Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти у другому читанні проєкти законів №10168-2 та №10169-2 про повернення валютної виручки агроекспортерами.
Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram.
Він зазначив, що законопроєктами пропонується запровадити механізми, які мінімізують можливості для зловживань під час експорту аграрної продукції, що забезпечить більші валютні надходження до держави та позитивно впливатиме на стабільність національної валюти.
Проєктом N10168-2 надається право Кабміну запроваджувати режим експортного забезпечення щодо окремих видів товарів (переважно аграрна продукція за визначеними кодами УКТ ЗЕД), суть якого полягає у таких особливостях:
а) 0% — платники, у яких обсяг неповерненої валютної виручки не перевищує 20% (порядок розрахунку такого показника визначатиме КМУ);
б) 14 або 20% (за ставкою для внутрішнього постачання відповідного товару) — всі інші платники. Такі платники отримають змогу відкоригувати ставку ПДВ на 0% винятково після отримання податковою від банку інформації про завершення розрахунків за відповідною експортною операцією.
Водночас перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики, нардеп від фракції «Голос» Ярослав Железняк у Telegram висловив сподівання, що «всі домовленості між комітетом, Мінфіном та бізнесом щодо критеріїв будуть дотримані».
«НАБУ ретельно придивиться до персонажів, які зараз в Одесі вирішили налагодити свою систему «ризик-менеджменту» з експорту зерна», — додав він.

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Державна служба з питань безпечності харчвих продуктів та захисту споживачів сформувала перелік експортерів ячменю, кукурудзи та сої до Китайської Народної Республіки (КНР).

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у жовтні поточного року становив 1,26 млн т. Це на 1,2 млн т, або 50% менше за аналогічний місяць минулого сезону (2,49 млн т).

В Україні планують спростити розміщення засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) на земельних ділянках.

Верховна Рада України сьогодні, 28 жовтня, ухвалила в першому читанні (за основу) проєкт державного бюджету на 2027 рік.

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

Український бізнес скаржиться депутатам на проблему із припиненням відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) в останні три тижні.

Програми «Доступні кредити 5-7-9%» та розширення страхування воєнних ризиків потребують десятків мільярдів гривень, ці кошти можна взяти з «Національного кешбеку».

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики підтримав підготовлений до повторного другого читання проєкт закону, що покликаний запровадити єдині стандарти вирощування, виробництва та маркування органічної продукції.

Уже кілька тижнів поспіль в Україні точиться дискусія щодо ініціативи запровадити експортне мито у розмірі щонайменше 10% на сою та ріпак. Ідею «збільшити обсяги переробки і позбутися статусу сировинної держави» активно просуває Мінагрополітики, «за» необхідність заборонити, обмежити експорт цих культур квотами або запровадити мита висловлювалися представники профільних асоціацій переробників.