Сонячний випас: як вівці стали частиною енергетичної революції
Вівчарство для ЗСУ. Як галузь може працювати на оборону та реабілітацію
10 травня 2025, 06:28 259
Вівчарство в Україні — це недооцінений ресурс для продовольчої безпеки, підтримки армії та реабілітації ветеранів. Попри скорочення поголів’я, фахівці вбачають перспективу. Йдеться не лише про м’ясо та вовну, а й про одяг для військових, стратегічну сировину та терапію для тих, хто пройшов війну.
За даними Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова», кількість овець в Україні станом на 2024 рік складає 518,6 тис. голів. Зокрема, підприємствами утримується 24,4% від загального поголів’я, а домогосподарствами — 75,6%.
Найбільша чисельність овець зосереджена в Одеській та Закарпатській областях, там утримують, відповідно, 194,6 тис. і 86,8 тис. голів. Порівняно з 2017 роком поголів’я у цих областях зменшилося на 28,3% та 19,6%.
Загалом по Україні за цей період кількість овець зменшилася на 27,9%. Водночас низка областей нарощують поголів’я — Волинська, Івано-Франківська, Київська, Рівненська, Хмельницька та Тернопільська.
Чисельність поголів'я овець у різних категоріях господарств
«На сьогодні здійснюється переорієнтація вівчарства України до вимог світового ринку. Зараз воно зорієнтоване на вирощування м’ясо-вовнових порід, питома вага яких у загальному поголів’ї становить понад 60%. Даний напрям викликаний потребою ринку, який ставить на перше місце виробництво м’яса, а потім вовни», — розповів під час круглого столу «Вівчарство: сучасні виклики та їх вирішення з використанням вітчизняного і європейського досвіду» представник ІТСР «Асканія-Нова».
Щодо племінного вівчарства, то в Україні збережено генофондні стада, які представлені 11 породами. Торік у країні утримувалося 5249 голів племінних овець м’ясних порід і 4368 голів м’ясо-вовнових, що становить 26% від загальної чисельності племінного поголів’я.
«Україна максимально може утримувати понад 10 млн овець. Тому сьогодні наш шлях — це створення високотехнологічних фермерських господарств, здатних переробляти основні види продукції та успішно конкурувати як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку», — зазначає професор НУБіП України, голова Асоціації вівчарів і козівників України Василь Туринський.
Науковець також наголошує, що дана галузь має потужний потенціал для підтримки Збройних сил — як у тилу, так і на передовій.
«Нами вже напрацьована схема первинної обробки та поглибленої переробки вовни для забезпечення речовим майном ЗСУ. Йдеться про зимовий одяг, який уже був випробуваний нашими воїнами. Вони назвали його окопним терморегулятором, який набагато кращий порівняно з турецьким синтепоном і флісом», — розповідає Туринський.
Окрім речей на вовні (валянки, шкарпетки, спальні мішки, ковдри, подушки, простирадла), продукти переробки вівчарства — ягнятина та молочка — є цілющими в раціоні військових як у зоні бойових дій, так і у шпиталях та центрах реабілітації.
«Сьогодні багато уваги приділяється реабілітації бійців через спортзали й фізичну активність. Але овітерапія — контакт із вівцею, робота на свіжому повітрі, занурення в ритм природи — здатна повертати до внутрішньої рівноваги набагато швидше. Це — жива терапія. Для багатьох, хто пережив війну, саме такі прості речі мають цілющу силу», — резюмує науковець.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua
