Експорт агропродовольчої продукції у січні-серпні 2022 р. склав $13,6 млрд. Це на $1,6 млрд — тобто на 10% — менше відповідного показника за 8 місяців 2021 р.
Про це з посиланням на дані Держмитслужби повідомляє ННЦ «Інститут аграрної економіки».
За словами заступника директора інституту, академіка НААН Миколи Пугачова, частка агропродовольчої продукції в загальному експорті складає близько 47%.
«Визначальними позиціями у товарній структурі вітчизняного агропродовольчого експорту залишаються зернові та олійні культури, олії та жири, залишки і відходи переробної промисловості, а також м’ясо і субпродукти. Їхня сукупна частка в аграрному експорті становить близько 88%», — констатує експерт.
Водночас, зауважив науковець, відбулось зростання вартості експорту олійних культур і м’яса, хоча в натуральному виразі збільшились лише обсяги зовнішніх продажів олійних.
«Основними ринками збуту залишаються чотири регіони — країни Азії, Європейського Союзу, Африки та СНД. Загалом на них припадає близько 97 % вартості українського експорту сільгосппродукції. Причому з 2022 р. спостерігається зростання вітчизняного агропродовольчого експорту лише до Європейського Союзу», — зауважив Микола Пугачов.
В результаті Євросоюз випередив Азію в географічній структурі закупівель, збільшивши свою частку з 28% торік до 52% у нинішньому році. За 8 місяців 2022 р. країни ЄС закупили українського продовольства на $7 млрд.
«Азійські країни, які більше 10 років утримували позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції, за січень-серпень 2022 р. закупили українського продовольства на $4,4 млрд. Частка Азії за цей період склала близько 33% від загального експорту аграрної продукції», — зазначив Микола Пугачов.
Обсяги експорту до країн Африки склали $1,1 млрд — 8% від загального експорту аграрної продукції.
Країни СНД за 8 місяців 2022 р. імпортували українського продовольства на $534 млн, що склало 4% від загального експорту аграрної продукції.
За 8 місяців 2022 р. змінився перелік головних країн-покупців агропродовольчої продукції з України, який очолили наші європейські сусіди. Польща придбала її на суму $1,6 млрд, Румунія — на $1,3 млрд. Значну виручку українські експортери отримали також з Туреччини — ($1,25 млрд), Китаю ($1,1 млрд), Нідерландів ($844 млн), Іспанії ($558 млн), Болгарії ($527 млн), Єгипту ($466 млн), Індії ($448 млн), а також Угорщини ($441 млн). Ця десятка країн-імпортерів української агропродукції у січні-серпні 2022 р. забезпечила близько 63% доходів від експорту продукції агропромислового комплексу.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Уряд Бразилії заявив, що може запровадити дзеркальні заходи проти Європейського Союзу, якщо переговори щодо скасування обмежень на імпорт продукції тваринного походження з південноамериканської країни не дадуть «задовільного результату».

Європейська комісія впроваджує новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності, стійкості та сталості сільського та лісового господарства, а також сільських територій і продовольчих систем.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Європейський Союз у січні – червні 2026 року експортував до України агропродукції на €2,32 млрд. Це на €247 млн, або 12% більше показника аналогічного періоду 2025 року.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).

Ринок сої в Україні займає стабільну позицію. Приблизно 2 млн га засіяно цією культурою поточного сезону. Погодні умови в різних регіонах змінюються: центральна, північна та західна частини країни, які вважаються соєвими поясами, мають доволі помірні посівні площі. Сівба була пізньою через затяжну зиму. Про врожай говорити ще зарано.

Україна переходить до завершального етапу відкриття ринку Європейського Союзу для експорту біометану.

Верховна Рада України ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.

У Європі й Азії продовжує погіршуватися епізоотична ситуація з африканською чумою свиней (АЧС). У низці країн фіксують нові спалахи серед домашніх свиней, тоді як кількість випадків серед дикої фауни вже перевищила 4,3 тис.

У Євросоюзі активно обговорюють зміни в законодавстві щодо генетично модифікованих організмів (ГМО), опрацьовують свої підходи до цього. В Україні з серпня поточного року почне діяти новий закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції», де закладені всі принципи, які є в європейському законодавстві.