Сільгоспвиробники просять державної підтримки для козівництва

Таке рішення аграрії прийняли під час круглого столу «Державна підтримка тваринництва 2023 — розширення допомоги на кіз», повідомляє Бізнес Мережа Cільських Жінок України. За підсумками зустрічі БМСЖ готує пропозиції про внесення змін до Постанови КМУ від 16.08.2022 №918, слово — за державою. 

Щодо розміру допомоги та кількості кіз, на яку треба давати цю допомогу, лунали різні пропозиції: від 2 до 10 тис. грн, від 20 до 200 кіз. На думку виробників, допомога на голову — більш оптимальний варіант, ніж вкладання грошей у будівництво. Адже якщо виникає великий ризик для життя, стадо можна перевезти, перегнати. 

«Можливо, до війни 1000 грн на одну козу і було б допомогою, але зараз збільшилися ціни на енергоносії. Орендувати 1 га землі для вирощування кормової бази, засіяти та затюкувати в 2021 році коштувало більше 25 тис. грн, зараз дорожче», — повідомив козівник Григорій Михалев.

Його підтримала власниця ферми «ОгОгО Кози-кози» Лариса Гурова: «Кормова база — важливе питання в козівництві. Якщо б на державному рівні було ухвалено рішення про те, що виробники козиної продукції мають пріоритет в питаннях оренди землі під пасовища — це вже була б допомога. Створення виробництв дешевих кормів, наприклад, гранульованої люцерни, могло б вирішити питання з кормовою базою».

Зараз сільгоспвиробники, що живуть і працюють у постраждалих регіонах України, не мають права брати участь у державних програмах. 

«Так, це ризиковано, але несправедливо. Ці люди і так ледве виживають без трудових ресурсів (адже багато хто виїхав), без сталих ринків збуту, так ще й не відчувають ніякої підтримки з боку держави. Після Другої світової війни селян зобов’язували мати козу: вона забезпечувала можливість вижити. На дуже постраждалих територіях саме козівництво може допомогти аграріям встати на ноги», — вважає юристка проєкту SEE Ольга Заставська.