Ринок ЗЗР за ці два роки у фізичному вимірі зменшився не так критично, як ринок добрив. Проте він певним чином переформатувався, з’явилися нові тенденції, пов’язані зі зміною сільгоспвиробниками підходів до технологій, культур у сівозміні та скороченням витрат на виробництво.
Повномасштабна війна вплинула на розвиток економіки Куяльницької громади на Одещині, яка є аграрною. Суттєві проблеми спіткали місцевих фермерів у питаннях реалізації сільгосппродукції, тому зараз усі зусилля орієнтовані на організацію переробних підприємств. Територія і умови для цього є, і зараз громада в пошуках інвесторів.
Софіївська громада на Дніпропетровщині створена у 2016 році й знаходиться на трасі Кривий Ріг – Дніпро. Головний напрям розвитку — сільське господарство. Тут працюють над економічним розвитком, адже мають стратегічні плани стати громадою, до якої люди захочуть приїжджати, жити та працювати.
Ситуація на ринку зернових складна з погляду обсягів експорту та цінових очікувань. На можливості українських експортерів впливає низка факторів, частина з яких непередбачувана і непрогнозована.
В Україні добігає завершення сезон цукроваріння, який за всіма показниками був вдалим як для аграріїв, які вирощували цукровий буряк, так і для виробників цукру. За попередніми прогнозами, в Україні його вироблять понад 1,8 млн т. Цукровики сподіваються на збереження високих світових цін на продукт і можливість конкурентного вільного ринку.
У нинішніх реаліях аграріям не варто затягувати із закупівлею добрив та планувати їх придбання перед самим внесенням. За два роки ринок видозмінився, і тієї стабільності, коли на складах постачальники мали все і в потрібних обсягах, уже немає. Досягти балансу на ринку добрив можливо, але лише за умови налагодження спільної роботи між імпортерами, дистриб’юторами та сільгоспвиробниками.
На прифронтовій Сумщині основними напрямами роботи у 2023 році стали вирішення питання оборони та допомога військовим, але попри все у Миколаївській ТГ продовжували працювати над економічною стійкістю та функціонуванням критичної інфраструктури. Крім того, на території громади агропідприємствам вдалося обробити, засіяти і зібрати врожай з усіх сільськогосподарських земель, окрім тих, що знаходяться в прикордонній смузі.
110 000 — саме стільки лабораторних досліджень на рік проводить Лабораторний центр МХП. Вони охоплюють усі напрями діяльності — від сировини до готового продукту, і проводять їх за міжнародними та національними стандартами. 37 лабораторій, які працюють на потужностях МХП по всій Україні, включно з Лабораторним центром у Києві, підтверджують, що якість — один із визначальних критеріїв роботи компанії.
Обсяги ринку добрив в Україні скоротилися приблизно на 50-60% порівняно з довоєнним періодом. Два останніх сезони аграрії працювали частково на старих запасах, частково відмовлялися від використання добрив. Подальша динаміка ринку залежатиме від світової ціни на агропродукцію та доступної логістики.
Данська рада у справах біженців (DRC) працює в Україні з 2014 року, а з 24 лютого 2022 року значно розширила свою діяльність. Сьогодні вона є однією з ключових гуманітарних організацій в Україні, що займається інформуванням про ризики від вибухонебезпечних предметів і очищенням території від вибухонебезпечних залишків війни.
На території Недобоївської громади Чернівецької області під садами зайнята більша частина площ. Найбільше яблуневих садів — 70%, ними тут займаються поколіннями. До початку повномасштабної війни громада планувала свій сталий розвиток та формування бренду яблуневої агломерації.
Українські компанії змінюються. Звісно, не всі, а ті, які дійсно хочуть, можуть і мають відповідні ресурси. І це не лише гроші, а й час, і кваліфіковані працівники.
Питання сталості в сільському господарстві не обмежується війною. До того ж із глобального рівня воно переходить на місцевий.
В Україні розводять багато порід овець, проте ця галузь досі знаходиться на стадії розвитку. Основою для подальшого поступу вівчарства на теренах нашої держави є генетичні ресурси та племінна база. Варто зауважити, що Україна має природно-кліматичні, історичні, культурні та споживчі передумови для розвитку такого роду промисловості.
Із жовтня у Брюсселі розпочав роботу європейський офіс асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ). І вже відбулася перша міжнародна аграрна конференція «Поля змін: окреслення шляху українського сільського господарства» за партнерства корпорації AGCO.
Українські агровиробники вже другий рік перебувають у пошуках ефективних рішень щодо продовження, а подекуди й збереження свого бізнесу. Через обмежену роботу морських портів, майже щоденні обстріли інфраструктури на Дунаї, комплекс обмежених заходів з боку західних сусідів агропродукція накопичується на складах.
Сергіївська ТГ на Полтавщині у своїй стратегії розвитку визначила пріоритетом місцевий та економічний розвиток. А отже, щоб люди залишалися жити й працювати в громаді, було прийнято рішення створити гідні умови для самореалізації та високого рівня життя місцевого населення.
Нестача обігових коштів для продовження виробництва — одна з найбільших проблем українських аграріїв. У критичній ситуації — виробники з деокупованих територій. Їхні підприємства зруйновані, поля заміновані, а попередні кредити віддавати нічим, як і неможливо взяти нові.
З початку повномасштабної війни одним із найбільших викликів для агропродовольчого сектору стало забезпечення добривами. Як розвиватиметься ринок добрив в Україні найближчим часом та як аграріям оптимізувати живлення рослин — у розмові із засновником компанії Makosh Віктором Поліщуком.
Новий очільник УКАБ — невипадкова людина в асоціації, адже саме тут було його перше місце роботи. Про той час Олег Хоменко згадує з теплотою та пам'ятає, з чого починалася історія спільноти. Через багато років він знову тут, але тепер вже як генеральний директор.