Про це заявила перший заступник міністра юстиції Олена Сукманова, говориться у повідомленні Мінюсту.
«Вже сьогодні кожен власник може захистити свій бізнес, використовуючи існуючі й доволі ефективні інструменти. Тому я закликаю усіх не чекати нових законів і не покладатися виключно на державу. Зробіть для початку, як кажуть, домашню роботу. Це вже значно спростить вам життя», — зазначила Олена Сукманова.
За її словами, для початку всім компаніям дуже важливо зробити аудит реєстрації активів для того, щоб переконатися, що із реєстрацією все гаразд і відповідно з правом власності також. А після цього — постійно моніторити стан реєстрації, додала Олена Сукманова.
«Також компаніям варто було б активніше використовувати такий інструмент захисту як корпоративний договір — документ, за яким учасники товариства зобов«язуються реалізувати свої права та повноваження певним чином, або утриматися від їх реалізації», — наголосила перший заступник Міністра юстиції.
Вона додала, що у корпоративному договорі прописується процедура викупу часток, акцій, правила виплати дивідендів, участь в управлінні, утримання від відчуження часток, акцій тощо.
«Важливо, що на відміну від статуту корпоративний договір є конфіденційним документом і його наявність значно ускладнить життя можливим рейдерам», — підкреслила Олена Сукманова.
Окрім того, перший заступник Міністра юстиції розповіла присутнім про фактори, які можна розцінювати як ознаки можливої рейдерської атаки і які повинні насторожити власника бізнесу.
«Серед таких провісників — конверти з чистими листами або рекламою, збільшення кількості різних перевірок як намагання отримати максимальну кількість документів, розповсюдження негативної інформації у ЗМІ, позови за різними підставами. Окрім того, серед таких маячків — пропозиції продати бізнес, навіть якщо власник не планує і не планував його продавати, скуповування ваших боргів та часте отримання інформації з реєстру про вашу компанію», — наголосила Олена Сукманова.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Неодноразово звучала думка від представників агробізнесу та влади, що переробка сільгосппродукції спричинить потужний економічний ефект, створить робочі місця, підвищить ВВП, збільшить надходження до бюджету, покращить клімат компаній-переробників тощо. Крім того, експорт готової продукції значно вигідніший за вивіз сировини. Проте не всі аграрії поспішають йти в переробку або ж навіть виходять із неї.

Агрорейдерство стало однією з найсерйозніших проблем, з якими стикається аграрний сектор України. Це явище включає незаконне захоплення майна, земель, урожаїв та інших активів сільськогосподарських підприємств. Такі дії не лише завдають значних збитків фермерам та підприємствам, але й підривають економічну стабільність регіонів та країни в цілому.

В Україні 2023 року було зафіксовано 363 випадки рейдерства. Більша частина проваджень відкривається за підробку документів.






