Цього сезону Ігор Б’ялковський задумався про серйозний збут женьшеню вже на промисловій основі, адже зібрав понад 100 тис. насінин, і тепер є можливість розширити площі.
«Цього року отримав корені розміром 5-10 см, а наступного буде вже від 20 см. Зараз наземна частина вже відсохла, до морозів корінь женьшеню потрібно викопати, сортувати і закласти на зберігання в пісок, адже саме він найкраще зберігає всі властивості», — розповідає Ігор Б’ялковський.
Поки під женьшенем він має три сотки, але як тільки знайде збут, відразу збільшуватиме площі.

1 долар за 10 насінин
Займатися женьшенем Ігор Б’ялковський почав не просто так, а, можна сказати, спонукали невдачі. В пошуках кращого життя він поїхав за кордон, але й там не склалося.
«Я багато чого переосмислив, зрозумів, що там українцям зовсім не солодко живеться, і не від доброго життя вони туди їдуть. І в мене зародилось величезне бажання жити і розвиватись у своїй країні. Випадково прочитав у газеті про женьшень, який ще називають коренем життя. Загорівся спробувати виростити і перевірити, чи все то правда, що пишуть про цю рослину та її цілющі якості. З цією ідеєю й повернувся до України», — розповідає Ігор Б’ялковський.
Маючи 25-річний досвід роботи в тепличному господарстві, він вирішив вирощувати женьшень у теплицях, адже це теплолюбна рослина.
Першою справою був пошук насіння — замовив його з Індії за ціною $1 за 10 насінин. Зараз же, зібравши, як вже було сказано, понад 100 тис. насінин, пропонує якісне насіння женьшеню за доступними цінами: від 100 шт. — 1,50 грн/шт., від 500 шт. — 1,30 грн/шт., від 1000 шт. — 1,00 грн/шт. А це вдвічі дешевше, ніж вартість насіння з Індії.
Женьшень — родич томатів
«Технологічний процес вирощування женьшеню такий, як і в томатів, адже це рослини з однієї родини — пасльонових. Насамперед потрібно замочити насіння на 15-20 днів у спеціальному концентраті при кімнатній температурі, бажано до поодинокого виходу кільця з насіння.
Висіваємо в ґрунт у пропорції 1:1 з перегноєм із шириною міжрядь 5 см, а в рядку — 1,2 см. Накриваємо чорною або прозорою плівкою. Температуру, де мають показуватись сходи, потрібно підтримувати на рівні 20-25°С. Сходи можна побачити на 18-20-й день. Тиждень ще тримаємо під плівкою, щоб виправились сім'ядолі. Заносимо в теплицю пророщену розсаду, де підтримуємо температуру 18-20°С. До висадки в теплицю чекаємо, щоб з’явились перші два листочки висотою 10 см, тоді пікіруємо на дорощування», — розповідає про систему вирощування женьшеню Ігор Б’ялковський.
За його словами, висадка в теплицю відбувається за схемою 20:10 см. Він також наголошує, що дуже важливо вирощувати женьшень без хімії з великим органічним фоном.
«Ця рослина не потребує хімічних обробок, вона і так добре росте, головне — полив, але помірний. Не слід заливати рослину, тоді її цінність буде високою», — зазначає Ігор Б’ялковський.
За його розрахунками, собівартість вирощування кореня, враховуючи ризики, досить висока, проте корінь женьшеню він пропонує за такими цінами: 3 см — 60 грн, 5 см — 100 грн, 10 см — 200 грн.

Вирощування без пестицидів і гербіцидів
Женьшень, як і решта овочів, які вирощує Ігор Б’ялковський, повністю органічний, без застосування пестицидів і гербіцидів, бур'яни видаляються вручну.
«Протягом 20-25 років займався тільки органічним вирощуванням томатів без усілякої хімії й знаю різницю між помідором, який обробляється пестицидами і без них. Вона відчутна як у зовнішньому вигляді, так і в смакових якостях. Наприклад, вирощені за моєю технологією рожеві помідори в серпні продавалися по 40-50 грн/кг, а привозний тепличний помідор коштував 20-25 грн/кг», — розповідає Ігор Б’ялковський.
За його словами, органічної технології вирощування потребує і женьшень, щоб зберегти його лікувальні властивості. Зауважує, що здебільшого китайський женьшень вирощують на субстраті, з використанням мінеральної вати, у штучних умовах, що негативно впливає на якість кореня. Акцент роблять на товарний вигляд, спеціальними хімічними засобами вже в перший рік досягають великих розмірів кореня, незважаючи на головне — втрату лікувальних властивостей.
Власне виробництво облаштував, максимально наблизивши умови в теплиці до природних, за яких женьшень вирощують в Індії. Ігор Б’ялковський зізнається, що це дорога технологія, але воно того варте.
Про лікувальні властивості женьшеню він може розповідати годинами, адже має власний приклад: «Завдяки женьшеню я позбавився депресії, яка тривала 4 роки, значно покращилось самопочуття, набагато підвищилась працездатність».

Женьшень може бути українським
Як розповідає Ігор Б’ялковський, він хоче забезпечити якісним женьшенем українців, а головне — щоб цей корінь життя був їм доступний.
«Спочатку це був експеримент, але зараз я маю знання і досвід, тож можу вирощувати женьшень у промислових масштабах, а ще маю можливість реалізовувати корінь, насіння та ділитися досвідом», — зазначає Ігор Б’ялковський.
Розповідає, що до українських аптек постачають китайський женьшень, але не так багато. Тому, на його переконання, женьшень, вирощений в Україні, може «посунути» закордонний аналог і широко застосовуватися у фармакології.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Китайська компанія K2 TECH (Qogori) розпочала випробування робота для збору томатів у теплицях Європи. Розробка покликана допомогти виробникам подолати дефіцит робочої сили та знизити витрати на збирання врожаю.

Державне агентство розвитку туризму України (ДАРТ) спільно з експертами визначило п’ять українських сіл і селищ, що представлятимуть Україну у міжнародній ініціативі UN Tourism (туристична агенція ООН) — The Best Tourism Villages 2026.

Виробництво томатів на переробку в Україні поточного року очікується на рівні 550 тис. т. Це на 17% більше, ніж було зібрано минулого року.

Потенціал регіонів України у розвитку аквакультури та переробки рибної продукції обговорили представники державної влади, силових структур, закладів освіти та медицини, закупівельних організацій і підприємств рибної галузі під час виїзної наради до Хмельницької області.

На Бакоті з’явилися три нові туристичні маршрути для піших і веломандрівок. Тепер відвідувачі можуть ще зручніше досліджувати Дністровський каньйон, навколишні села та природні локації регіону.

У 2023 році Антон Іллючок, маючи досвід роботи в коптильні, запустив власне виробництво мʼясних делікатесів «М’ясоріг». В основі бізнесу — не просто копчення, а поєднання двох підходів: американського Smoked BBQ і традиційного українського на дубових дровах.

Туреччина зміцнює позиції на світовому ринку томатів і нарощує експорт, зокрема до України, яка увійшла до трійки найбільших імпортерів цієї продукції.

Сімейна екоферма «Щедрі лани», що розташована за 10 км від Вінниці, розвиває переробку та робить ставку на створення нішевих продуктів із доданою вартістю. Зокрема, у господарстві виготовляють в’ялені томати та сливи в олії з власної сировини.

Б’юті-майстриня Маргарита Козаченко у 2023 році відкрила сімейну екоферму «Перепілочка» на Полтавщині. Вона одразу зрозуміла, що ключ до стабільності — це повний контроль виробничого циклу: від власної інкубації перепелів до виробництва кормів. Завдання на найближчі роки — стати енергонезалежним господарством.

У селищі Біла Криниця на Житомирщині працює одна з небагатьох в Україні промислових гідропонних ферм, яка пройшла шлях від сервісу доставки зелені до повноцінного виробництва, орієнтованого на HoReCa та торговельні мережі.