Від «колгоспу» до ефективного холдингу за рік. Як створити аграрне економічне диво

Олеже, розкажіть, які зміни відбулися в компанії впродовж 2024 року, і з якого напряму вони почалися? 

Олег Заплетнюк: Розпочалося все зі зміни стратегії розвитку, яка мала покращити ефективність і призвести до прибутковості. Компанія мала багато застарілої техніки, і при цьому на польові роботи залучалася велика кількість найманої. В умовах, коли через низькі ціни на зерно та логістичні труднощі попередніх років маржинальність і рентабельність бізнесу не дуже високі, є зайві витрати, виробництво стає просто неефективним. Відповідно, одним із перших рішень стала заміна застарілої низькоефективної техніки на нову, надійну і потужну.

Але навіть найякісніша техніка не може працювати без відповідного персоналу. Тому наступним кроком стало вирішення питання мотивації та заохочення співробітників. Ми зробили зріз по заробітній платі й побачили, що механізатор отримує в середньому в нашій компанії 260 $/місяць, а на ринку середня зарплата такого спеціаліста складає 700 $/місяць. Почали шукати причину, чому так, і як покращити ситуацію. Після проведеного аналізу вирішили почати зміни з технологій, зменшити кількість техніки та проходів. Відмовилися від оранки, оскільки історично вже сформувалися плужні підошви, пошкоджена структура ґрунту. Тож потрібно було змінювати підходи, оскільки ґрунт — це основний наш актив, з яким у довгостроковій перспективі потрібно вміти працювати. 

Зі зміною технології вдалося оптимізувати кількість персоналу з 1878 до 1540 осіб, при цьому середня заробітна плата зросла на 44%.

Якщо говорити про інфраструктуру, то в кожному кластері ми мали велику кількість об'єктів, які використовувались неефективно. От, наприклад, у Західному кластері було 22 об'єкти, тобто з розрахунку один об'єкт на 1 тис. га. Все це потрібно обслуговувати і охороняти, звісно, це було непродуктивно. Тож ми обрали принцип — створити у кожному кластері один якірний об'єкт, який міститиме всю необхідну інфраструктуру — від офісу до заправної станції.

Кошти від продажу старої техніки та об'єктів, які не використовувалися, спрямували на реінвестиції — закупівлю автотранспорту для виробничої служби та покращення робочих умов для працівників.

Як вам вдалося переконати акціонера піти на такі рішучі зміни?

Олег Заплетнюк: Насамперед до цих змін був готовий сам акціонер. Він дійшов розуміння, що компанію потрібно зробити ефективною. Ми з колегами розробили стратегію, засновану на певних напрацюваннях. Ми не винайшли велосипед, а взяли кращі практики європейських та українських компаній, ефективність яких підтверджена досвідом і часом. Основними в цьому процесі були: технологія, техніка, люди, інфраструктура.

Це все потребувало значних інвестицій. Скільки вже інвестовано, та де берете кошти? Які інвестиційні плани маєте на цей рік?

Олег Заплетнюк: У межах нової стратегії лише в техніку та інфраструктуру компанія минулого року інвестувала $15 млн.

У покращення інфраструктури ми вкладали кошти, виручені з продажу старої техніки та неліквідних об'єктів.

Загалом, щодо вже реалізованих інвестицій, то компанія нещодавно придбала елеватор потужністю 30 тис. т одночасного зберігання на Чернігівщині, оскільки в цьому регіоні ми мали дефіцит зберігання. 

Також купили насіннєвий завод і плануємо вже цього сезону виробляти насіння пшениці та сої, а в перспективі на поливі — соняшнику та кукурудзи. Тобто вже у 2025 році Північний кластер готуватиме насіннєвий матеріал для всіх кластерів компанії. З часом у північних областях плануємо вийти і в комерцію з насінням пшениці та сої.

«ТАС Агро» дивиться в бік розширення земельного банку. У 2024 році придбали 2,5 тис. га і розширили Західний кластер. Маємо ще кілька пропозицій і цього року плануємо до наявних 80 тис. га додати 5 тис. га. Тобто розширення в нас закладено в стратегії, й за три роки ми маємо збільшитися до 100 тис. га.

Якщо говорити про землю, як оцінюєте проєкт Фонду держмайна «Земельний банк»? Чи цікавий він «ТАС Агро»? Можливо, вже брали участь у аукціонах?

Олег Заплетнюк: Так, ми брали участь в аукціонах, але лот за 50 тис. грн/га — це нереальна ціна за оренду. Ще додати ПДВ 20% до цієї суми. Я не розумію, як це працює, і що потрібно вирощувати на цій землі, щоб хоча б вийти в нуль. Тому ніхто з великих агрокомпаній поки що не виграв жодного лоту, оскільки всі рахують гроші. Переможцями здебільшого стають локальні компанії або фермерські господарства. 

Які плани продовжите реалізовувати у 2025 році?

