Україна виробить близько 100 тис. т селітри в серпні та вийде на рекордні 220+ тис. т за всіма видами азотних добрив. Це найбільший показник з березня 2022 року.
Про це повідомляє «Інфоіндустрія».
Відзначається, що зростаючий попит на азотні добрива в країнах ЄС та на ринках Азії дозволяє виробникам сподіватись на сталий попит на азотні добрива протягом наступних трьох місяців, тож продаж «наперед» не оминув і Україну.
«Завдяки успішному продажу азотних добрив у червні та липні Ostchem зміг забезпечити себе замовленнями наперед до вересня, тож зараз важливо включити виробництво на максимум. Завдання перед двома заводами немале, адже на ринку за різними підрахунками вже могло бути продано за два місяці від 120 до 150 тис. т селітри та 60-70 тис. т карбаміду, не говорячи про КАС та інші добрива, попит на які ще не повністю задоволений, адже осінні польові роботи в Україні тривають», — йдеться в повідомленні.
Очікується, що в серпні заводи в Черкасах та Рівному вироблять до 100 тис. т селітри, Черкаський «Азот» виконає план-максимум по карбаміду та на 60% завантажить КАС, а «Рівнеазот» зможе запустити вапнякову селітру в другій половині серпня. Тож усього заводи вироблять 220-225 тис. т продукції — абсолютний рекорд за останні 530 днів війни в Україні.
Аналітики звертають увагу на важливий аспект: у вересні можуть бути запущені ОПЗ та «Дніпроазот», і це додаткові обсяги азотних добрив на ринку країни, що воює. Тож заводи будуть конкурувати між собою за обмежений за споживанням український ринок та пробувати свої сили на світовому ринку.
Хто з виробників не встигне продати азот на внутрішньому ринку в серпні (коли купують агрохолдинги), той буде змушений його тримати до лютого (коли купуватимуть малі та середні агропідприємства). Інший варіант продажу — постачання азотних на експорт. Саме цей варіант буде для всіх цікавий з вересня 2023 року. Кон’юнктуру ринку добрив ускладнив вихід росії із «зернових домовленостей», що впливає на рівень цін на агропродукцію.
Проте агросектор у 2023 році зуміє отримати гарний врожай, і за умов успішного його продажу шанси купити більше добрив у 2024 році у аграріїв зберігаються.
Більш детально про ринок добрив можна дізнатися під час Одеського Агрохімічного Форуму, що відбудеться 6-8 вересня в Одесі. Форум збирає провідні компанії України, запрошені також і постачальники імпортних добрив із сусідніх країн.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

В Україні наразі кукурудза зібрана приблизно на 20% площ. Базовий прогноз урожаю — 30 млн т. Але з багатьох регіонів є сигнали, що врожайність по факту збору набагато нижча, ніж планувалося.

В Україні агровиробники вже завершили збір трьох культур: пшениці зібрано 25,5 млн т, ячменю — 6 млн т, ріпаку — 4 млн т.

Світове виробництво кукурудзи у 2026/27 МР становитиме 1,307 млрд т. Це на 6 млн т більше, ніж очікувалось у вересні, проте на 3% менше обсягу виробництва минулого сезону.

Компанія «Ерідон» відзначає 33-річчя та представляє нові банківські партнерські програми для українських агровиробників. Програми передбачають фінансування придбання добрив, насіння та засобів захисту рослин зі ставкою 0,01% у пільговий період.

Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ) спільно з ЕРІДОН, провідним дистриб'ютором та лідером ринку комплексного забезпечення агровиробників, запропонували українському бізнесу партнерську програму для вчасної підготовки до посівної кампанії.

Державий аграрний реєстр (ДАР) призупиняє приймання заявок на отримання бюджетних субсидій для придбання комплексних мінеральних добрив для сільськогосподарських товаровиробників.

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Світовий ринок добрив завершує серпень без єдиного цінового тренду.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Зроcтання цінового спреду на карбамід фіксують на українському ринку.