Жоден із фермерів, які втратили майже все внаслідок воєнних дій, не збирається покидати бізнес. Кожен із них планує відновлення. Здебільшого це роблять власними силами. Щоб підтримати фермерів, бізнес, подальший розвиток економіки та не допустити поширення цих злочинів на інші європейські країни, Україні потрібна допомога.
План Маршалла для українського агросектору: гарантії безпеки та трансформація
22 листопада 2022, 06:16 3986
Спеціалізована міжнародна виставка EuroTier, яка кожні 2 роки проходить у Ганновері (Німеччина), присвячена інноваціям у галузі тваринництва. Компанії-виробники представляють нові технологічні рішення з догляду за тваринами та оптимізації їх вирощування. Водночас українська спільнота змушена розповідати про жахливі втрати, які несе аграрний сектор країни внаслідок російської агресії.
Незважаючи на щоденні втрати протягом дев’яти місяців, українці демонструють надзвичайну консолідацію: як бізнес, держава, так і народ.
На міжнародній виставці була представлена спільна експозиція Всеукраїнської аграрної ради, Українського клубу аграрного бізнесу, Асоціації виробників молока та Асоціації свинарів України.
Допомогти Україні зараз, щоб не допустити поширення злочинів росії надалі
Генеральний директор Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк розповідає, що жодне підприємство, яке було окуповане, за всіх втрат не зупиняє діяльність — аграрна спільнота не зламалась.
Ганна Лавренюк, генеральний директор Асоціації виробників молока
Енергетичний терор. Скільки протягне сектор у режимі blackout
Найголовніший виклик сьогодні — це наслідки енергетичного терору росії. Половина енергомереж країни виведена з ладу. Велика кількість підприємств виживають лише завдяки генераторам.
Майже всі підприємства, зокрема тваринницькі, мали запас генераторів, але це зовсім не та потужність, яка потрібна сьогодні. Раніше орієнтувались на відключення світла 1-2 години.
Молочно-товарна ферма на 1000-1500 корів — це потреба в 1 МВт/добу. Адже потрібно запускати доїння, кормовиробництво, годівлю. Аналогічна ситуація у свинарстві: вентиляція, освітлення тощо.
Підприємства звертаються до асоціацій та держави про потребу в обладнанні.
Міністерство аграрної політики та продовольства вже почало працювати з донорами, міжнародними фондами, щоб забезпечити потребу в генераторах. Але, на жаль, робота з міжурядовими проєктами може затягнутись на місяці, оскільки багато бюрократії. Тому вирішувати потребу слід уже зараз.
Ганна Лавренюк, генеральний директор Асоціації виробників молока
Однозначно, працювати довго в режимі blackout із нормальною рентабельністю не зможемо. За попередніми підрахунками, застосування дизельних генераторів для генерації електроенергії на фермі в 1 тис. корів збільшує частку собівартості електроенергії у 5-6 разів. До того ж додається необхідність сервісного обслуговування обладнання. Відкладення доїння корови навіть на годину спричиняє суттєве просідання продуктивності, що надалі можна надолужувати місяцями.
Аналогічна ситуація з переробними підприємствами: перериваються всі технологічні процеси, що може призвести до втрати партії продукції. Для них потрібна хоча б прогнозованість відключень.
Представниця АВМ зазначає, що наразі ситуація з електрикою критична у центральних та північних областях. У інших — контрольована.
За даними Мінагрополітики, потреба АПК України в дизель-генераторах становить 1133 одиниці на суму 51 млн. дол. Зокрема, для тваринництва потрібно 493 одиниці загальною вартістю $16,12 млн., у тому числі:
• у скотарстві — 163 одиниці на загальну суму 2,79 млн. дол.
• у свинарстві — 53 одиниці на загальну суму 1,42 млн. дол.
• у птахівництві — 277 одиниць загальною вартістю 11,91 млн. дол.
Втрати поголів’я на окупованих територіях та нарощування експорту
За підрахунками Асоціації виробників молока, станом на дані червня сектор втратив 50 тис. корів, тоді як на початок року в промисловому секторі налічувалось 428 тис. корів.
Сьогодні, коли є доступ до підприємств Харківської області, ця цифра становить 70 тис. корів. Але це не остаточно.
Поголів'я великої рогатої худоби зменшилось на 16% (з урахуванням окупованих територій)
Ганна Лавренюк зауважує, що вже з травня-червня у центральних і західних регіонах господарства активно шукали нові ланцюги постачань та ринки збуту продукції. Ринок абсолютно перебудувався та консолідувався. Уже в червні збільшення поголів’я як свиней, так і корів спостерігалось у Тернопільській, Вінницькій, Хмельницькій областях.
