LNZ Group: ефективне поєднання агрохімії та ІТ

Ініціатором її створення став науковий спеціаліст LNZ Group Анатолій Даценко: «Я прийшов до керівництва агрохолдингу з ідеєю, з розрахунками і з поясненням, що можна робити в лабораторії і які переваги ми від цього отримаємо. Насамперед — це раціональне використання ресурсів та збільшення врожаїв. Загалом ми до цього йшли, обговорювали два роки, а потім за рік побудували і облаштували лабораторію».

Агрохімічна лабораторія обладнана приладами виробництва США, терміни їх доставки склали від 3 до 6 місяців. Найдешевший прилад тут коштує 500 тис. грн.

В цьому сезоні вже встигли відібрати проби ґрунту на Шполянщині з 8 тис. га і з 6 тис. га в Сумах. Це незначна частина від запланованого. За отриманими результатами відразу зробили висновки — ґрунти, які в обробітку LNZ Group знаходяться давно, перебувають у гарному стані, а ті, які додалися нещодавно, мають брак азоту, калію, фосфору. Тож їх потрібно підживлювати і збільшувати норми внесення цих елементів.

Переддослідні етапи 

В сезон новенький автомобіль з встановленим спеціальним обладнанням — ґрунтовідбірником — неможливо застати на території насіннєвого заводу. Він увесь час працює в полях, збираючи і накопичуючи матеріал для подальшого дослідження.

Відібраний ґрунт потрапляє в спеціально обладнану ґрунтову кімнату, де кожному зразку присвоюється індивідуальний номер.

«Ми замовляємо мішечки з тканини для зберігання ґрунту, їх спеціально відшиває для нас Шполянська швейна фабрика. Тканина повинна пропускати повітря і давати можливість ґрунту дихати. Це потрібно для правильного зберігання ґрунту і отримання потім достовірної інформації. Зразки ґрунту зберігатимуться три роки, адже саме через цей час потрібно буде проводити на цих площах нові ґрунтопроби», — зазначає Анатолій Даценко.

Потім проби ґрунту кладуть до сушильних шаф, які автоматично тримають температуру 30°С. Спеціалісти пояснюють, що для здійснення подальших досліджень потрібно, щоб ґрунт був сухим. Після цієї процедури ґрунт перемелюється в лабораторному млині, фасується в пакети і передається в вагову кімнату. Вже там зразки готуються до проведення аналізу.

В агрохімічній лабораторії Лебединського насіннєвого заводу проводяться аналізи ґрунту на вміст калію, азоту, фосфору і кислотність (PH).

«В майбутньому плануємо розширення, насамперед, придбаємо прилад ICP, яких в Україні на сьогодні лише два. На цьому приладі фактично можна робити весь комплекс аналізів. Ми плануємо досліджувати корми, наприклад силос, склад добрив, визначати вміст мікроелементів у ґрунті, рослинах і воді. До речі, дослідження води теж має важливу роль у виробництві. Наприклад, якщо візьмемо операцію обприскування культур, то для цього важливо знати твердість і кислотність води, аналізувати, як це впливає на препарати та що варто зробити з цим розчином для ефективнішого використання», — розповідає Анатолій Даценко.

Крім того, у планах компанії ще придбання приладу для проведення дослідження з електрокондуктивності ґрунту.

«Ми вже випробовували прилад, який робить дослідження за показниками електрокондуктивності — визначає типи ґрунтів і глибину залягання плужної підошви. Плануємо взяти для початку один розпушувач, який відповідно до карти буде розпушувати плужну підошву. Також можна підбирати для вирощування гібриди відповідно до складу ґрунту», — зазначає Анатолій Даценко.

Під лабораторним мікроскопом

Сьогодні в лабораторії працює три спеціалісти на чолі з головним агрохіміком, але заплановано взяти ще кілька спеціалістів, адже обсягів роботи вистачає. Перед початком роботи в лабораторії кожен фахівець пройшов додаткове двомісячне навчання.

Аналітичну кімнату можна назвати серцем лабораторії, адже тут проводяться всі дослідження, робляться висновки і надаються рекомендації для подальшої діяльності. 

