Кабінет Міністрів України 25 червня схвалив проєкт змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яким пропонується запровадити обов’язкову звітність зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств.
Як повідомляє пресслужба уряду, це важливий крок до євроінтеграції та підвищення прозорості бізнесу.
Ключові зміни та нововведення:
1. Впровадження обов’язкової звітності зі сталого розвитку. Вперше на законодавчому рівні передбачається складання, подання та оприлюднення звітності зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств. Така звітність міститиме інформацію про вплив компанії на екологію, соціальні питання, трудові відносини, права людини, антикорупційну діяльність, а також про те, як ці питання впливають на діяльність підприємства.
Інформація про сталий розвиток подаватиметься за Європейськими стандартами (ESRS) у вигляді окремого розділу звіту з управління. Подання відбуватиметься в єдиному електронному форматі за таксономією, що спростить аналіз і доступ до інформації.
Передбачається, що звітність зі сталого розвитку подається разом із фінансовою звітністю та є її невід’ємною частиною.
Нова звітність стосується:
Нові правила впроваджуватимуться поетапно:
Великі підприємства та материнські підприємства великої групи, які мають понад 500 працівників звітують у 2028 році.
Інші великі підприємства та материнські підприємства великої групи — у 2029 році.
Середні та малі підприємства з цінними паперами на біржі — у 2030 році.
Запровадження звітності зі сталого розвитку створить рівні умови для українських і європейських компаній на міжнародних ринках, сприятиме залученню інвестицій та підвищить конкурентоспроможність, а також сприятиме виконанню зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію.
2. Оновлення критеріїв для визначення категорій підприємств. Критерії для визначення мікро-, малих, середніх і великих підприємств оновлено з урахуванням інфляції та рекомендацій Європейської комісії. Це дозволить зменшити адміністративне навантаження та уникнути необґрунтованого потрапляння підприємств до категорій із жорсткішими вимогами.
3. Впровадження міжнародних стандартів. Державні підприємства та компанії, де понад 50% акцій належать державі, зобов’язані вести облік і звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), а також складати звіт про управління. Це підвищить прозорість і підзвітність державного сектору та спростить доступ до міжнародних ринків капіталу.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Уряд запровадив єдині та прозорі правила формування вартості послуг з оцінки реєстраційних досьє та референс-лабораторії у сфері кормів.

Уряд спільно з Радою національної безпеки та оборони вживає низку невідкладних заходів, спрямованих на безперебійне забезпечення українців продуктами харчування, ліками й іншими необхідними товарами.

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

Технології, що працювали в агровиробництві десятиліттями, в умовах зміни клімату вже не забезпечують потрібних результатів. Аграрії змінюють підходи, впроваджуючи технології, які допомагають зберегти вологу в ґрунті, дозволяють економити ресурси, сприяють збереженню структури ґрунту, запобігаючи його надмірному ущільненню.

Україна розраховує на відкриття аграрного кластера в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу на початку 2027 року.

Виробник насіннєвої та продовольчої картоплі СТОВ «Десна» поки що не готове конкурувати з іншими картоплярами на міжнародній арені в питанні євроінтеграційних вимог, особливо щодо карантинних організмів, до фітосанітарного стану насаджень.

Кабінет Міністрів України ухвалив чергове рішення, спрямоване на підтримку українських аграріїв, які працюють в умовах атак росії у Чорноморському регіоні.

Ринок біодизеля в Європі становить приблизно 20 млрд євро. Для порівняння: біоетанолу — близько 6 млрд євро, а біометану — 4–5 млрд євро. В Україні цей ринок не так розвинений, але вона є одним із найбільших експортерів ріпаку до ЄС, який використовується саме для виробництва біодизеля.