Чернігівщина, Харківщина, Сумщина — це молочні області, де концентрувалась найбільша кількість поголів’я. Вони входили до топ-5 як за промисловим поголів’ям, так і за обсягом виробництва молока.
Чисельність свиней зменшилась на 14% (враховуючи окуповані території)
Чисельність птиці зменшилась на 16% (враховуючи окуповані території)
В Асоціації виробників молока зазначають, що зараз потрібно допомогти постраждалим підприємствам відновитись до довоєнних показників. Адже вони втратили по 30, 50, 70% поголів’я. Щоб відновити спроможність надавати роботу населенню, не допустити нової хвилі міграції, таким фермам найперше потрібно дати можливість відновити стадо. Коштів на закупівлю нетелей немає. Неможливо зібрати врожай через замінування значних територій.
Водночас в Україні є підприємства, які планували розвиватись до початку повномасштабної війни, де є надлишок нетелей, і вони не змогли їх продати. Тому потрібно забезпечити обмін між тими, хто потребує, і хто пропонує.
«Підприємства, які мають надлишок нетелей, не можуть просто так віддати, оскільки і для них це ледь не єдине джерело обігових коштів. Ми чули пропозиції від наших міжнародних партнерів, що вони можуть привезти нетелей. Але ми наполягаємо на тому, щоб закупити їх всередині країни», — розповідає Ганна Лавренюк.
План Маршалла потрібно готувати вже зараз. Найперше — гарантії безпеки
Окрім нагальних питань, аграрна спільнота говорить про відновлення агросектору в цілому. Адже підґрунтя потрібно планувати і закладати вже зараз.
Для міжнародних інвесторів презентують план Маршалла для українського аграрного сектору: які ніші можуть бути найбільш цікавими наступними роками, яким бачить розвиток українського агро нова аграрна політика, розроблена урядом, і яким чином до процесів відновлення можуть долучитись міжнародні партнери.
«Також говоримо про подальшу підтримку партнерів Євросоюзу щодо умов роботи з європейським ринком. Ми маємо хороший ефект від відміни квот і мита.
Тут співпало декілька факторів у той час, коли європейський ринок потребував експортних позицій у молочці. Ми змогли закрити цю потребу та збалансувати ринок», — коментує генеральний директор АВМ.
Сьогодні український та іноземні уряди працюють над тим, щоб убезпечити роботу як зернового коридору Чорним морем, так і збільшити обсяг перевезень залізничними шляхами. Темпи значно зростають, але цього недостатньо.
Олена Дадус, начальник управління тваринництва та племінної справи Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики
Зерно, яке зараз залишається всередині країни, може бути спожите тваринницькою галуззю. Тому ми активно працюємо над адаптацією регламентів і директив ЄС для того, щоб забезпечити можливість сертифікації виробництва тваринницької продукції, зокрема, відповідно до вимог ЄС. Ця можливість дасть поштовх розвитку та пошуку нових ринків збуту.
В Мінагрополітики відзначають, що пріоритетним завданням є забезпечення внутрішнього попиту за доступною ціною.
Водночас у Всеукраїнській аграрній раді наголошують, що найголовніше, що потрібно для впровадження плану Маршалла і вкладання будь-яких інвестиції — це гарантії безпеки.
Андрій Дикун, голова Всеукраїнської аграрної ради
Після перемоги росія нікуди не дінеться з карти світу. Тому міжнародна спільнота повинна надати нам реальні гарантії безпеки. Це вже створить умови для інвестицій як іноземних компаній, так і всередині країни. Сільське господарство має базуватись на переробці — це єдиний шлях подальшого економічного розвитку. До того ж потрібно створювати гідні умови праці, щоб повернути мільйони українців додому.
Стратегічне завдання нової аграрної політики — це економічна трансформація сектору, розвиток інфраструктури.
Кроки та показники реформ представлені Всеукраїнською аграрною радою спільно з Асоціацією виробників молока та Асоціацією свинарів України
2022 рік:
- будівництво нової логістичної інфраструктури;
- кредитні кошти для фермерів для завершення польових робіт;
- безкоштовні тимчасові сховища для врожаю 2022 року для аграріїв.
2023-2025 роки:
- залучення інвестицій в агробізнес (враховуючи інфраструктуру, переробку, теплиці, біогазові установки);
- створення умов для переробної промисловості (простіше підключення до інженерних мереж, захист інвесторів, усунення корупції);
- забезпечення проведення робіт з рекультивації земель;
- скасування тарифних квот на імпорт української сільськогосподарської продукції до ЄС.
2026-2032 роки:
- розвиток біоенергетичного сектору відповідно до плану REPowerUE;
- початок поглибленої переробки зернових та олійних культур;
- відкриття нових ринків збуту для фруктів, тваринництва і переробленої продукції;
- розвиток Дунайського шляху.
Наталія Помянска, AgroPortal.ua