Олег Заплетнюк: Насправді ще потрібно багато провести роботи для реалізації затвердженої стратегії розвитку. Максимально швидкі зміни потребують більшого відпрацювання та виведення їх у системну модель. 

Ще залишилося багато неліквідних об'єктів по кластерах, які потрібно реалізувати та отримані кошти спрямувати на покращення робочих умов для працівників. 

Ми продовжуємо інвестиційну програму і цього року плануємо залучити $7 млн в оновлення техніки на наших кластерах. Будемо закуповувати трактори Fendt на Центральний та Південний кластери, сівалки, ґрунтообробні агрегати, проведемо поступову заміну обприскувачів. 

Також змінюємо систему внесення ЗЗР, встановлюємо стаціонарні вузли змішування і приготування розчинів. І це теж потребує інвестицій.

Паралельно з новими впровадженнями продовжуємо відшліфовувати та вдосконалювати моделі й технології, які вже працюють. Тобто це незупинний процес, і в 2025 році потрібно зробити ще більше.

Компанія не інвестує в збиральну техніку? До неї ще не дійшла черга, чи це економічно недоцільно?

Олег Заплетнюк: Вартість одного комбайна стартує від 0,5 млн євро. При цьому є ринок, який надає досить якісні послуги зі збирання врожаю за ціною 42 $/га. Зважаючи на нестабільну ситуацію і дороговартісність інвестиції, немає потреби купувати комбайн за 500-700 тис. євро. У найближчі три роки не плануємо інвестувати у збиральну техніку.

Якщо говорити про стратегію розвитку, то який це часовий проміжок? На скільки років наперед бізнес може планувати? 

Олег Заплетнюк: У поточних умовах, коли Україна перебуває в стані повномасштабної війни, то три роки — це вже дуже далекий горизонт. В ідеалі має бути кілька стратегій з різними варіантами розвитку подій у часі від одного до максимум трьох років. Планувати за нинішніх умов на п'ять років не зовсім коректно. 

Щороку ми робимо апдейт, звіряємо свої плани з тим, що вдалося зробити, та коригуємо дії на поточний рік залежно від внутрішніх і зовнішніх обставин.

Виходячи з планів, чи можете сказати, які культури стануть ключовими в структурі посівів компанії у 2025 році?

Зараз багато сільгоспвиробників, зокрема і великі агрохолдинги, починають цікавитися нішевими культурами. Чи розглядали ви такі варіанти?

Олег Заплетнюк: Цього сезону вирощуватимемо на півночі технічні коноплі. Маємо сертифікацію на посів, насіння, спробуємо протестувати цю культуру з перспективою організації переробки в майбутньому.

Взагалі нішеві культури — це доволі специфічна і точкова історія, подібна до гри в казино, адже спрогнозувати ринок неможливо. До того ж для себе ми ще бачимо непоганий обсяг ефективності в основних культурах. Про нішеві можна буде говорити, коли стабільно отримуватимемо 7 т/га пшениці, 9 т/га кукурудзи, 3,5 т/га соняшнику, 3,8 т/га ріпаку та 3 т/га сої.

Тобто в мене позиція така, що спершу потрібно стати майстром у основному напрямі, а вже потім розглядати інші варіанти діяльності.

Також «ТАС Агро» пробувала себе у переробці олійних. Чи розглядаєте цей напрям у майбутньому?

Олег Заплетнюк: У 2023 році ми переробили весь соняшник і ріпак. Торік не було сенсу займатися переробкою, оскільки цей сезон є роком агровиробника, а не переробника. 

У 2024 році багато хто навіть не запускав переробку ріпаку, оскільки ціна його реалізації не давала змоги заробити на олії. Було простіше продати сировину, ніж заходити в продукти переробки.

Частково така ситуація і з соняшником, заводи через нестачу сировини переключилися на переробку сої. Тож на сьогодні «ТАС Агро» не розглядає можливість інвестицій у будівництво олійноекстракційного заводу, оскільки в Україні вже доволі багато виробництва, є профіцит. 

Компанія самостійно експортує продукцію. Що зараз із логістикою? Куди і чим везете?

Олег Заплетнюк: Так, ми маємо значний досвід експортування по FOB, самостійно завантажували Panamax. Завдяки ЗСУ Чорне море працює, тому маємо змогу продавати агропродукцію.

У нас різна географія експорту — Китай, Іспанія, Індонезія. Все залежить від ціни, немає на сьогодні географічних обмежень. Поки є питання з ринком Африки щодо логістики й порядності клієнтів. 

Експортуємо всіма видами транспорту. Зараз маємо 8 елеваторів і залежно від їх розміщення плануємо логістику. Іноді дешевше везти автотранспортом, ніж залізницею, і навпаки. У момент відвантаження дивимося вартість і вибираємо найвигідніший варіант.

Можу сказати, що зараз немає проблеми з логістикою. До того ж тарифи значно знизилися порівняно з 2022/23 роком.

«ТАС Агро» також має тваринництво. Чи плануєте розвивати цей напрям?

Олег Заплетнюк: Однозначно будемо розвивати і для цього розглядатимемо державні програми фінансування. Тваринництво формує додану вартість для рослинництва, адже органічні добрива дають довготривалий економічний ефект.

Ми маємо зараз чотири ферми, але плануємо сконцентрувати все тваринництво на Західному кластері й розглядатимемо паралельно вертикальну інтеграцію: тваринництво – біогаз – біоетанол. Зараз це все прораховуємо, щоб зрозуміти, наскільки це цікаво та окупно.

Також маємо ще буйволину ферму «ТАС Bio», де виробляється крафтовий продукт. Даний напрям теж плануємо розвивати.

Чи відчуває компанія кадровий голод? Працівників яких спеціальностей найбільше не вистачає?

Олег Заплетнюк: Взагалі маємо глобальну нестачу, але насамперед це, звісно, фахівці виробничих професій — механізатори, водії, агрономи, інженери. Кількісно людей не вистачає, адже багато хто воює, частина виїхала за кордон. Тому цей кадровий дефіцит буде зберігатися й надалі.

Зараз ми налагоджуємо контакти з аграрними навчальними закладами. Маємо домовленості з Уманським аграрним університетом, запланована зустріч із НУБіП, спільно розроблятимемо програми залучення студентів 3-5 курсів для стажування чи організації агрошколи. Це єдиний вихід на сьогодні — потрібно готувати власних спеціалістів.

Чи достатньо для вашої компанії квоти в 50% заброньованих від мобілізації працівників?

Олег Заплетнюк: Для роботи критично важливих галузей квоти в 50% бронювання недостатньо. На мою думку, це якісь напівміри, тому що половина людей, яких ми можемо забронювати, не можуть забезпечити все виробництво.

Було прийняте рішення про бронювання працівників за умови заробітної плати не менше 20 тис. грн. Але водночас потрібно було пропрацювати і можливість збільшення квот хоча б до 80% для критично важливих галузей економіки або економічне бронювання для всіх.

Тарифна лібералізація у відносинах із ЄС — ще одне питання, яке турбує галузь. Наскільки важливим є зняття тарифних бар'єрів для української аграрної продукції в Європі? 

Олег Заплетнюк: Кластери компанії «ТАС Агро» розміщені так, що нам нецікаво везти агропродукцію автотранспортом на західний кордон. Наш шлях — це Чорне море або Дунай. До того ж потрібно розуміти, що нас не дуже чекають у Європейському Союзі з нашою сільгосппродукцією. 

Стосовно квот, потрібно розуміти, наскільки ця політика підтримуватиметься ЄС і наскільки вона буде гармонізована для України.

Якщо продовжити тему євроінтеграції, чи готові великі аграрні компанії до виконання вимог, які діють у ЄС?

Олег Заплетнюк: Щодо євроінтеграції, то все залежатиме від того, яка політика Європейського Союзу буде застосована до України. На мою думку, є глобальні ризики, оскільки потрібно розуміти, на яких умовах діятимуть ті чи інші обмеження, які існують зараз у ЄС, і як це все компенсуватиметься українському виробникові. Тому що європейські аграрії, які працюють за таких обмежень, досить серйозно дотуються і при цьому не дуже ефективні.

Компанія «ТАС Агро» вивчає, цікавиться вимогами Європейського Союзу і вже цього сезону тестуватиме певні схеми систем захисту рослин, де використовуватиме лише оригінальні ЗЗР, які сертифіковані в ЄС. 

Також ми з минулого року почали працювати з вуглецевими сертифікатами за програмою Agreena Carbon. Цього року збільшили площі за цією програмою, оскільки відмовилися від оранки, сіяли сидерати, використовуємо органічні добрива, запускаємо компостування. Розрахунково за сертифікати по цьому сезону отримаємо 600-800 тис. євро. 

І наостанок хотілось би знати вашу думку — куди рухається аграрний сектор, які тенденції бачите? 

Олег Заплетнюк: Світ рухається до зменшення парникових викидів, дедалі більше буде електротехніки, з’являтимуться потужніші трактори. Також бачу перспективу в дронах, ця технологія постійно розвивається і вдосконалюється. Поки є питання лише з тим, що норми внесення ЗЗР невеликі, й не всіма препаратами можна працювати за цією технологією.

Агро також активно впроваджує ШІ, який дозволяє закривати багато питань. Є досить цікава річ, яка на основі даних метеостанцій наперед прораховує імовірність появи шкідників чи хвороб. Це дає можливість вирішити дане питання ще до того, як з'явилася проблема.

Наступні кілька років матимуть розвиток технології з супутниковими знімками, системи точного землеробства, диверсифіковане внесення насіння, добрив. 

Дякую за розмову

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua