Нові виклики УКАБ: якими будуть наступні два роки для асоціації та сектору

Петре, чи було для вас простим рішення стати очільником асоціації, яка має суттєвий вплив у країні? Чи були сумніви?

Петро Мельник: Очолити УКАБ — це шанс здійснити необхідні кроки для розвитку агропродовольчого бізнесу в Україні з професіоналами. Оскільки це виборна посада, то я не був упевнений на всі 100%, що президія проголосує за мене. Та коли дізнався результат, вагань не було.

Вже 4-й рік поспіль я входжу до президії асоціації, розумію, як вона працює, в якому напрямі рухається, поділяю думки основних активних членів УКАБ.

Звісно, розумію, що буде певне додаткове навантаження, і вже працюю над тайм-менеджментом, перелаштовую свій графік роботи. Це велика відповідальність, але відчуття нових викликів мене завжди надихає.

Раніше, будучи членом УКАБ, чи бачили ви напрями, які, на вашу думку, потрібно було доповнити? Чи будете зараз, уже на чолі УКАБ, впроваджувати зміни в питаннях структури, позиціонування, можливо, зміни векторів пріоритетів?

Петро Мельник: Напрями для покращення є завжди. Це об’єктивна реальність, тому що ми живемо в динамічному світі. Завжди можна подивитися на той чи інший процес і подумати, що можна по-іншому зробити, вдосконалити, допрацювати.

Втім, сказати, що були якісь речі в діяльності УКАБ, які категорично не співпадали з моїм баченням, не можу. В президії асоціації мені дуже імпонує манера прийняття рішень — вона колегіальна, але консенсусна. Тобто ми настільки тісно між собою спілкуємося та поважаємо один одного, що прислухаємося до думки кожного.   

Звісно, є психологічні речі, коли мій психотип чи емоційний стан підказує, що можна щось удосконалити. Але в цілому я дуже задоволений тим, що УКАБ зробив за час свого існування.

Тож будемо продовжувати рухатися в тому ж ритмі за вже обраними напрямами, але додамо експериментів. У нас з’явилася нова посада віцепрезидента, яку обійняла Катерина Рибаченко. Тому розраховую на її енергійність, наші спільні з президією ідеї та нові гармонійні рішення.

Катерино, раніше в УКАБ не було віцепрезидента. Чи не є це для вас подвійною відповідальністю?

Катерина Рибаченко: Насамперед для мене це честь і величезна відповідальність. Моя роль — допомагати новообраному президенту УКАБ, всій команді клубу та членам президії мати кращу комунікацію та встигати робити більше корисних справ. Усвідомлюю, що ця роль вимагає багато часу, тому для мене це означає, що я ще більше працюватиму.

В президії УКАБ я вже 5-й рік, і в нас вибудувана структура — кожен її учасник приділяє стільки часу і сил нашим спільним справам, скільки може, та долучається до діяльності асоціації, ініціатив, і разом ми рухаємося вперед.

До цього часу я брала доволі активну участь у питаннях прийняття земельної реформи, боротьби із монополіями на ринку добрив та газу, пропагувала Україну на світових ринках агропродовольчої продукції. Я й надалі продовжуватиму займатися цими справами, приділятиму більше часу саме команді УКАБ. Ми вже намітили декілька напрямів, за якими хочемо підсилитись, яким питанням приділити більше уваги. Цього року, наприклад, маємо величезну проблему із залізничною логістикою, тож вирішили сформувати окрему команду, щоб покращити ситуацію для агровиробників у наступному році.  

УКАБ буде виступати з пропозиціями та долучатися до всіх змістовних і корисних ініціатив, які уряд і держава запроваджують заради того, щоб аграрний сектор рухався вперед. Проблем в Україні багато, але об’єднаними зусиллями можна їх вирішити

Петре, які першочергові завдання ставите перед собою як президент УКАБ?

Петро Мельник: Насправді президент має дуже обмежений функціонал. Це свого роду політична фігура, яка презентує думку більшості. Є щомісячні зібрання президії УКАБ, процедура прийняття рішень.

Однією із задач для себе вбачаю збільшення частоти зустрічей членів президії, за можливості по-іншому влаштувати та розширити партнерські формати. Крім того, плануємо збільшувати кількість учасників УКАБ, але при цьому не втрачати їхню якість.

Також доноситимемо до суспільства і влади позицію, що ми — не лише об’єднання великих компаній, а асоціація, яка несе цінності для всієї аграрної галузі.

Це доволі велика відповідальність. З чого плануєте розпочати роботу?

