Данська рада у справах біженців (DRC) працює в Україні з 2014 року, а з 24 лютого 2022 року значно розширила свою діяльність. Сьогодні вона є однією з ключових гуманітарних організацій в Україні, що займається інформуванням про ризики від вибухонебезпечних предметів і очищенням території від вибухонебезпечних залишків війни.
Наразі DRC проводить безпосереднє очищення земель в Іванківському районі Київської області. АgroPortal.ua поспілкувався з провідною фахівчинею проєктів з питань протимінної діяльності DRC Ганною Решетніковою.
Ганна Решетнікова: На жаль, наразі Україна у топі країн, забруднених мінами та вибухонебезпечними предметами. Дехто називає Україну «найбільшим мінним полем» у світі, адже близько 30% території може бути забрудненими. Це більше 170 тис. квадратних кілометрів, що можна порівняти з половиною території Німеччини, наприклад.
Проте війна триває, і ці цифри не є стабільними, відбуваються обстріли, нові мінування тощо. Відповідно, назвати точну кількість забруднених територій наразі дуже складно.
В Іванківській громаді знайдено близько 50 га небезпечних територій. Команди демінерів DRC наразі працюють на 3 полігонах, там роботи майже завершені. Проте ми плануємо очистити усі забруднені території у цій громаді. Відповідні плани ми вже подали до Центру протимінної діяльності України і очікуємо на їх затвердження.
Також хочу додати, що DRC реалізує гуманітарну протимінну діяльність не тільки в Київській області, а й у Миколаївській, Чернігівській та Харківській.
Ганна Решетнікова: Координує роботу операторів протимінної діяльності в Україні секретаріат Національного органу з питань протимінної діяльності та Центр протимінної діяльності. Вони, зокрема, визначають та пріоритезують ділянки, де гуманітарним організаціям варто проводити гуманітарне розмінування. Таке планування та координація роблять процес організованим.
Коли DRC починає працювати у певній громаді, першочергово спеціалісти проводять робочі зустрічі з представниками ОВА та органів місцевого самоврядування. Це дозволяє визначити, які території є пріоритетними. Далі фахівці DRC з нетехнічного обстеження території спілкуються з очевидцями подій, місцевою владою тощо, щоб зібрати якомога більше даних про потенційно небезпечну ділянку. Вони складають мапи з конкретними координатами місць, які потрібно очищати від вибухонебезпечних предметів.
Після визначення полігонів для розмінування демінери DRC починають працювати, обираючи методи очищення відповідно до типу забруднення території. Це дуже кропітка праця, тому очищення одного полігону може тривати місяцями.
Щодо вартості. Зараз називати конкретну цифру недоречно. Наприклад, вартість дуже відрізняється залежно від методології очищення. З-поміж них є дві найпоширеніші — це очищення районів ведення бойових дій, де є багато вибухонебезпечних предметів, але ми не очікуємо знайти там міни. Тут може використовуватися навіть візуальний пошук боєприпасів, а також великі рамкові металошукачі. Демінери можуть значно швидше працювати на таких територіях.
Другу методологію застосовують на територіях, забруднених мінами. Там, де є міни, все йде значно повільніше, метр за метром, оскільки вони можуть спрацьовувати від тиску на них.
Тож усе залежить не тільки від того, скільки коштує безпосередньо робота команди на полі, а й від підтримки всієї операційної діяльності. Тобто калькуляція може давати різні результати залежно від того, що ми рахуємо.
Наші послуги для власників земель та громади є завжди безкоштовними. Таку роботу фінансують міжнародні донори.
Ганна Решетнікова: Оскільки площа забруднення територій мінами та іншими вибухонебезпечними предметами дуже велика, і війна продовжується, то складно сказати, чи буде достатньо працівників у сфері протимінної діяльності.
Ми постійно збільшуємо кількість фахівців-демінерів, набираючи нових людей. Вони можуть не мати відповідної освіти і досвіду, але після спеціальних тренінгів їх беруть на роботу. Для того, щоб це розширення відбувалося безпечно, нам потрібно багато фахівців з технічного нагляду.
Наразі є проблема з пошуком працівників на вищі позиції, які вже мають досвід і можуть займатися менеджментом цих процесів. Звісно, що крім самих працівників, які займаються розмінуванням на місцях, також потрібен персонал підтримки, і через те, що багато людей виїхали з країни чи перемістилися в інші області, існує проблема з пошуком достатньої кількості кваліфікованих кадрів.
Ганна Решетнікова: Запити є різні, інколи фермери звертаються із проханнями очистити певні території. Утім, хочу наголосити, що гуманітарні організації не проводять роботи з очищення територій «за заявками». Цю діяльність координує секретаріат Національного органу з питань протимінної діяльності та Центр протимінної діяльності.
DRC починає проводити роботу з розмінування тільки в межах національного Плану заходів з організації робіт гуманітарного розмінування територій. План розробляється на основі попередньо наданих пропозицій від операторів та подальшого обговорення, узгодження та його затвердження міністром оборони України. Відповідно, тим, хто зацікавлений у очищенні території, слід звертатись до державних органів.
Ганна Решетнікова: Данська рада у справах біженців є міжнародною гуманітарною організацією. Робота DRC з гуманітарної протимінної діяльності не фінансується урядом України, її фінансують міжнародні донори. Це, наприклад, уряди Данії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Нідерландів, Швеції, Сполучених Штатів, а також Європейський Союз, Гуманітарний фонд для України, Фонд Говарда Баффета тощо.
Відповідно, ми не можемо оцінювати таку ініціативу, оскільки не будемо брати участь у ній і не можемо визначити її ефективність.
Можу додати, що під час Форуму з протимінної діяльності було озвучено, що Міністерство економіки зацікавлене в розширенні сектору комерційного розмінування в Україні.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

росія систематично атакує українську аграрну та портову інфраструктуру, цивільні судна й морські маршрути, намагаючись підірвати експортний потенціал України.

В Україні 470 тис. га замінованих полів, і частину з них розміновують неофіційно.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Відомий співак Святослав Вакарчук відвідав Групу компаній АГРОТРЕЙД на Чернігівщині.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Міжнародний реєстр збитків (RD4U) 13 серпня відкрив для України можливість подавати заяви про компенсацію збитків, завданих російською агресією у категоріях B4 «Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення» та B5 «Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів».

Уряд Молдови представив проєкт податкової політики на 2027 рік, який передбачає збереження пільгової ставки ПДВ у розмірі 8% для соціально важливих товарів, а для низки інших категорій, зокрема сільського господарства, HoReCa, сфери розміщення та туризму, — встановлення ставки 12%.