Кризова ситуація склалась в Інституті луб’яних культур Національної академії аграрних наук України.
Як говориться у зверненні співробітників інституту до громадськості, така ситуація склалась через низку факторів.
Так, науково-кадровий потенціал інституту значною мірою втрачений. За останній рік звільнилось сім науковців, серед яких два кандидати та один доктор наук, а також низка провідних спеціалістів, що забезпечували роботу установи.
«Основною причиною цих звільнень стали, на наш погляд, штучно створені умови з суттєвої заборгованості і затримки виплати заробітної плати. На сьогоднішній день окремим співробітникам інституту не сплачено заробітну плату за 12 місяців, а сумарна заборгованість складає більше 4 млн грн», — пояснили в установі, зазначивши, що з квітня зарплати взагалі не нараховуються.
Водночас збільшується кредиторська заборгованість інституту перед юридичними особами та державними органами зі сплати податків.
«Ресурсне забезпечення та матеріально-технічна база інституту знаходяться в критично незадовільному стані, що негативно впливає як на якість проведення наукових досліджень, так і господарську діяльність», — запевняє колектив інституту.
Також науковці уточнили, що звільнились працівники бухгалтерії та кадрової служби, що призвело до концентрації повноважень в одних руках, що створює корупційні ризики та призводить до лобіювання інтересів окремих комерційних структур.
Крім того, в інституті відсутня виробнича програма на поточний рік, посівна-2024 фактично зірвана — з 1026 га ріллі засіяно близько 100 га (без внесення добрив).
«З боку різних бізнесових структур йде шалений тиск на інститут з вимогою передачі під різним приводом як насіння колекційних зразків луб’яних культур, так і сортів, які є об’єктами майнового права інтелектуальної власності інституту», — констатують в установі.
І додають, що звершення колективу з аналогічним листом до НААН залишилось поза увагою, як і до інших державних структур.
«Ми не можемо більше мовчати, коли під загрозою втрати унікальні надбання світового рівня, коли приватні інтереси превалюють над суспільними. Колектив відкрито звертається з проханням ініціювати проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності установи з метою встановлення реальної картини», — підсумували в інституті.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Фермерське господарство ТОВ СП «Алекс» із Миколаївщини розвиває повний цикл виробництва льону — від вирощування до переробки готової продукції. Після кількох складних сезонів, позначених посухою та навалою шкідників, підприємство зробило ставку на нішеві культури та створення продукції з доданою вартістю.

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.

Спеціалісти «ТАС Агро Південь» завершили збір льону врожаю 2026 року.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

Президентом Національної академії аграрних наук України (НААН) обраний вчений у галузі рослинництва, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік, заслужений працівник сільського господарства України Ігор Гриник.

Завод із переробки промислових конопель «Ма'Рижани» (Житомирська обл.) розпочав новий сезон переробки після технологічної паузи.

У Групі АГРОТРЕЙД 2026 року площі під технічними коноплями зменшаться приблизно на 100 га.