Найперший показник, який потрібно визначити, — кислотність ґрунту. Саме від цього показника залежить, яким методом далі визначати показники вмісту в ґрунті фосфору, калію, азоту. Без цього показника не можна проводити подальші дослідження.

«Наважений, перетертий і пересушений ґрунт заливається калієм хлористим та має настоятись 18 годин, після чого розміщується в іономір, який визначає кислотність. Нейтральний показник кислотності в ґрунті становить 6, якщо цей показник становить вже більше 7, то в цих зразках потрібно додатковим методом визначити вміст фосфору і калію. Земля з підвищеною кислотністю має високу концентрацію мікроелементів, що губить корисні мікроорганізми і не дозволяє забезпечити рослину необхідними речовинами», — розповідає спеціаліст компанії.

Для проведення аналізу на визначення вмісту фосфору і калію беруть по 4 г ґрунту, роблять витяжку і решта досліджень проводяться на спектрофотометрі та полум’яному фотометрі. За день можна дослідити 30-40 зразків.

Для визначення вмісту азоту береться 20 г ґрунту, проходить процес витяжки, а потім ще 1,5 години ґрунт вижарюється на дегестрі. Після цього на паровому дистиляторі визначається кількість азоту.

До кожного аналізу в лабораторії робляться протоколи, і після обробки даних головним агрохіміком прописуються рекомендації. Всі дані вносяться в програмне забезпечення по кожному полю.

Відповідно до GPS-прив’язок

Перед відбором зразків ґрунту кожне поле розбивається на ділянки розміром 10 га. Всі поля внесені в програму, де відмічені електронні контури з GPS-прив’язками.

Процес наступний: в машині відбору зразків встановлений планшет, на який приходить завдання, підключається GPS-антена, водій на планшеті бачить, де йому потрібно зупинитися і відібрати зразок. При цьому трекер руху відображається на планшеті, з місця, де взята проба ґрунту, відзначається точка на карті.

«Отримані дані та рекомендації з лабораторії вносяться в спеціальну програму у відповідності до кожного поля. Дані з лабораторії надходять у табличній формі, а результати прив’язуються до кожної точки відбору.

По кожному елементу (азот, калій, фосфор, кислотність) створена своя картограма на кожну ділянку. Це зручно, не потрібно переглядати масиви інформації з цифрами, а так відразу видно, що відбувається з ґрунтами. Картограма — дуже зручний формат», — розповідає фахівець з геосистем і моніторингу LNZ Group Антон Колпак.

До цієї інформації мають доступ директори підрозділів, які аналізують ситуацію і надають завдання агрономам, що робити з кожним полем і як ефективно використовувати отримані дані.

Наприклад, зважаючи на отримані дані з лабораторії, в цьому році LNZ Group купили спеціально лійку розкидач добрив Amazonе, який локально розкидає добрива.

«Робота лабораторії дає нам змогу точно знати, на якому полі, яку кількість добрив потрібно вносити для отримання запланованого врожаю, а завдяки цій техніці ми зможемо розподіляти їх внесення відповідно до потреби: зчитуючи завдання з планшету, дозатор викидає відповідну норму. Плануємо з часом перевести на таку технологію також обприскування і обробку гербіцидами», — розповідає Анатолій Даценко.

В LNZ Group вже переконалися, що наявність власної лабораторії дозволяє економити ресурси, а цифрові технології допомагають краще розуміти власні ресурси. Разом ці дві складові підвищують ефективність діяльності за рахунок отриманих даних.

Тож компанія, дообладнавши повністю агрохімічну лабораторію, планує пройти акредитацію, щоб мати можливість надавати послуги іншим учасникам аграрного ринку, допомагаючи ефективніше використовувати існуючі ресурси.

Дізнайся більше про компанію LNZ Group на сайті.

Для довідки: LNZ Group — сучасна диверсифікована агропромислова компанія, що об'єднує 47 агрофірм у Черкаській та Сумській областях. Орендує 70 тис. га землі та забезпечує роботою 3 тис. працівників у сезон. LNZ Group входить до десятки компаній, що найбільш динамічно розвиваються в секторі насінництва.

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua