Про це заявила директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен під час презентації нової 5-річної Програми технічної допомоги СБ та ЭС «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні», говориться у повідомленні банку.
Ключовим елементом цієї реформи, за її словами, є запровадження ринку земель.
Головними причинами, чому Світовий банк вважає земельну реформу серед ключових на порядку денному реформування економіки України, вона назвала: збитки бюджету через нераціональне розпорядження державними землями сільгосппризначення, у тому числі й через корупцію; збитки власників паїв через занижену внаслідок мораторію орендну плату, а також гальмування зростання ВВП, що позначається на добробуті не лише сільського населення.
Так, лише від заниженої ціни на оренду держземель, бюджет країни недоотримав за рік $60 млн.
Водночас Денис Нізалов, керівник Програми «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами», зазначає, що ця цифра стосується тільки зареєстрованих у Земельному кадастрі державних земель, а таких, станом на початок 2018 року, всього 25%. Тобто що відбувається з рештою 75% держземель сільгосппризначення, а це понад 7,5 млн га, — невідомо.
Конкуренція та ринковий обіг сільськогосподарських земель можуть забезпечити більші надходження для найбіднішої категорії громадян — сільських пенсіонерів — ніж програми соціальної допомоги, — вважають експерти Світового банку. Так, за їх розрахунками, за умов мораторію власники паїв недоотримують лише з оренди понад $3 млрд на рік.
За прогнозами Світового Банку, у разі скасування мораторію відбудеться відчутне зростання економіки України — щорічно на $0,7-1,5 млрд, що еквівалентно щорічному додатковому зростанню ВВП на 0,6-1,6%.
«Міжнародні партнери готові продовжувати підтримку України, але ж Україна має також і сама подбати про себе і почати використовувати ресурси, які вона має від природи», — зазначила Кахконен.
Також в ході презентації, вона зазначила, що програма прозорого управління землями буде діяти в двох пілотних областях: Київській та Миколаївській.
«Вона буде включати технічну, консультативну, правову і освітню допомогу власникам сільськогосподарських земель», — повідомила Кахконен.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Вартість сільськогосподарської землі в Україні у найближчі три роки може зрости на 80–100% у доларовому еквіваленті.

До земельного кадастру України у 2025 році внесено межі 446 адміністративно-територіальних одиниць, понад 41 тис. функціональних зон і більш як 128 тис. земельних ділянок, права на які виникли до 2013 року.


