Сергіївська ТГ на Полтавщині у своїй стратегії розвитку визначила пріоритетом місцевий та економічний розвиток. А отже, щоб люди залишалися жити й працювати в громаді, було прийнято рішення створити гідні умови для самореалізації та високого рівня життя місцевого населення.
Нестача обігових коштів для продовження виробництва — одна з найбільших проблем українських аграріїв. У критичній ситуації — виробники з деокупованих територій. Їхні підприємства зруйновані, поля заміновані, а попередні кредити віддавати нічим, як і неможливо взяти нові.
З початку повномасштабної війни одним із найбільших викликів для агропродовольчого сектору стало забезпечення добривами. Як розвиватиметься ринок добрив в Україні найближчим часом та як аграріям оптимізувати живлення рослин — у розмові із засновником компанії Makosh Віктором Поліщуком.
Новий очільник УКАБ — невипадкова людина в асоціації, адже саме тут було його перше місце роботи. Про той час Олег Хоменко згадує з теплотою та пам'ятає, з чого починалася історія спільноти. Через багато років він знову тут, але тепер вже як генеральний директор.
У Глибоцькій громаді Чернівецької області триває будівництво другої черги зернового перевантажувального терміналу. Перша черга була закінчена у грудні 2022 року. Комплекс дозволив налагодити перевезення зерна до Румунії і розвантажити автошляхи. Таким чином громада долучилася до захисту економічного фронту держави.
Нині питання органічної продукції в Україні є одним із найпріоритетніших в аграрному секторі. Розвиток цієї галузі дає позитивні результати як усередині держави, так і за її межами, проте останніми роками темпи дещо уповільнилися через санітарні та логістичні обмеження.
Непрогнозованість ситуації з експортом основних сільськогосподарських культур змушує агровиробників відкладати планування наступного сезону на ближчі до виходу в поле строки. Натомість ресурсні компанії беруть на себе основні ризики, закуповуючи необхідні матеріально-технічні ресурси вже зараз. Серед таких — LNZ Group.
Agricom Group якраз завершувала другий етап реорганізації заводу «Добродія» на Чернігівщині та виводила на ринок новий бренд готових сніданків YUMMOJI, коли в Україні розпочалася повномасштабна війна.
USPA Fruit організовує поставки великих партій яблук та інших фруктів по всьому світу, консолідуючи українських виробників задля масштабування обсягів поставок для закордонних клієнтів. З початком повномасштабного вторгнення експорт будь-якої продукції ускладнився в сотні разів, не кажучи вже про ризики для життя.
Переробне підприємство на Харківщині працює цілодобово з 1998 р. Навіть в перші місяці повномасштабного вторгнення росії тут не зупинилося виробництво круп, забезпечуючи продовольчу безпеку не лише області, а й всієї України. Нині за підтримки міжнародних партнерів ТОВ «ТЕРРА» планує наростити експортний потенціал та зосередитись на розвитку аграрного та переробного напрямку в східному регіоні.
Місто Копичинці на Тернопільщині називають ковбасною столицею України. Тут настільки розвинене виробництво м’ясних продуктів, що в довоєнний час візитки міського голови були їстівними — його контактні дані були розміщені на невеликих шматочках в’яленої свинини. Сьогодні в Копичинецькій ТГ продовжують активно розвивати підприємницьку діяльність і створюють сприятливі умови для життя та бізнесу.
Forbes Ukraine вперше презентувала Next250 — список 250 перспективних малих і середніх компаній. До списку потрапили компанії з річним виторгом від 10 млн грн до 1 млрд грн. Серед компаній, які досягли успіхів, є й органічні виробники та експортери. Компанія Alta Kraina, яка займається імпортом та експортом інгредієнтів для харчової промисловості, експортує українську органічну продукцію до 20 країн. У 2022 році виторг становив 42 млн грн.
З початку повномасштабного вторгнення одеський гуртовий ринок «Початок» зіткнувся з численними викликами — це і відтік населення з міста, і релокація певних підприємств, закриття значної кількості закладів HoReCa, нестача кадрів, ракетні удари, блекаут. Скоротилися, а потім і зовсім зупинилися надходження сільськогосподарської продукції з окупованих областей.
Як на початку війни, так і на даний час у Попівській громаді на Сумщині здійснює свою діяльність 67 господарюючих суб’єктів агропромислового напряму, з них 32 — фермерські господарства. В умовах сьогодення аграрії зіштовхнулися з низкою проблем: порушення логістичних ланцюгів та каналів збуту сільгосппродукції, високі ціни на ресурси і водночас низькі ціни на вирощений урожай.
Історія холдингу «АгроВіста» бере свій початок з 2000 року, коли було засновано компанію «УкрАгроКом». Одразу заклали і основну філософію бізнесу — розвиток українського аграрного сектору з використанням сучасних технологій та новітньої техніки, розвиток села та підготовка висококваліфікованих кадрів.
Один із підрозділів групи компаній «Фруктона» отримав грант за програмою «єРобота» на будівництво модульних теплиць на Одещині. Проєкт був задуманий ще до війни, а потужний старт йому дало державне фінансування. Почали з 2,38 га, проте в майбутньому планується створити в Біляївській ТГ цілий ягідний кластер.
Група компаній ТМ «ВІЛІЯ» (відома також як «Волинь-Зерно-Продукт») мала плани на розширення виробництва та будівництво ферми на 2400 молочної ВРХ. Вивчали кращі практики у цій сфері, і вже у лютому 2022 року планувався старт будівництва.
Переважна більшість бюджетоутворюючих підприємств Тупичівської тергромади на Чернігівщині складають аграрні господарства. Вони допомагали людям вижити під час окупації, і щойно з’явилася можливість — відразу відновили роботу, незважаючи на руйнування та знищені росіянами ресурси для ведення виробництва.
Фермерське господарство «Беррі Прикарпаття» в селі Чукалівка Івано-Франківської області почалося з мрії Богдана Лутчина створити підприємство європейського зразка. Але перший млинець вийшов грудкою: дощі й приморозки не дали зібрати гарний урожай суниці садової у відкритому ґрунті. Тоді Богдан вирішив перейти на вирощування ягід у тунелях іспанського типу.
З початком повномасштабного вторгнення доступ аграріїв до фінансування значно ускладнився, а для прифронтових регіонів зараз його взагалі немає. Водночас кредитні кошти дуже дорогі, й не всі сільгосппідприємства можуть дозволити отримати фінансування і повернути кредит. Тому для малого та середнього агробізнесу єдиним варіантом є отримання гранту.