Ситуація з продажами сільгосптехніки в Україні на сьогодні не з кращих. Проте компанії-виробники констатують, що є значний відкладений попит.
Працюючи су-шефом київського ресторану, Микита Єфанов отримав від постачальника ящик гострого перцю. Усі овочі використати для приготування страв не встигли, і частина з них зав’яла. Викидати було шкода, тому кухар «пішов гуглити», як робити табаско. Перші 20 пляшок розійшлися «на ура».
Питання доступності кредитування для аграріїв нині постає як ніколи гостро, адже за погіршення оборотності робочого капіталу та низького рівня рентабельності необхідно додатково інвестувати в альтернативну логістику та відновлювати пошкоджену виробничу інфраструктуру.
Незважаючи на усі перестороги, які були в опонентів земельної реформи, буму продажів землі не відбулося. В обіг залучено всього близько 1% усіх сільськогосподарських земель на підконтрольних Україні територіях. Це цілком відповідає темпам земельного ринку в європейських та інших демократичних країнах з ринковою економікою.
«Відновити господарство так, як було, — це поки нездійсненна ціль, ми лише на початку». СТОВ «Гусарівське» пів року перебувало у зоні бойових дій. Окупація завдала значної шкоди господарству: воно опинилося на початковому рівні розвитку.
В Україні стартували жнива озимої пшениці. Понад 50% аграрних виробників країни заходять у збиральну кампанію з позитивними очікуваннями, зокрема, що за показником урожайності пшениці рік буде не гіршим, ніж минулий.
Ситуація з обмеженістю ресурсів не змінилася, а українські аграрії продовжують працювати в умовах дефіциту та браку коштів. Тим, хто потребує оновлення парку техніки агрегатами «зеленої лінії», «Тайтен Машинері Україна» пропонує оптимальні рішення за кращими цінами: косарки, граблі, прес-підбирачі.
Низька ціни на зернові, нестача кадрів через мобілізацію, а подекуди й погодні умови стали викликом цього року для аграріїв.
За даними International Dairy Foods Association, споживання морозива в Україні коливається в межах 2-2,5 кг на людину в рік. Ця цифра не змінюється вже давно. Причина криється у відсутності культури його споживання.
Forbes Ukraine вперше презентувала Next250 — список 250 перспективних малих і середніх компаній. До списку потрапили компанії з річним виторгом від 10 млн грн до 1 млрд грн. Серед компаній, які досягли успіхів, є й органічні виробники та експортери. Компанія Alta Kraina, яка займається імпортом та експортом інгредієнтів для харчової промисловості, експортує українську органічну продукцію до 20 країн. У 2022 році виторг становив 42 млн грн.
У агросезоні-2023, коли на часі тотальна економія коштів, правильний розподіл усіх ресурсів і отримання максимального врожаю, актуальним є вчасне коригування технології вирощування стратегічно важливих культур, зокрема їх системи захисту, що кардинально впливає на результат.
У Міністерстві економіки сьогодні вважають бізнес найбільшим акціонером економіки України і зізнаються, що без нього не було б можливості наповнювати державний бюджет, сплачувати заробітні плати ЗСУ та закупати озброєння. Адже вся макрофінансова допомога, отримана від міжнародних партнерів, спрямовується на покриття соціальних видатків.
За 10 повоєнних років, відповідно до презентованої Міністерством аграрної політики та продовольства стратегії розвитку АПК, планується збільшити виробництво м’яса птиці з поточних 1,4 млн т до 3,4 млн т, тобто на 150%. За цей же період передбачається подвоєння виробництва яєць.
«Від зернини до хлібини» — популярна і ефективна стратегія виробництва. Саме такої дотримуються у компанії ТОВ «Агроіст Бейкінг енд Міллінг», де виготовляють продукцію для популярних столичних магазинів.
У 2023 році під ячменем засіяно 1,4 млн га, що на 43% нижче показника довоєнного 2021 року. Саме під ячменем посівні площі в Україні скоротилися найбільш суттєво порівняно з іншими зерновими культурами.
Новий маркетинговий рік для українських аграріїв виглядає більш комфортним з погляду балансів, адже, попри складну логістику, залишків уже практично немає. Проте він залишається нищівним щодо цін на зернові.
З початку повномасштабного вторгнення одеський гуртовий ринок «Початок» зіткнувся з численними викликами — це і відтік населення з міста, і релокація певних підприємств, закриття значної кількості закладів HoReCa, нестача кадрів, ракетні удари, блекаут. Скоротилися, а потім і зовсім зупинилися надходження сільськогосподарської продукції з окупованих областей.
В Україні збільшуються площі під садівництвом, і сьогодні вони складають близько 200 тис. га землі сільськогосподарського призначення. З них 19 тис. га — під горіховими насадженнями і 42% — промислові горіхові сади.
Морські шляхи залишаються єдиним варіантом, який дозволить Україні експортувати необхідні обсяги зернових та олійних. І хоча паралельно аграрії та трейдери працюють над розвитком альтернативних шляхів експорту, розбудовуючи інфраструктуру та збільшуючи їхню потужність, однак ця логістика занадто дорога і економічно невиправдана для сільгоспвиробників.
У СТОВ «ЕНОГРАЙ» (ТМ FruitOk), що займається вирощуванням фруктів на Херсонщині, площа саду до війни сягала близько 400 га. На ній вирощували персик, черешню, вишню, сливу, абрикос, яблука та кизил. Через окупацію регіону саме підприємство зазнало суттєвих збитків, які ще й досі фіксують та підраховують, а площа саду, яка нині лишилась в обробітку, скоротилася до 165 га.