Чи запрацює нова схема реєстрації сільгосптехніки, або Питання на $1,5 млрд

Що ж пропонують? Визначити 60 чиновників із Держсільгоспінспекції, які раніше реєстрували техніку, мають доступ до реєстрів та вміють з ними працювати. За ними закріпити регіони України,  де створити центри реєстрації. Сюди сільгосптоваровиробники будуть подавати документи для реєстрації та отримання номерних знаків. Центр вносить дані до електронного реєстру, а регіональний інспектор після перевірки документів завіряє реєстрацію своїм електронним підписом.

Увага: процедура має займати 7 днів!

«Ми не бачимо, де можуть бути ризики корупції. Навпаки, плата за довідки при реєстрації зменшиться вдвічі. Власник техніки буде платити лише за свідоцтво та номерний знак», — запевнив учасників ринку під час круглого столу у Києві, який організувала асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», начальник управління технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики та продовольства України Павло Гринько.

Але ж, по суті, кадри залишаться ті ж, тому повстає логічне питання: куди ж має зникнути корупція? Окрім того, потрібні будуть кошти для створення регіональних центрів, їх утримання та виплати зарплатні чиновникам.

«Це штучно вигаданий механізм. Справа не в здешевленні вартості реєстрації, а в тому, що будуть витрачені мільярди на створення й утримання центрів. Треба виходити з потреб кінцевого споживача. Чи потрібна аграріям реєстрація саме в такий спосіб? Банк видає кредити під заставу техніки й без реєстрації, а за наявності її й документації на неї. На мою думку, форму реєстрації потрібно обговорювати разом з усіма учасниками цього процесу. А ще краще не брати шматки моделей реєстрації в різних країнах й  ліпити з них свою, а взяти одну відпрацьовану модель у цілому й застосувати у нас», — вважає голова ради Федерації роботодавців АПК Вадим Бодаєв.

Свої зауваження до реформи мають і оператори ринку техніки. Зокрема, просять відкрити  їм доступ до реєстру сільгосптехніки. 

«На ринку сільгосптехніки ми працюємо вже 25 років. По суті, ми наповнюємо й формуємо реєстр техніки, але за весь час роботи не мали до нього доступу. Всю систему реєстрації, а не тільки питання доступу, потрібно ставити на сучасний фундамент. А то сьогодні тим, хто хоче зареєструвати техніку, кажуть: нема бланків, нема номерних знаків або ми вже не працюємо. Сподіваюсь, що нова структура, яка займатиметься реєстрацією техніки, буде сучасна, прозора й демократична. І не створюватиме перешкоди, щоб наповнювати не бюджет, а кишеню», — зазначив голова комітету з техніки та аграрних технологій УКАБ Іван Паламар.

На український ринок постачають, окрім сучасних високотехнологічних зразків, також неякісну техніку. Зрештою сільгосптоваровиробник може купити собі мішок проблем. Також виникають проблеми з безпекою використання — як для людини, так і для екології й земельних ресурсів. Тому, окрім реєстрації, постає необхідність у структурі для техогляду та сертифікації сільгосптехніки.

Як зазначалося на обговоренні, великою помилкою було надання права сертифікації сільгосптехніки 18 організаціям, які одночасно із памперсами сертифікують й техніку, що підірвало довіру до достовірності сертифікації. Так само й щодо техоглядів техніки.

«Окрім поборів, там нічого не було. Ми доклали багато зусиль, щоб зламати систему техогляду сільськогосподарської техніки. Бо вона зводилась до того, що приїжджав інспектор й за гроші штампував довідки. Нам треба зараз подумати, як знову не сісти на цю ж корупційну голку», — застеріг заступник голови громадської спілки «Аграрного союзу України» Василь Ярошовець.

Після приєднання до Женевської угоди Україна має реформувати й привести до європейських стандартів нормативні акти й у тому числі реєстрацію сільгосптехніки, яка є обов'язковою. Тому цього не уникнути.

Турбує одне: чи встигне Мінагропрод до 1 січня запустити реєстрацію за новими стандартами без корупційної складової. Адже коштів на роботу оновленої структури поки що не передбачено. А це означає, що можливість зареєструвати сільгосптехніку в наступному році під питанням. Якщо реєстрація припиниться, то аграрії не зможуть засіяти близько 2 млн га ріллі, що для країни обернеться збитками на суму понад півтора мільярда доларів.

Мирослава Соколова, AgroPortal.ua