Agri-Food нового покоління. Як посилити бізнес та підготуватися до членства в ЄС

25 листопада 2023, 06:00 2683

Євроінтеграція нашої країни вже не є захмарною мрією. Але українським виробникам потрібно ретельно готуватися та адаптуватися до норм європейського законодавства. Це максимальне підвищення операційної ефективності, виконання зеленої угоди, використання альтернативних джерел енергії, а також максимальне ускладнення продуктів, рецептур, споживчої цінності.

За словами співвласниці біотехнологічної компанії Enzym Group та петфуд-виробника Kormotech Олени Вовк, український бізнес не потребує особливого запрошення до Європи, адже багато виробників уже присутні на ринку. Зокрема, Enzym Group уже 15 років постачає до Європи дріжджі для хлібопечення. Але, інвестуючи у виробництво новітніх продуктів, варто пам'ятати, що Європа себе захистила давно, створивши сертифікацію інгредієнтів, яку самі європейці називають складною. І це експерти називають одним із найбільших бар'єрів для виробників.  

Також на шляху до євроінтеграції важливо зважати, що під час вступу до ЄС кордони відкриються в обидва боки. 

propData.content.image
Борис Шестопалов, засновник та інвестор Volia Agri-Food Park, співвласник та генеральний директор групи компаній HD-group, співвласник GFS Group

ЄС  таким же чином піде до нас, як і ми до нього. І нам уже не будуть пробачати те, що пробачають під час війни, ми стикатимемося з повномасштабною конкуренцією на всіх ринках — як на наших, так і на зовнішніх. Закони ЄС є досить жорсткими, і ми маємо ретельно до них готуватися вже зараз

Як зазначила заступниця міністра економіки України Надія Бігун під час конференції New Food Summit 2023, Євросоюз — відкрита система, де виграють ті, хто вміє кооперуватися. 

«Після Радянського Союзу ми фокусувалися на конкуренції, зараз потрібен новий ідол — кооперація. Не буде в нас стояти черга з іноземних інвесторів, ми для них незрозумілі, та й ми про них часто мало знаємо. Тож успіх матимуть ті, хто зможе побудувати кооперацію з інвесторами», — вважає Надія Бігун. 

Чи можуть українські підприємства впоратися без іноземних капіталовкладень?

Щоб інвестувати за наявного в Україні ризику, потрібні гарантії, тому Олена Вовк сумнівається, що це можливо без державної підтримки. Також інвестори завжди звертають увагу на такий показник, як легкість ведення бізнесу. 

propData.content.image
Олена Вовк, співвласниця біотехнологічної компанії Enzym Group та петфуд-виробника Kormotech

У нас було важко робити бізнес з погляду західних інвесторів, так все і залишилося. Інвестори звертають увагу на розвиток локального малого і середнього підприємництва. Це завжди велика точка привабливості. Шукають можливість заходу разом із партнером, який добре розуміє внутрішню специфіку, допоможе пройти всі лабіринти погоджень, знайти необхідне обладнання. Надійні партнери — це ми з вами. Поки зовнішні інвестори бояться заходити через високі ризики, це для нас можливість посилити внутрішній бізнес. Не потрібно когось чекати зовні.

Гарним прикладом є компанія «Астарта», яка продовжує розвивати бізнес-екосистему навколо себе.

propData.content.image
Вячеслав Чук, комерційний директор холдингу «Астарта»

Спільно з нашими партнерами, а це і німецький уряд, і канадський, швейцарський, ми вже профінансували 309 малих і середніх підприємців. Це понад 529 робочих місць, і всі вони сфокусовані на таких цінностях: простежуваність, декарбонізація, офіційні робочі місця. Одним із прикладів є виробництво соків, побудоване на базі кооперативу, що діє за європейськими принципами, залучаючи громади до самого бізнесу. Ми впевнені, що впораємося, об’єднуючи наші зусилля. Все побудовано навколо партнерства, адже не всі можуть все переробити чи закупити. 

На думку Бориса Шестопалова, саме зараз час готувати інвестиційні проєкти, адже цьому сприяє наявність інвестиційних програм, не лише державних, а й міжнародних, донорських. 

Він додав, що наразі e аграрній та харчовій індустріях є декілька точок зростання: інновації в агротехнологіях, створення нових продуктів у фудтеку, експорт та глобалізація, цифрові технології в харчовому виробництві. Запровадження цих стратегій може сприяти сталому зростанню українського агріфуду та фудтеку

Чи потрібні бізнесу стартапи? 

Для компанії Enzym Group суть стартапів полягає в інноваціях, оскільки великі компанії у своїх бізнес-моделях занадто неповороткі, щоб серійно створювати щось нове. 

«Як і багато світових гравців, ми намагаємося прищепити культуру стартапів зсередини. Ми інвестуємо у фудсайєнс, в наукоємкі продукти харчування та інгредієнти, наш внутрішній R&D — це свого роду стартап: багато проєктів не досягнуть своєї комерціалізації, але ми робимо на це ставку. Навіть із проєктів, що можна вважати неуспішними, ми беремо багато уроків, висновків і знань. Але нам дуже бракує екосистеми, адже ми часто почуваємося одними в океані в цій сфері. Потрібна база — освітня, наукова, бізнесова», — зауважує Олена Вовк.

Частину прибутку в HD-group будуть виділяти на підтримку стартапів у food tech та очікують на зростання українського food tech ринку.

В «Астарті» теж всіляко підтримують стартапи, адже вважають, що успішні стартапи можуть стати якорем для кожної громади, створюючи екосистему. За словами Вячеслава Чука, стартапи — це про малий і середній бізнес, який має стати підґрунтям для економіки. Компанія підтримує такі проєкти, і в переважній більшості це переміщені особи чи ті, в кого близькі на фронті. 


Світлана Цибульська, AgroPortal.ua