Петро Мельник: У нас є робота, яка ведеться спільно з аграрним комітетом Верховної Ради та профільним міністерством із питань ринку землі, реєстрації ЗЗР, добрив, нововведень, пов’язаних із підвищенням вимог до автотранспорту. Є питання зі всього спектру, якими команда УКАБ продовжуватиме займатись.

Моїми першими кроками буде предметна розмова з командою, оскільки як член президії я не дуже занурений «в кухню» асоціації. Тож для початку потрібно буде з’ясувати питання, які слід донести до президії.

Також планую відпрацювати та провести додаткові зустрічі, щоб презентувати наше бачення більшому колу учасників, які приймають рішення.

Збираюсь попрацювати з Алексом Ліссітсею, щоб перейняти його досвід і бачення. Сподіваюся, що він теж буде долучатися до УКАБ як радник, член президії.

Крім того, на початку 2022 року планую презентувати членам президії та команді бачення стратегії та розвитку УКАБ на найближчі два роки. Адже, як і в бізнесі, я маю зрозуміти цілі, узгодити їх і окреслити шлях реалізації.

Катерино, як ви загалом оцінюєте роботу УКАБ та що нового хотіли би впровадити чи змінити в асоціації, підходах до роботи?

Катерина Рибаченко: Насамперед зазначу, що УКАБ як клуб відбувся завдяки особливим людям, які були і є зараз. Це надзвичайна команда професіоналів, які не тільки зосереджені на бізнесі чи власній справі, а своїми діями рухають аграрний сектор і взагалі країну вперед.

УКАБ стояв пліч-о-пліч із державою в найгірші часи та в часи успіхів, ми завжди були конструктивними і намагалися допомогти. Навіть якщо взяти питання ринку землі, УКАБ працював над ним не один рік, проводячи інформаційну політику, роз’яснювальну роботу серед груп впливу та на місцях, роблячи дослідження, презентації, порівняння із кращими світовими практиками. Ми отримали гарний результат і дійшли консенсусу як у суспільстві, так і у владі, серед асоціацій та бізнесу. Це наша спільна перемога, де УКАБ відіграв величезну роль та показав свою спроможність вести діалог, знаходити компроміс і рухати країну в правильному напрямі. 

Ми з Петром Мельником маємо намір наступні два роки підтримувати той високий рівень асоціації, який вона має, адже все, що зробив Алекс Ліссітса за 14 років, не можна втратити. Сьогодні в УКАБ точно не потрібно щось кардинально змінювати, однак клуб потрібно спрямовувати вперед: залучати більше членів, більше популяризувати те, що ми робимо, бути більш активними.

У чому полягає унікальність УКАБ як асоціації? Які особливості глобальної стратегії?

Петро Мельник: Найперше — це її засновник Алекс Ліссітса, його цілісність і драйв. Саме він створив «Український клуб аграрного бізнесу» — механізм, який нам потрібно зберегти і далі розвивати.

Унікальність УКАБ також у людях, цінностях, існуючих правилах. Ще одна важлива цінність асоціації — це можливість впливати на рішення в галузі.

Катерина Рибаченко: Додам, що особливість УКАБ — у надзвичайній команді й уже існуючій історії успіху.

Від інших асоціацій нас відрізняють цінності, розуміння, що Україна має рухатися в прогресивному напрямі, й іншого шляху ми не розглядаємо. Ми прагнемо, щоб Україна примножила свої успіхи в агросекторі, щоб саме здоровий агросектор виштовхнув нас на новий рівень поваги та важливості у світі.

Також нашою унікальністю є селективний підхід до членів УКАБ. По кожному новому члену в нас проводиться окреме голосування всіх членів наглядової ради. Наскільки мені відомо, в жодній іншій асоціації не використовують таких підходів, що кожен член правління має право вето.

Які переваги та можливості отримують компанії, які стають членами асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»?

Петро Мельник: Це залежить від специфіки роботи компанії, особливості керівника чи людини, яка приймає рішення. Питання в тому, як ти сприймаєш можливості та чи вмієш їх використовувати. Можу сказати зі свого досвіду, що УКАБ — це 100-відсоткова можливість.

Зараз в Україні відбувається досить багато змін саме в аграрній галузі, і дуже важливо бути в курсі всього, отримувати експертну оцінку чи допомогу, заводити корисні знайомства. Можливо, ми не усвідомлюємо цінність цього, але сільгоспвиробникам потрібно спілкуватися не лише з представниками регіонального рівня, але й мати можливість отримати додаткову цінність чи досвід, ширше подивитися на галузь.

УКАБ сьогодні — це унікальний обмін досвідом. Учасники можуть контактувати напряму або через потужні та ексклюзивні конференції, які проводить асоціація. Вважаю, що це велика перевага, коли не потрібно витрачати час на пошук контактів.

