Аналітика

Логістика «з’їдає» значну частину прибутків аграріїв. Її рівень у ціні реалізації збіжжя зріс до 40% з довоєнних 15%. Від часу роботи зернового коридору ситуація дещо покращилася, але питання лишається критичним.

Вітчизняні виробники органічної продукції, попри повномасштабне вторгнення й усі складнощі та ризики, продовжують працювати. За результатами 2022 року органічний сектор зміг показати позитивну динаміку постачань продукції за кордон. Зростання експорту до країн ЄС та Швейцарії в такий непростий для України рік склало майже 15%.

Українська молочна промисловість завжди була експортно орієнтованою. Проте під впливом зниження пропозиції молока та інших чинників останніми роками обсяги експорту стабільно знижувалися. А от з початком війни експорт став просто порятунком для галузі.

Площі цибулі в ЄС у 2022 році скоротилися на 9%, відповідно, знизилося й виробництво овочу. В Україні з 46 тис. га зібрали 732 тис. т цибулі, що майже на третину менше за врожай 2021 року. Вітчизняної цибулі вже не вистачає, тож експерти прогнозують імпорт не менше 120 тис. т.

Поголів’я ВРХ в Україні стрімко скорочується. До кінця 2022 року прогнозується, що кількість корів сягне рекордно низького рівня — 1,39 млн голів. Це найменший показник за все існування України, адже навіть у післявоєнний 1946 рік нараховувалося 4,3 млн корів.

Наразі в Україні через систематичні ракетні обстріли рф існують високі ризики порушення енергопостачання. І хоч для підприємств критичної інфраструктури діє потенційна програма від донорів на постачання генераторів, гостро стоїть питання в кількості потрібного для роботи палива. Виробники підрахували, що електроенергія, отримана за використання генератора, коштує в 2,4 раза більше, ніж електрика з мереж.

Аграрії під осінню посівну кампанію закупили лише 25% добрив групи NPK від потреби. Навесні можна очікувати, що використання азотних добрив скоротиться до 35% від рівня закупівлі 2021 року, тобто просідання становитиме близько 70%. Потреба в добривах нікуди не зникла, а такий спад пояснюється просто — фермери не можуть купувати за такими цінами.

Через війну та окупацію окремих областей в Україні суттєво скоротилося використання ЗЗР. Аграрії, не маючи достатньо оборотних коштів, змушені були зменшувати внесення агрохімії на третину порівняно зі звичними технологічними картами. За оцінками експертів, це призвело до просідання ринку в натуральному вимірі на 23,4%.

Для українців гречка є індикатором стабільності. За найменшої ознаки кризи вона найпершою зникає з полиць магазинів і в рази зростає в ціні. За останній рік гречка подорожчала вдвічі, демонструючи постійні стрибки цін, але експерти заспокоюють: після збору нового врожаю ціна на продукт стабілізується.

Війна та блокування морських портів значно вплинули на олійну галузь: відбулося суттєве скорочення переробки соняшнику. Як результат — олії було експортовано вдвічі менше від прогнозованих обсягів; зі 100 заводів наразі працює лише 15; значно зросли обсяги експорту соняшнику. Експерти одноголосно заявляють: якщо не запрацюють порти, Україна втратить місце на світових ринках.

За рік існування ринку землі в Україні його запуск фактично відбувся двічі — 1 липня 2021 р. та після початку повномасштабної війни. За цей час до обігу купівлі/продажу було залучено близько 1% від усієї площі сільгоспземель в Україні.

Від початку війни в Україні молочна галузь почала втрачати позиції, значно зменшилося виробництво молока-сировини внаслідок скорочення поголів’я ВРХ. Експерти ринку прогнозують, що в період воєнного стану кількість поголів’я буде й надалі знижуватися, а втримати переробні підприємства на плаву зможе лише експорт.

У споживчому кошику українців значне місце посідають крупи, оскільки понад 30% отримуваних калорій формується саме завдяки продуктам переробки зерна. Тож зрозуміло, що під час війни виробництво круп є першочерговим у формуванні продовольчої безпеки, адже, наприклад, відсутність гречки в торговельних мережах на багатьох українців діє як індикатор кризи.

Війна в Україні ускладнила процес забезпечення продовольчої безпеки, адже виробництво і доставка продуктів харчування в певні області стає справжнім випробуванням. Крім того, уповільнення бізнес-активності підприємств, подорожчання пального і ускладнена логістика стали причиною росту цін на продукти, яке по окремих групах товарів сягає понад 20%.

З початку вторгнення росії в Україну на світових зернових ринках ростуть ціни, і підстав для цього достатньо. Війна не дозволить провести посівну в Україні в повному обcязі, експорт практично зупинено, а чорноморські порти закриті. Головними тригерами ринків стали питання — коли припиниться війна і як швидко Україна відновить експорт.

Вторгнення росії в Україну закрило країнам Близького Сходу та Північної Африки доступ до чорноморського зерна. Воєнні дії призвели до зупинки відвантажень з українських портів, а фінансові санкції поставили під сумнів платежі за російську пшеницю, що додало ще один ризик для урядів у регіоні MENA, які вже борються зі збільшенням витрат на імпорт, економічними кризами чи конфліктами.

У межах проєкту «Індекс АПК. Тергромади» AgroPortal.ua побував у Сухополов'янській ТГ (Чернігівська обл.). За чисельністю населення вона є найбільшою сільською територіальною громадою Чернігівщини та посідає 4-те місце серед усіх тергромад Прилуцького району.

Родючі землі громади потрібно використовувати з користю для людей. Саме тому в Опішнянській ТГ (Полтавська обл.) вільні землі збирають «по клаптику» і обробляють власноруч, закладаючи сливові сади, будуючи теплиці. Це дає прибуток до бюджету, який в громаді регулярно перевиконується, і роботу для селян.

1 січня 2022 р. виповнилося шість місяців ринку земель сільськогосподарського призначення. За цей час сукупний обсяг сільгоспземель у обігу склав 0,375% від їхньої загальної площі в Україні, а загальний обсяг проданих ділянок — 5,2 млрд грн.