Аналітика

В Україні станом на початок грудня обмолочено 92,6% соняшнику. Однією з основних причин, чому врожай досі частково залишився в полях, є небезпека на прифронтових територіях.

У лютому 2025 року між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами була підписана Угода про безмитну торгівлю, проте процедури визнання ще тривають. Наразі діє єдина ставка мита на молочну продукцію — 5%, ПДВ — 5%.

Найбільші гравці світового ринку бобових цього року зібралися на AgroFood Summit у Туреччині. Мерсін як місце зустрічі обрали не випадково, адже в цьому місті знаходиться понад 70% турецької промисловості з переробки бобових культур, а це понад 250 компаній.

Запізнілий старт через холодну весну, знищені морозами плантації та гострий брак працівників — такі особливості цього сезону ягідних культур в Україні. Проте, незважаючи на кліматичні виклики, ягідництво є прибутковим напрямом з огляду на стабільний попит як на свіжому ринку, так і для переробки.

Якісного борошномельного зерна озимої пшениці не вистачає на ринку. Такі підсумки збиральної кампанії 2025 року. Це критично для переробників, відповідно, якість хліба може погіршитися.

Погодні умови цього року значно зменшили урожайність олійних, маржинальність виробництва падає. Водночас потужності з переробки відновилися до довоєнного рівня, продовжують будуватися нові заводи. Сировини катастрофічно не вистачає, а прогнози на наступний рік для олійних теж невтішні — аграрії скорочуватимуть площі через експортні мита та зміну клімату.

Жнива кукурудзи в Україні у розпалі, хоч темпи і відстають від минулорічних: на кінець жовтня було зібрано лише 40% площі. Головна причина повільного збору – складні погодні умови.

З часу введення експортного мита на ріпак і сою ліквідність ріпаку сповільнилась. Якщо до публікації так званих «соєвих правок» експерти аналітичної компанії Barva Invest оцінювали річний обсяг переробки ріпаку в 500 тис. т, то кожен місяць подібного режиму невизначеності додає до цього показника ще 200 тис. т. Цей ріпак лишається в країні, хоча міг би експортуватися.

У сезоні 2025-2026, за прогнозами незалежного цінового агентства ARGUS Media, врожай кукурудзи в Україні складе 31,3 млн т із площі 4,5 млн га, яку зазначено в Державній службі статистики.

З початком осені в Україні стартує новий сезон цукроваріння. Свою роботу розпочнуть 27 заводів, що планують виробити 1,5 млн т цукру. Основне завдання галузі — розробка експортної стратегії. Адже минулий сезон цукроваріння відзначився переорієнтацією експортних потоків з ринку ЄС на світовий ринок.

Пшениця, ріпак і соя знайдуть своїх покупців та переробників. Основним викликом для трейдерів стане розподіл валу кукурудзи, якій складно конкурувати з дешевим американським зерном.

Українські аграрії останніми роками нарощували виробництво ріпаку, адже ця культура забезпечувала високу рентабельність, і погодні умови сприяли збільшенню виробництва. Але цього року погода підвела: посуха восени та весняні заморозки вплинули на кількість і якість культури.

Жнива цьогоріч розпочалися із затримкою на 2-3 тижні з великими розривами між регіонами. Тому на початку липня і обсяги експорту були незначні: стоки попереднього періоду вивезені, а нових немає.

1 липня розпочався аграрний сезон 2025/2026. На українських полях активно зростають культури нового врожаю. За прогнозами Української зернової асоціації (УЗА), виробництво зернових і олійних сягне 83 млн т, що на 4 млн т більше, ніж попереднього сезону. Водночас експорт зросте на 3,3 млн т і становитиме 50 млн т.

7 липня, під час засідання Комітету аграрної та земельної політики Верховної Ради народні депутати не підтримали ініціативу щодо запровадження мит на експорт сої та ріпаку. Проте, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує запровадити мита. Уже не вперше влада України намагається під гаслом нарощення внутрішньої переробки та збільшення доданої вартості створити певні неринкові умови, наводячи як успішний приклад українську соняшникову олію.

У промисловому птахівництві, свинарстві та скотарстві спостерігається тренд на автоматизацію виробництва, впровадження систем моніторингу, використання штучного інтелекту, покращення ефективності контролю за станом тварин. Експерти кажуть, що процеси налагоджені, й за цим — майбутнє.

Розвиток молочного скотарства в Україні стимулюють великі промислові ферми. Число малих сімейних підприємств стрімко знижується, і, ймовірно, їх чекатиме ніша крафтового виробництва. Переробники також готові до більших обсягів молока. Єдине питання — пошук експортних ринків, адже за новими умовами торгівлі з ЄС квоти вичерпаються дуже швидко.

В Україні понад 95,4% усіх інвестицій станом на тепер — власні кошти підприємств та організацій, 4,6% — кредити банків та позики, частка держави майже відсутня.

Світовий ринок фісташок демонструє зростання, обумовлене стійким споживчим попитом, збільшенням виробництва в США, розвитком переробки та інновацій у маркетингу. Але надмірний попит у світі на дубайський шоколад, який містить начинку з фісташок, призвів до зростання цін на горіх.