Про це заявив голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа, говориться у повідомленні відомства.
Він зазначив, що Держпродспоживслужба опрацювала понад 80 зразків, і з них у 53% підтвердилася наявність хімічних речовин.
«Проблема є і вона комплексна. Потрібно почати з того, що Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєння бджіл, прийнята у 2001 році, застаріла. У ній є норми щодо висоти паркану, кольору вуликів і багато інших які зараз навряд чи виглядають реалістичними. Наші спеціалісти працюють над пропозиціями до інструкції і якщо не буде підтримки від експертів, ми самі зможемо вийти з пропозиціями щодо спрощення цього документу», — зазначив Володимир Лапа.
Також, на думку голови Держпродспоживслужби, потрібно спростити процес отримання дозвільної документації.
«Зараз є реєстрація пасіки й отримання паспорта. Можна було б обмежитися реєстрацією і веденням реєстру, в якому відзначати дату ветеринарних оглядів. І тоді не треба цей папірець, а в публічному реєстрі усі зможуть бачити інформацію про пасіку. Я про це згадую, тому що більшість пасік — незареєстровані. У нас ускладнені бюрократичні процедури, тож коли пасічники дивляться на інструкцію, вони розуміють що її не виконають, а запрошувати ветеринарного спеціаліста на пасіку не дуже приємно в такому разі», — наголосив він.
На його переконання, на рівні закону має бути визначено, що агропідприємство повинно повідомити органи місцевого самоврядування про те, що воно обробляє поля.
«Надавати потрібно таку інформацію: я буду обробляти поля таким препаратом, такою діючою речовиною, таку територію, відстань, період, за таким методом (повітряний чи трактором). Зараз норма рамкова і слабо здатна досягти цілі, яка за нею була. Тому ми готуємо законодавчі пропозиції щодо більш детальної регламентації: що треба надавати й кому, і якщо інформація надається в органи місцевого самоврядування, то повинен бути обов«язок посадових осіб останніх інформувати зареєстрованих бджолярів. Я сподіваюся, коли ми змінимо ці накази та інструкцію, кількість зареєстрованих пасік збільшиться», — підкреслив Володимир Лапа.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Держпродспоживслужба цього року провела аналіз фітосанітарного ризику щодо 19 шкідливих організмів, які регулюються в Європейському Союзі. 15 вересня робоча група схвалила звіти щодо ще 9 організмів, завершивши заплановану роботу.

Українські експортери пшениці мають неухильно дотримуватися оновлених фітосанітарних вимог Республіки Індонезія. Інакше це може стати підставою для затримання партії або відмови у ввезенні вантажу.

В Україні розпочався аудит системи державного контролю, успішне проходження якого є необхідною умовою для відкриття ринку Великої Британії для української яловичини.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до 15 жовтня збирає документи для формування переліку осіб та місць зберігання кукурудзи та сої, яку планують експортувати до Китаю.

Відновлення роботи Мінагрополітики, безсумнівно, одна з подій, яка запам’яталась у 2021 році.



