Вівчарство в Україні — це недооцінений ресурс для продовольчої безпеки, підтримки армії та реабілітації ветеранів. Попри скорочення поголів’я, фахівці вбачають перспективу. Йдеться не лише про м’ясо та вовну, а й про одяг для військових, стратегічну сировину та терапію для тих, хто пройшов війну.
За даними Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова», кількість овець в Україні станом на 2024 рік складає 518,6 тис. голів. Зокрема, підприємствами утримується 24,4% від загального поголів’я, а домогосподарствами — 75,6%.
Найбільша чисельність овець зосереджена в Одеській та Закарпатській областях, там утримують, відповідно, 194,6 тис. і 86,8 тис. голів. Порівняно з 2017 роком поголів’я у цих областях зменшилося на 28,3% та 19,6%.
Загалом по Україні за цей період кількість овець зменшилася на 27,9%. Водночас низка областей нарощують поголів’я — Волинська, Івано-Франківська, Київська, Рівненська, Хмельницька та Тернопільська.
«На сьогодні здійснюється переорієнтація вівчарства України до вимог світового ринку. Зараз воно зорієнтоване на вирощування м’ясо-вовнових порід, питома вага яких у загальному поголів’ї становить понад 60%. Даний напрям викликаний потребою ринку, який ставить на перше місце виробництво м’яса, а потім вовни», — розповів під час круглого столу «Вівчарство: сучасні виклики та їх вирішення з використанням вітчизняного і європейського досвіду» представник ІТСР «Асканія-Нова».
Щодо племінного вівчарства, то в Україні збережено генофондні стада, які представлені 11 породами. Торік у країні утримувалося 5249 голів племінних овець м’ясних порід і 4368 голів м’ясо-вовнових, що становить 26% від загальної чисельності племінного поголів’я.
«Україна максимально може утримувати понад 10 млн овець. Тому сьогодні наш шлях — це створення високотехнологічних фермерських господарств, здатних переробляти основні види продукції та успішно конкурувати як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку», — зазначає професор НУБіП України, голова Асоціації вівчарів і козівників України Василь Туринський.
Науковець також наголошує, що дана галузь має потужний потенціал для підтримки Збройних сил — як у тилу, так і на передовій.
«Нами вже напрацьована схема первинної обробки та поглибленої переробки вовни для забезпечення речовим майном ЗСУ. Йдеться про зимовий одяг, який уже був випробуваний нашими воїнами. Вони назвали його окопним терморегулятором, який набагато кращий порівняно з турецьким синтепоном і флісом», — розповідає Туринський.
Окрім речей на вовні (валянки, шкарпетки, спальні мішки, ковдри, подушки, простирадла), продукти переробки вівчарства — ягнятина та молочка — є цілющими в раціоні військових як у зоні бойових дій, так і у шпиталях та центрах реабілітації.
«Сьогодні багато уваги приділяється реабілітації бійців через спортзали й фізичну активність. Але овітерапія — контакт із вівцею, робота на свіжому повітрі, занурення в ритм природи — здатна повертати до внутрішньої рівноваги набагато швидше. Це — жива терапія. Для багатьох, хто пережив війну, саме такі прості речі мають цілющу силу», — резюмує науковець.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Український сектор тваринництва продовжує зазнавати структурної трансформації під впливом ринкових і безпекових викликів.

Спалахи віспи овець і кіз продовжують реєструвати в Румунії, Болгарії та Греції, у зв'язку з чим видано розпорядження про мінімізацію ризиків занесення та поширення цього захворювання на території України.

За місяць у Німеччині розпочнеться найбільша світова виставка, яка об'єднує провідні рішення для всіх галузей тваринництва — EuroTier. Цьогоріч подія проходить під головним гаслом «Intelligence in Animal Farming» — «Інтелект у тваринництві» та фокусується на впровадженні інтелектуальних технологій, автоматизації, штучного інтелекту й роботизованих систем для досягнення максимальної ефективності, сталості та високого рівня добробуту тварин.

На фермі в Аделаїдських пагорбах в Австралії зникло новонароджене ягня рідкісної породи, яке може коштувати до $25 тис. (близько 1 млн грн). Власники підозрюють, що тварину могли викрасти.

Всеукраїнська аграрна рада закликала уряд не надавати шроту та макусі пріоритет під час експорту в умовах дефіциту логістичних потужностей. В асоціації вважають, що це може підвищити собівартість продукції тваринництва та обмежити експорт інших аграрних вантажів.

Міжнародна виставка EuroTier 2026 відбудеться 10–13 листопада у Ганновері, Німеччина. У 13 павільйонах понад 2,1 тис. експонентів із 55 країн представлять технології та рішення для професійного тваринництва.

Кабінет Міністрів України затвердив оновлені форми документів для імпорту живих тварин, харчових продуктів і кормів.

У Бухаресті тисячі тваринників вийшли на протест проти обмежень на експорт овець, примусового забою тварин через спалахи захворювань та ветеринарно-санітарних зборів. Акція біля урядових будівель переросла у сутички з правоохоронцями.

ТОВ «Агрофірма Малинівська» на Житомирщині планує збільшити поголів’я великої рогатої худоби до 3,1 тис. голів до кінця 2026 року, а в перспективі — до 5 тис. голів.

Державне бюро розслідувань (ДБР) перевіряє можливу схему незаконного отримання бюджетних дотацій за нібито наявне поголів’я овець та кіз на Одещині.