Кризова ситуація склалась в Інституті луб’яних культур Національної академії аграрних наук України.
Як говориться у зверненні співробітників інституту до громадськості, така ситуація склалась через низку факторів.
Так, науково-кадровий потенціал інституту значною мірою втрачений. За останній рік звільнилось сім науковців, серед яких два кандидати та один доктор наук, а також низка провідних спеціалістів, що забезпечували роботу установи.
«Основною причиною цих звільнень стали, на наш погляд, штучно створені умови з суттєвої заборгованості і затримки виплати заробітної плати. На сьогоднішній день окремим співробітникам інституту не сплачено заробітну плату за 12 місяців, а сумарна заборгованість складає більше 4 млн грн», — пояснили в установі, зазначивши, що з квітня зарплати взагалі не нараховуються.
Водночас збільшується кредиторська заборгованість інституту перед юридичними особами та державними органами зі сплати податків.
«Ресурсне забезпечення та матеріально-технічна база інституту знаходяться в критично незадовільному стані, що негативно впливає як на якість проведення наукових досліджень, так і господарську діяльність», — запевняє колектив інституту.
Також науковці уточнили, що звільнились працівники бухгалтерії та кадрової служби, що призвело до концентрації повноважень в одних руках, що створює корупційні ризики та призводить до лобіювання інтересів окремих комерційних структур.
Крім того, в інституті відсутня виробнича програма на поточний рік, посівна-2024 фактично зірвана — з 1026 га ріллі засіяно близько 100 га (без внесення добрив).
«З боку різних бізнесових структур йде шалений тиск на інститут з вимогою передачі під різним приводом як насіння колекційних зразків луб’яних культур, так і сортів, які є об’єктами майнового права інтелектуальної власності інституту», — констатують в установі.
І додають, що звершення колективу з аналогічним листом до НААН залишилось поза увагою, як і до інших державних структур.
«Ми не можемо більше мовчати, коли під загрозою втрати унікальні надбання світового рівня, коли приватні інтереси превалюють над суспільними. Колектив відкрито звертається з проханням ініціювати проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності установи з метою встановлення реальної картини», — підсумували в інституті.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Середня зарплата штатного працівника сільського, лісового та рибного господарства України у вересні 2026 року становила 29 626 грн, що на 85 грн більше показника попереднього місяця (29 541 грн).

Конкурентоспроможність для виробників української продукції сьогодні в пріоритеті. Адже бізнес прагне розвивати виробництва попри війну, тому демонструє стійкість і працює над удосконаленням рішень і розробок, які успішно просуває на внутрішньому ринку та за кордоном.

Дослідники Університету Седжон у Сеулі за допомогою редагування геному CRISPR/Cas9 отримали лінію сої з вмістом олеїнової кислоти до 90,2%.

Україна передала зразки насіння з національної колекції генетичних ресурсів рослин до Всесвітнього сховища насіння на Свальбарді в Норвегії.

Казахстан у 2026/27 маркетинговому році може стати найбільшим виробником олійного льону у світі. Водночас підвищення мит ЄС на російський льон змінює структуру європейського імпорту на користь Казахстану та інших постачальників.

Трава тефф в Україні переважно не культивується, хоча в світі досить популярна. Її використовують у їжу та на корм у тваринництві. Проте ТОВ «Агрофірма «Колос» давно вирощує дану культуру і отримує непогані результати.

Середня зарплата штатного працівника сільського, лісового та рибного господарства України у серпні 2026 року становила 29 541 грн. Порівняно з липнем показник зріс на 96 грн, або 0,3%.

Група АГРОТРЕЙД завершила збирання технічних конопель. Цьогоріч культура займала 149 га в шостому кластері Чернігівщини, а планову врожайність виконали на 100%.

Ma'Rijany Hemp Company отримала два міжнародні сертифікати — ISO 9001 та ISO 14001.

Президентом Національної академії аграрних наук України (НААН) обраний вчений у галузі рослинництва, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік, заслужений працівник сільського господарства України Ігор Гриник.