Аналітика

У 2022 році виробники яблук зібрали понад 600 тис. т продукції, але її якість була не найвищою, тож велика частина реалізовувалась максимально швидко через активізацію бойових дій на початку сезону. Водночас десертних яблук стало менше — через дощі й гради восени 2022 року їх зібрали 250-280 тис. т, а у 2021-му цей показник становив 380 тис. т.

В умовах експортних обмежень аграрії України розглядали різні варіанти диверсифікації діяльності, зокрема і за рахунок розширення посівів круп’яних і зернобобових культур.

За даними International Dairy Foods Association, споживання морозива в Україні коливається в межах 2-2,5 кг на людину в рік. Ця цифра не змінюється вже давно. Причина криється у відсутності культури його споживання.

Найбільший вплив на олійну галузь в Україні спричиняють втрата сільськогосподарських територій, постійне блокування зернового коридору та заборона експорту агропродукції до пʼяти країн ЄС. Все це наслідки повномасштабного вторгнення росії на територію України.

Агропродовольчий сектор України, попри війну, залишається інвестиційно привабливим через наявні природно—кліматичні умови, накопичену експертизу та кваліфіковані кадри, відносно низьку вартість основних факторів виробництва (землі та робочої сили), розвинену логістику, орієнтацію на експорт, високий попит на продукцію на міжнародних ринках та близькість до європейського ринку.

Висока ціна на продовольство у світі протягом останніх років спонукала аграріїв до збільшення обсягів виробництва. Надлишок пропозиції вже тисне на глобальний ринок.

Експортно орієнтований та стабільний за ціною — ці фактори підштовхнули аграріїв минулого року збільшити посіви ріпаку під урожай 2023 року. Загалом площі під ріпаком в Україні зросли на 8-15% за рахунок часткового зменшення посівів зернових та кукурудзи. Та після введення заборони на імпорт 4-х товарів, зокрема й ріпаку, до Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини постало питання: куди українським агровиробникам продати ріпак нового врожаю.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну ринок землі завмер: не можна було укладати угоди, оскільки не працювали реєстри. З травня 2022 року почалося поступове відновлення операцій за звичним механізмом. За цей час ринок активізувався, попит перевищує пропозицію, а подекуди інвестори готові викласти до 148 тис./га.

Руйнування пасік, скорочення виробництва, обмежена кочівля, неможливість експортувати солодкий продукт морем — це лише частина проблем, з якими зіштовхнулися пасічники та експортери меду з початку війни рф проти України.

У новому сезоні в Україні планують запуститися понад 30 цукропереробних підприємств. Частина з них йдуть назустріч фермерам, які хочуть займатися цукровим буряком, та вже підписують форвардні контракти. Але неочікувано з’явився бар'єр у вигляді зупинки експорту українського цукру до однієї з найбільших країн-імпортерів цього продукту в ЄС.

Логістика «з’їдає» значну частину прибутків аграріїв. Її рівень у ціні реалізації збіжжя зріс до 40% з довоєнних 15%. Від часу роботи зернового коридору ситуація дещо покращилася, але питання лишається критичним.

Вітчизняні виробники органічної продукції, попри повномасштабне вторгнення й усі складнощі та ризики, продовжують працювати. За результатами 2022 року органічний сектор зміг показати позитивну динаміку постачань продукції за кордон. Зростання експорту до країн ЄС та Швейцарії в такий непростий для України рік склало майже 15%.

Українська молочна промисловість завжди була експортно орієнтованою. Проте під впливом зниження пропозиції молока та інших чинників останніми роками обсяги експорту стабільно знижувалися. А от з початком війни експорт став просто порятунком для галузі.

Площі цибулі в ЄС у 2022 році скоротилися на 9%, відповідно, знизилося й виробництво овочу. В Україні з 46 тис. га зібрали 732 тис. т цибулі, що майже на третину менше за врожай 2021 року. Вітчизняної цибулі вже не вистачає, тож експерти прогнозують імпорт не менше 120 тис. т.

Поголів’я ВРХ в Україні стрімко скорочується. До кінця 2022 року прогнозується, що кількість корів сягне рекордно низького рівня — 1,39 млн голів. Це найменший показник за все існування України, адже навіть у післявоєнний 1946 рік нараховувалося 4,3 млн корів.

Наразі в Україні через систематичні ракетні обстріли рф існують високі ризики порушення енергопостачання. І хоч для підприємств критичної інфраструктури діє потенційна програма від донорів на постачання генераторів, гостро стоїть питання в кількості потрібного для роботи палива. Виробники підрахували, що електроенергія, отримана за використання генератора, коштує в 2,4 раза більше, ніж електрика з мереж.

Аграрії під осінню посівну кампанію закупили лише 25% добрив групи NPK від потреби. Навесні можна очікувати, що використання азотних добрив скоротиться до 35% від рівня закупівлі 2021 року, тобто просідання становитиме близько 70%. Потреба в добривах нікуди не зникла, а такий спад пояснюється просто — фермери не можуть купувати за такими цінами.

Через війну та окупацію окремих областей в Україні суттєво скоротилося використання ЗЗР. Аграрії, не маючи достатньо оборотних коштів, змушені були зменшувати внесення агрохімії на третину порівняно зі звичними технологічними картами. За оцінками експертів, це призвело до просідання ринку в натуральному вимірі на 23,4%.

Для українців гречка є індикатором стабільності. За найменшої ознаки кризи вона найпершою зникає з полиць магазинів і в рази зростає в ціні. За останній рік гречка подорожчала вдвічі, демонструючи постійні стрибки цін, але експерти заспокоюють: після збору нового врожаю ціна на продукт стабілізується.

Війна та блокування морських портів значно вплинули на олійну галузь: відбулося суттєве скорочення переробки соняшнику. Як результат — олії було експортовано вдвічі менше від прогнозованих обсягів; зі 100 заводів наразі працює лише 15; значно зросли обсяги експорту соняшнику. Експерти одноголосно заявляють: якщо не запрацюють порти, Україна втратить місце на світових ринках.