільки замороженою вона хоч і зберігає свої властивості, але смак все одно не той. Тому ми продаємо не лише спаржу як овоч, а й як посадковий матеріал, кореневищами. Якщо ви хочете вирощувати її вдома, то варто купувати з розрахунку 10-15 саджанців на людину. З другого року з одного кореневища будете мати мінімум 150 г у сезон», — пояснює фермерка.
Крім спаржі, сім’я Панчуків ще має партнерський проєкт з лохини. На кінець року спаржу та лохину вони планують доповнити малиною і жимолостю. Все буде у невеликих обсягах.
«У нас є картинка, до якої ми йдемо. Вона не обмежується спаржею та ягодами. Ми хочемо й тваринництво розвивати, і квіти вирощувати. Але все в камерних обсягах. Також раді бачити в себе гостей і ділитися з ними своїм досвідом», — зазначає Сергій.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Міністерство аграрної політики та продовольства України розпочало виконання функцій у сферах насінництва, розсадництва та охорони прав на сорти рослин.
В Україні загальна площа гарбузів під урожай 2026 року орієнтовно оцінюється в межах 30 тис. га — переважно завдяки господарствам населення.

На ветеранській еко фермі «Фантазія» на Житомирщині розглядають переробку як спосіб не залежати лише від продажу свіжої продукції.

На ветеранській еко фермі «Фантазія» планують створити агротуристичний центр. Однією з локацій буде демонстраційний майданчик, де можна буде показувати вирощування нішевих культур.

Італійські сорти фундука на Житомирщині зазнали значних втрат через зимові та весняні морози. Урожай на підприємстві «Горіх Полісся» скоротився приблизно на 90%.

Російські війська вночі 28 вересня атакували безпілотниками підприємство харчової промисловості в Житомирській громаді.

18-річна Марина Породько з села Вертіївка на Чернігівщині проводить літні канікули не лише відпочиваючи, а й працюючи в аграрній сфері. Дівчина навчається на другому курсі Сокиринського професійного аграрного ліцею та працює трактористкою на підприємстві в сусідньому селі Бобрик.

Німецьке сільськогосподарське товариство (DLG) розпочало приймання заявок на міжнародний конкурс DLG Agri Influencer Award 2026, який відзначає фермерів, що популяризують сучасне сільське господарство через соціальні мережі.

Фермерське господарство на Харківщині лише рік тому заклало перші плантації спаржі, однак уже сьогодні активно розвиває виробництво, розширює площі та формує власний ринок збуту.

Історія «Спаржі Волині» почалася не з бізнес-розрахунку, а майже випадково. Близько десяти років тому подружжя Костюків побачило спаржу в Польщі у знайомого, який вирощував її для себе. Для України це була нова й незвична, але перспективна культура.