Ще однією великою перевагою є екскурсії з обміну досвідом, можливість відвідати найбільші світові виробництва. Тобто це ціла інтерактивна мережа, яка взаємодіє між собою. 

З досвіду скажу: щонайменше 30 важливих контактів ми отримали саме завдяки УКАБ.

Ще одна важлива функція, яка працює, — це доступ до експертизи. Наприклад, цього року відкрився ринок землі, і УКАБ провів багато потужних круглих столів, на яких були відпрацьовані всі проблемні питання. Ми побачили, наскільки це дієво і як чітко впливає на законотворчу діяльність.

Наразі в Україні низький рівень толерантності відносин влади та бізнесу, і УКАБ має донести, що агробізнес — це 20% ВВП, значні податки та велика відповідальність

Петре, ви людина з бізнесу. Чи можна застосовувати бізнесові методи управління, підходи в управлінні асоціацією?

Петро Мельник: Якщо ми говоримо про управлінський досвід, то він однаковий — це постановка цілей, їх аналіз, підбір і робота з командою. Все залежить від площини, обов’язків та повноважень, які існують.

У даному випадку, вважаю, мій управлінський досвід стане в нагоді.

Можливо, в мене є певні прогалини в розумінні окремих ніш галузі, і з цим потрібно буде попрацювати.

Катерино, на ваш погляд, чи відрізняється стиль управління чоловіка і жінки?

Катерина Рибаченко: Нещодавно, до речі, слухала лекцію в Українській академії корпоративного управління (UCGA) на цю тему від професора Людо Ван дер Хейдена, де він розповідав і пояснював через історичну призму, чому існує ця відмінність. Жінки з давніх-давен займалися організацією побуту, вихованням дітей, домовлялися та налагоджували стосунки. У чоловіків була зовсім інша роль — сильного завойовника, з каменем, палкою, рушницею в руках. Тож якщо вірити професору, то концепція win-win історично притаманна більше жінкам. Якщо дивитися з цього погляду, то саме компромісні рішення жінкам приймати легше.

Але з часом межі вже стали досить умовними. Приємно відмітити, що жінок в агро більшає. Коли я вперше потрапила в «Агро Регіон», там були здебільшого здоровезні чоловіки, а зараз з’явилося багато тендітних жінок, вони працюють на різних напрямах, зокрема й на керівних посадах. При цьому традиційно вважається, що аграрний бізнес — це чоловіча справа.

Якщо переносити це на УКАБ, то там зібралися люди подібної психології та поглядів на життя, тому, незважаючи на всі відмінності, ми навчилися домовлятися і знаходити консенсусне рішення, коли всі виграють від цього. Це дуже важливо.

Який свій проєкт ви вважаєте найуспішнішим?

Петро Мельник: Agricom Group, яким я зараз живу. Це наше спільне надбання, яке для мене є найуспішнішим проєктом. Хоча від партнерів інколи чую, що можна було й краще.

Взагалі в мене було багато проєктів — близько 30. Одночасно я підтримую 3-5 проєктів, і для мене це комфортно.

Що для вас значить команда і якою вона має бути?

Петро Мельник: Команда — це перш за все люди, які розділяють спільні цінності. Також вони мотивовані на роботу разом. До речі, зараз це для мене є ключовим матеріалом, над яким я працюю, щоб зрозуміти, як правильно вибудовувати всі командні процеси. Однозначно, що має бути «хімія».

Команда — це те, що обов’язково пов’язано з результатом. Тобто якщо існує ціль, то існує шлях її реалізації.

Яке ваше бачення майбутнього розвитку УКАБ?

Катерина Рибаченко: В Україні часто, мені так здається, великий бізнес схильні демонізувати як суспільство, так і, на жаль, держава. А УКАБ — це асоціація, до якої входять досить великі підприємства, тому саме роз’яснювальна робота надважлива: про те, що прозорий бізнес — це добре, це робочі місця, це податки, підприємницький дух, інновації, розвиток — все це рушійна сила нашої економіки. Тож роль УКАБ величезна, та цілі або KPI для нас разом із Петром Мельником — це залучення нових членів. До речі, хочу наголосити, що перед тим як увійти до УКАБ, компанії проходять жорсткий контроль, і всі члени асоціації мають впевнитися в тому, що ця компанія поділяє наші цінності й погляди на майбутнє. Тому будемо шукати нові компанії з правильними цінностями, допомагати тим, хто хоче приєднуватися до УКАБ, і робити все, щоб асоціація була потужною та зростала далі.

Що вас мотивує і надихає в роботі?

Петро Мельник: Взагалі, я надихаюсь людьми. Це риса, мабуть, із дитинства. Завжди значущі зміни в моєму житті були пов’язані зі знайомством із цікавими людьми, які робили щось інакше, не так, як я. Намагався зрозуміти, чому і як, копіював деякі речі, вдосконалював свої вміння.

Моя еволюція — це еволюція людини, яка за 43 роки життя зустрічала багато порядних і яскравих особистостей та намагалась від кожного щось перейняти.

Це дійсно надихає, адже ти завжди бачиш, що є куди рухатись вперед і є бажання це робити.

Катерина Рибаченко: Надихати буде виклик і висока планка, яка вже задана. В нас зараз дуже складна місія, адже у всіх є певні очікування. Вже є концепт, і він працює багато років, і для нас це величезний виклик, що є основним драйвером, який спонукатиме нас працювати більше в рази і досягати нових успіхів. УКАБ — це надзвичайно потужна і вагома організація, і в ній поважні люди, тож ми не можемо їх підвести.

Чи є у вас хобі й чи вистачає на нього часу?

Катерина Рибаченко: Весь свій вільний час я працюю, мені це дуже подобається (сміється). Але якщо серйозно, то людина повинна мати вільний час для себе, щоб подумати, відійти в сторону, переосмислити. В цьому допомагають мандрівки, поїздки до інших країн, досвід спілкування з іншими людьми.

До речі, до ситуації з пандемією разом із УКАБ ми кожні три місяці виїжджали в різні місця, щоб переключитися і надихнутися новими ідеями.

Ще я цікавлюсь мистецтвом, підтримую українських молодих художників, адже сучасне мистецтво — це дзеркало нашого суспільства і те, що ми залишим майбутнім поколінням. Окрім того, три роки тому я відкрила для себе, що в Україні більше 100 тисяч дітей живуть в дитячих будинках-інтернатах, і при цьому лише 5% із них не мають живих батьків. Мене це шокувало, адже в інституціональних державних закладах діти зовсім не отримують батьківської любові, не мають родинного затишку і, виходячи в доросле життя, вони соціально не адаптовані. Тому я беру участь у волонтерських організаціях, які займаються соціалізацією таких дітей та працюють над реформою ДІ (Деінституалізації), адже діти — це наше майбутнє та оцінка того, хто ми є та куди йдемо.

Петро Мельник: Моє хобі пов’язане з усамітненням — це йога, медитація, читання книжок. Витрачаю на це щодня по 1,5 години.

Також тривалий час захоплююсь нумізматикою, збираю монети, які в різні періоди ходили на території України. Саме через монети я переусвідомив історію України.

Щодо соціальної діяльності, то я є учасником клубів, де долучаюсь до різних проєктів. Наприклад, в СЕО club у нас є надзвичайний проєкт, який орієнтований на допомогу дітям із малозахищених сімей.

Якщо ти нічого не віддаєш, немає сенсу щось накопичувати, і взагалі втрачається прив’язка, де ти існуєш і навіщо

Ви успішні керівники, досягнули значних висот у агросфері, є одними з найуспішніших топ-менеджерів країни. Назвіть правила, які допомагають бути ефективними.

Петро Мельник: Я взагалі не вважаю себе успішною людиною, тому що це розмите поняття. Хтось, дивлячись на мене, вважає мене успішним, а дехто думає, що можна зробити мою роботу набагато краще. Тож про себе можу сказати, що я щаслива людина, оскільки займаюся тим, що мені приносить кайф.

Серед правил можна виокремити наполегливість, постійний розвиток, вміння домовлятися та поважати іншу точку зору. До цього ще потрібно додати шанс і можливість ним скористатися.

Катерина Рибаченко: Я прихильниця того, що потрібно відмічати та святкувати кожен успіх, навіть маленький. Це додає сил і надихає рухатись далі. Взагалі я вірю в досягнення успіху завдяки людям. Наприклад, всі досягнення компанії «Агро Регіон» стали можливими виключно завдяки людям. Мені дуже пощастило з ними, кожен член команди — це зірка, кожен феноменальний у своєму напрямі. Тому я дуже багато задач делегую, і люди беруть на себе відповідальність за прийняття рішень. 

Також вважаю, що ми всі повинні постійно навчатися. Для мене найбільший кайф, коли в компанію приходять молоді люди, які знають більше за мене, і це челендж. Тому вчитися, прогресувати, бути допитливим, працювати над собою, бути кращою копією себе вчора і бути на позитиві — це мої правила для досягнення успіху.

Дякую за щиру розмову. Успіху та натхнення вам у роботі!

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua