KMZ Industries: для безпосереднього будівництва фермерського елеватора потрібно мінімум 6 місяців

10 липня 2024, 05:54 1013

KMZ Industries (ПрАТ «Карлівський машинобудівний завод») є одним із найдосвідченіших і найтехнологічніших українських виробників та постачальників комплексних рішень для зберігання та обробки зерна. Маючи власне конструкторське бюро, монтажний підрозділ, сервісну службу та відділ автоматизації елеваторів, компанія співпрацює з представниками агробізнесу найрізноманітнішого масштабу як в Україні, так і далеко за її межами.

AgroPortal.ua поспілкувався з директором з монтажу та будівництва KMZ Industries Вячеславом Степанчуком, який розвіяв деякі міфи про будівництво фермерських елеваторів, а також поділився порадами, з чого і коли краще починати втілювати свою мрію про власні потужності, щоб не проґавити сезон. 

Вячеславе, маючи неабиякий досвід у будівництві елеваторних комплексів «під ключ», розкажіть, чи є якась суттєва відмінність в реалізації невеликого об’єкту для фермерського господарства чи масштабного для холдингу? 

Вячеслав Степанчук: Дійсно, тільки «на рахунку» будівельно-монтажного департаменту KMZ Industries за останні роки більше 100 реалізованих об’єктів. Це як масштабні проєкти для агрохолдингів, морських та сухих портів, переробних підприємств, так і менші — для невеликих компаній та фермерських господарств. Якщо ж говорити про монтаж фермерського елеватора, в принципі, він абсолютно нічим не відрізняється від будівництва великих маршрутних чи портових, тільки обсяги його значно менші. А етапи однакові: це комплекс досліджень земельної ділянки, проєктування, потім йде безпосередньо будівництво — фундаментні роботи, монтаж металоконструкцій та обладнання, електромонтажні роботи, автоматизація та пусконалагоджування на завершальному етапі. 

Тому кожен фермер має розуміти, що на етап прямого будівництва елеватора йому потрібно мінімум (!) 6 місяців. Це від земляних робіт до запуску об'єкта в експлуатацію. Звісно, до початку будівництва мають бути завершені проєктні роботи, оформлені всі необхідні дозвільні документи та розроблений детальний графік будівництва.

Ми дуже рекомендуємо замовникам у разі прийняття рішення про зведення свого елеватора восени – взимку все ретельно спланувати й підготувати: визначитися з обсягами та типами продукції, з якими будете працювати, вибрати будівельний майданчик, отримати всі необхідні документи, містобудівні умови та обмеження, замовити проєкт, обладнання. Щоб до старту будівництва, а це зазвичай початок весни, коли можна проводити бетонні роботи, було все готово і сплановано. Тоді ви маєте абсолютно всі шанси завершити роботи в необхідний термін, до початку збору врожаю.

З вашого досвіду, наскільки обізнані українські фермери, які тільки наважуються стати власниками елеваторних потужностей, у плануванні та етапності будівництва? Чи є якісь поширені помилки серед початківців?

Вячеслав Степанчук: Напевно, найпоширенішою помилкою є думка замовника, що найскладніше в будівництві — зведення силосів для зберігання. Але це далеко не так. Якщо працюють професіонали, то це робиться досить-таки швидко. Бо інколи виходить так, що ємності вже зібрані, але прийняти в них врожай не можна, оскільки ще не готова норійна вежа чи завальна яма, або не змонтовані металоконструкції очисної споруди. 

Справа в тім, що весь життєвий цикл будівництва проєкту має бути ретельно продуманий та спланований. Ті роботи, які можна поєднати, необхідно поєднувати. Але ми рекомендуємо починати саме зі складних бетонних робіт під металоконструкції, завальні ями, металоконструкції очисної споруди, робочої вежі. До того ж можна паралельно робити монтаж металоконструкцій та заливати фундаменти під силоси. Після цього, так само паралельно, приступати до монтажу транспортного обладнання норійної вежі та зведення силосів. 

До хибних кроків замовника часто може підштовхнути бажання надмірної економії на будівництві, адже вона, як і вся економія, має бути розумною. Найнерозумнішим рішенням можу точно назвати прагнення знайти максимально дешевого підрядника, при цьому не цікавлячись його минулим досвідом, бригадами, фахівцями, наявністю в нього необхідного спорядження та інструментів, дозволів, ліцензій тощо. Іноді буває так, що організації, які перемагають у тендерах, в яких ми також беремо участь, після своєї перемоги звертаються до нас і просять спорядження в оренду. Це ж абсурд! Як можна брати участь у тендері та зобов’язуватися перед замовниками, не маючи відповідного оснащення? І як замовники, абсолютно не перевіряючи підрядників, спираючись тільки на договір із найнижчою ціною, готові довірити своє майно будь-кому? Мені завжди було це незрозумілим.

Проте це не значить, що заощадити під час будівництва взагалі не можна. Можна, звісно, і економія може сягнути від 15 до 20%, інколи навіть більше. Для цього, наприклад, потрібно самостійно організувати будівельне містечко для підрядної організації, побутові умови — харчування, проживання. Або ж, наймаючи будівельну техніку, можна максимально використати свою, якщо вона є, для переміщення вантажів. Хтось має вилочні телескопічні навантажувачі, а хтось — навіть власний кран. Якщо ж це все віддавати монтажній організації, то вона буде рахувати ринкову ціну таких механізмів. 

Загалом під час будівництва елеватора використовують різного роду техніку, але здебільшого це підйомні крани. І тут теж є нюанс. Можна істотно заощадити, використовуючи кран гусеничний на електроходу типу РДК або МКГ, якщо є можливість. Адже вартість його оренди десь утричі менша, ніж, припустимо, автомобільного крана. 

Оскільки замовник може бути необізнаним у таких тонкощах, ми перед початком монтажних робіт обов’язково їх озвучуємо. Ми вказуємо, яка техніка буде потрібна і для чого, скільки людей працюватиме. Прораховуємо вартість робіт, припустимо, з підйомно-транспортними механізмами і без них, з організацією побутового містечка і без неї, щоб клієнт побачив різницю, зрозумів, що він може самостійно забезпечити, а що — ні. 

Чи є якісь особливі вимоги до обладнання та техніки, які використовуються для будівництва елеватора? Як ви проводите розрахунок кількості необхідного обладнання?

Вячеслав Степанчук: Якщо говорити про монтаж елеваторного обладнання, а саме силосів, то кожен підйомний пристрій на майданчику повинен відповідати певній низці умов. Він має бути розрахований, сконструйований та виготовлений на потрібне навантаження, пройти випробування, мати повний комплект конструкторської документації та паспорт. 

Або ж підйомні талі. Ми, наприклад, не користуємося китайськими талями, тому що вони дуже погано себе зарекомендували. У нашому парку інструментів — тільки фінські та австрійські талі, які дуже добре працюють, щорічно обслуговуються, проходять повірку і паспортизацію. Це теж є елементом надійності монтажу. Якщо клієнт наймає професійну організацію, він може у неї запросити паспорти на все підйомне обладнання, яке використовується. Адже на цьому обладнанні в буквальному сенсі може висіти кілька мільйонів. 

Крім того, на кожен етап будівництва, згідно з чинним законодавством, має бути розроблено проєкт виконання робіт (ПВР). У нашому штаті підрозділу є головний інженер проєктів, який має відповідний сертифікат проєктувальника, і ми будь-який будівельний об'єкт обов'язково супроводжуємо ПВР, де прописується кількість необхідних талів, кількість людей, потрібної техніки і всі необхідні норми та правила охорони праці. Зазвичай дрібна будівельна організація, яка, як ми говоримо, працює «за недорого», цього не має. А багато клієнтів, на жаль, навіть не знають, що таке ПВР.

Ви говорили, що загалом на безпосереднє будівництво елеватора потрібно мінімум 6 місяців. А скільки часу займає монтаж, наприклад, силосу? Скільки працівників для цього потрібно?

Вячеслав Степанчук: Взагалі монтаж елеваторного обладнання, за умови, що його роблять професіонали, — це дуже швидкий процес. Наш підрозділ — близько 100 професійних монтажників. У нас є досвід монтажу силосів діаметром 27,5 метра на 22 яруси, коли ми дві такі ємності зібрали за місяць. Тобто 15 днів на монтаж одного силосу такого обсягу — це дуже швидко. 

За грамотного планування і правильного підходу до організації будівництва можна дотриматися абсолютно всіх термінів монтажу елеваторного обладнання. Хоча це все дуже індивідуально. Є об'єкти, для реалізації яких достатньо і 6 працівників, щоб робота йшла швидко, а на деякі необхідно 30 або й 50. 

Склад бригади для монтажу силосів визначається кількістю підйомних талів. Згідно з інструкцією з монтажу, на кожному підйомному механізмі має стояти один монтажник. Відповідно, якщо ємність має 10 талів, то це мінімум 10 осіб. Так, на початкових етапах, поки триває процес складання даху, підготовка, складання естакади, якихось вузлів, то може бути і менша кількість людей. Але найважливіший, найскладніший процес у монтажі — це його підйом, адже необхідно забезпечити рівномірність, щоб не допустити аварії. На цей процес потрібна кількість людей дорівнює кількості підйомних талів +1 мінімум. 

Тому, якщо клієнт бачить, що у нього ємність діаметром 20 метрів, яку піднімає 10 осіб 20-ма підйомниками, це для нього має бути сигналом про те, що щось іде не так. Адже, ще раз наголошу, нерівномірний підйом тягне за собою неправильне позиціонування деталей. Як наслідок, обладнання може бути зібрано неякісно.

Як фермеру обрати монтажну бригаду? На що в першу чергу звертати увагу?

Вячеслав Степанчук: Належну увагу потрібно приділити вибору саме монтажної бригади, а не монтажної організації. Поясню: дуже багато монтажних організацій не мають постійного штату співробітників, вони наймають бригади від сезону до сезону. Тож, маючи, припустимо, класних монтажників цього року, організація може не працювати з ними наступного. 

Відповідно, обираючи монтажну організацію, важливо розуміти, хто буде будувати, яка саме бригада. Ім'я у монтажної організації може бути абсолютно велике і могутнє, але може бути так, що приїдуть некваліфіковані фахівці та зберуть обладнання неякісно.

Найнадійніше — винаймати для монтажу бригаду від заводу-виробника, адже саме виробник як ніхто інший зацікавлений у тому, щоб його обладнання зібрали якісно. Наприклад, кожен наш співробітник проходить стажування, він завжди комунікує з нашими досвідченими монтажниками. Це дозволяє нам збирати і формувати професійні бригади під кожне завдання. 

Наскільки важлива роль шеф-монтажника та технічного наглядача під час будівництва елеватора?

Вячеслав Степанчук: Згідно з чинним законодавством, будь-який процес будівництва (не тільки елеваторного) має супроводжуватися сертифікованим технічним наглядом. От тільки проблема в тому, що технічних наглядачів у сфері монтажу саме обладнання не існує, їх просто не навчають цьому. Тому клієнту необхідно укласти договір із заводом-виробником щодо надання послуг із шеф-монтажу. 

Організувавши тандем «шеф-монтажник – технічний нагляд», призначивши ще додатково власного технічного наглядача-інженера, замовник може бути впевненим у тому, що обладнання зберуть якісно. Тільки шеф-монтажник від заводу-виробника знає всі нюанси і тонкощі монтажу свого обладнання. Він також має постійну комунікацію з технічним та монтажним відділами, може завжди отримати правильну, а головне — кваліфіковану допомогу. 

Замовник, який не є фахівцем у галузі монтажу, не може перевірити, наскільки якісно виконана робота. Це просто неможливо. Адже людина, яка не вміє стригти, не може підстригти іншу людину. Точніше, може, але як це буде виглядати — всім зрозуміло. Тут те ж саме. Я завжди кажу: контролю багато не буває. Тому навіть якщо так сталося, що не вийшло найняти шеф-монтаж, то завжди можна викликати фахівця від заводу-виробника. Хоча б на кілька днів, щоб він проконсультував, подивився і виявив хоча б ті помилки, які видно візуально. 

Завершальним етапом перед запуском елеватора є пусконалагоджувальні роботи. Наскільки це важливий та необхідний процес?

Вячеслав Степанчук: Це дуже важливий процес, яким, на жаль, часто нехтують і потім мають певну низку проблем. Звичайно, зібравши ємність, поставивши норію, підключивши самоплив, можна вже теоретично почати завантажувати зерно. Але ми вважаємо, що запускати елеваторне обладнання без повного циклу пусконалагоджувальних робіт — це дуже груба помилка, адже тільки під час нього можна виявити всі дрібні похибки монтажу, недоліки, зрозуміти, якщо десь щось недостатньо змащене чи не відрегульоване. У процесі пусконалагодження перевіряється вся робота обладнання: як натягнуті тягові органи, ланцюги, стрічки, чи немає сторонніх вібрацій, шумів у привідних механізмах, чи відрегульовані всі клапани, кінцеві датчики. 

До того ж, коли під час процесу пусконалагоджувальних робіт є представник заводу-виробника, монтажна організація, електрик, необхідні слюсарі, то персоналу елеватора можна з'ясувати всі нюанси у цих фахівців. Якщо цього всього не робити і сподіватися на «авось» — будь-яке нове обладнання, звісно, спочатку працюватиме, але якщо в ньому буде недостатньо мастила, якщо не контролювати стан підшипникових вузлів, вібрацій, сторонні шуми, воно в один прекрасний момент просто зламається. Тож цим процесом краще не нехтувати, як і подальшим своєчасним обслуговуванням елеваторного обладнання. 


Світлана Яценко, AgroPortal.ua