Про це перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк написав в своєму блозі для одного з видань, говориться у повідомленні Мінагропроду.
Як зазначається, анкета містить запит щодо кількості ділянок, їх меж, повноти даних у реєстрах, кількості транзакцій, надходжень від земельного податку, приватизації і судових тяжб за землю — загалом понад 140 параметрів.
«Цей документ — основа глобального проекту з моніторингу земельних відносин, який в форматі пілота за підтримки Світового банку у 2015 р. був проведений в Україні, а у серпні 2017 р. закріплений на законодавчому рівні», — вказав Максим Мартинюк.
Протягом місяця анкета буде заповнена даними за вказаними параметрами за період з 2015 до 2017 р., що дасть можливість у підсумку сформувати базу даних, яка об'єднує майже півтори сотні показників від 6 держвідомств за 562 адміністративно-територіальними одиницями.
«Ми зможемо побачити динаміку показників використання земель і як змінився рейтинг земельної цивілізованості регіонів. Відповідно, ми зможемо виявити вузькі місця та потенційні ризики і сконцентрувати зусилля на їх виправленні. А відкрита, постійно поновлювана база даних про земельні відносини забезпечить новий рівень прозорості, усвідомленості прийняття рішень на місцевому рівні та чесності перед потенційними інвесторами», — пояснив Мартинюк.
Він також нагадав, що Україна стала першою державою, якій вдалося на законодавчому рівні впровадити систему регулярного моніторингу ключових параметрів земельних ресурсів.
За останні два роки такі проекти намагалися реалізувати 9 країн, які найбільш гостро потребували детінізації земельної сфери: Грузія і Руанда (2014), Хорватія, Індія, Молдова, Перу, Філіппіни, Україна, В'єтнам (усі — 2015).
Для довідки: постанова «Про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» була прийнята 23.08.2017. В форматі пілоту перший моніторинг земельних відносин був проведений Держгеокадастром в 2015 р. за підтримки Світового банку.
Відповідно до постанови уряду, з 1 вересня впроваджується взаємний обмін інформацією між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що дозволить оновлювати дані на регулярній основі.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.

Колектив авторів та розробників підготував унікальний курс із 24 відеолекцій на платформі Prometheus спільно з Королівським аграрним університетом Великої Британії (RAU), Сумським національним аграрним університетом, Бернським університетом прикладних наук та ГС «Зелені Агро Рішення». Безкоштовний онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації» вже доступний на платформі Prometheus.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Кабінет Міністрів України усунув диспропорції, які призводили до заниження оцінки земельних ділянок і позбавляли місцеві бюджети додаткових надходжень.

Кабінет Міністрів України врегулював особливості використання земель під торфовищами та визначив підходи до їх цільового призначення.

Порядок моніторингу та звітності щодо стійкості (резистентності) до протимікробних речовин збудників зоонозів і коменсальних бактерій набирає чинності в Україні з 1 березня 2026 року.


